пошук  
версія для друку
26.04.2011 | Богдан Бондаренко, Світлана Пантюхіна

Положення про порядок організації та проведення громадських слухань по тарифам: ідеї, практика та пропозиції

   

21 квітня в Луганську відбулося громадське обговорення проекту Положення про порядок організації та проведення громадських слухань, щодо тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкової території, розробленого під час проекту «Залучення громадськості Луганська до підготовки правових актів щодо формування порядку встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги» головою «Громадської ініціативи Луганщини» Тетяною Кірілловою та юристами Богданом Бондаренко і Світланою Пантюхіною. Навіщо необхідно прийняти таке положення та про принципово важливі питання щодо його змісту й піде мова у цій статті.

 

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ЦЬОГО ПОЛОЖЕННЯ

Чинне законодавство, насамперед п.2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 р., вимагає щоб тарифи (нормативні витрати, пов’язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховувалися окремо за кожним будинком. Згідно п.2.5. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу №359 від 16.11.2009:

«2.5. Слухання проводяться по кожному будинку окремо.»

Загальна процедура проведення громадських слухань, передбачена Статутом територіальної громади міста Луганська (стаття 15) не вирішує цілий ряд процедурних проблем, що мають місце під час проведення громадських слухань щодо тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. А саме:

1)      не врегульоване питання ініціації громадських слухань Виконавцем послуг;

2)      не врегульоване питання доведення інформації про проведення громадських слухань щодо конкретного будинку;

3)      в п. 10 визначені вимоги щодо кількості учасників громадських слухань, при цьому зазначені лише слухання загальноміські та районні в місті – вимог щодо громадських слухань щодо конкретного будинку немає;

4)      не врегульоване питання участі представників юридичних осіб – власників квартир або приміщень у будинку;

5)      не врегульовані вимоги щодо доступу до інформації про предмет громадських слухань;

Окрім цього аналіз повідомлень у ЗМІ щодо проведення громадських слухань в інших містах України показує, що:

-                     в деяких містах не виконувалися вимоги про проведення громадських слухань щодо конкретного будинку, внаслідок чого поступали протести органів прокуратури (Мелітополь та Запоріжжя) чи навіть в судовому порядку (як в Севастополі – буде нижче висвітлене) скасовувалися рішення по тарифам;

-                     в деяких містах (наприклад у Львові) громадськість вважає, що приблизно 95% протоколів були сфальсифіковані;

Вищевказані проблеми вимагають врегулювати в окремому рішенні Виконавчого комітету Луганської міської ради питання проведення громадських слухань щодо тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Чому саме Виконкомом, а не міською Радою? Бо згідно ст. 28, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», саме до повноважень Виконкомів віднесено питання тарифів на житлово-комунальні послуги.

Розробникам проекту Положення відомий як мінімум один прецедент прийняття в України органами місцевого самоврядування рішення, яким врегульована процедура проведення громадських слухань щодо тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території:

Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 19.01.2011, було затверджено Порядок оприлюднення інформації та відкритих громадських слухань щодо зміни тарифів на житлово-комунальні послуги.

Під час обговорення п. Сергій Морозов висловив зауваження, що треба змінювати Статут територіальної громади міста Луганська, а не приймати окреме Положення. Розробники проекту не згодні з такою думкою, бо внесенні змін до статуту громади буде більш тривалим, ніж процедура прийняття окремого спеціального положення. Крім того, в ч.1 ст. 15 Статуту територіальної громади міста Луганська зазначено, що «Якщо нормами діючого законодавства з окремих питань, з яких проводяться громадські слухання, визначений інший порядок їх ініціювання, скликання, проведення, прийняття рішень тощо, ніж той, що передбачений цим Статутом, застосовуються норми чинного законодавства.». Враховуючи Постанову №529 та Методичні рекомендації, можна вважати що є окремі норми законодавства і саме вони мають застосовуватися разом з прийнятим на їх виконання Положенням.

 

НОРМИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ПРИ РОЗРОБЦІ ПОЛОЖЕННЯ

Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про інформацію», Закон України «Про органи самоорганізації населення», Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Постанова Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 359 від 16.11.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території».

 

ПИТАННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ ЩОДО КОНКРЕТНОГО БУДИНКУ

На практиці провести громадські слухання щодо кожного будинку дуже важко – бо в Луганську, за словами начальника Управління ЖКГ Світлани Сукач, приблизно 1, 5 тисячі багатоквартирних будинків. Тому виникає спокуса проводити не 1, 5 тисячі громадських слухань, а менше:

-                     в 3-х районах міста;

-                     чи по основним підприємствам що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (разом з великими житлово-будівельними кооперативами назбирається приблизно 20 підприємств);

-                     чи по мікрорайонах міста (кварталах) – провести від декількох десятків до сотні громадських слухань.

Але жоден перелічений варіант не відповідає нормам чинного законодавства. Так в деяких містах України, де проводили «загальні» слухання (наприклад у Запоріжжі), прокурори подали протести, вимагаючи провести громадські слухання щодо кожного будинку.

З цим погодилися навіть суди: Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду №2а-1709/10/2703 від 29.03.2011 визнано не чинним рішення Севастопольської міської Ради від 13.04.2010 №9919 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської Ради від 12.09.2006 №650 «Про реалізацію тарифної політики у сфері житлового господарства». Серед головних порушень, виявлених судом щодо визнаного незаконним рішення Севастопольської міської Ради від 13.04.2010 №9919, в мотивувальній частині судового рішення було зазначено:

-                     що тариф розраховується за кожним будинком окремо;

-                     що необхідне проведення щодо кожного будинку громадських слухань окремо;

Теоретично можна було б виписати процедуру «спільних» громадських слухань – тобто проведення в режимі одного громадського слухання декількох. Однак така юридична казуїстика і надалі б розвивала формальне відношення житлово-комунальних підприємств до роботи з громадськістю та споживачами.

Проведення ж громадських слухань щодо кожного будинку окремо дозволяє:

-                     детально вивчати проблеми будинку (його «специфіку») як на етапі підготовки громадських слухань (готування аналітичних документів щодо платіжної дисципліни, скарг, реальних витрат, …), так і під час зустрічі уповноважених представників Виконавця з мешканцями будинку;

-                     знижувати соціальну напругу у суспільстві внаслідок поступового покращення комунікації між споживачами та виконавцями житлово-комунальних послуг («піар» не в формальному розумінні, характерний зараз – а реальні якісні «зв’язки з громадськістю»);

-                     покращуватиме прозорість та відкритість процедур прийняття рішень у житлово-комунальному господарстві, що торкаються значної частини мешканців міста.

Зважаючи на вищевикладені факти та міркування, при розробці проекту Положення, закладена була схема проведення щодо кожного будинку громадських слухань окремо.

 

ПИТАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ І СКАСУВАННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ

У Львові, який виконав норму законодавства про проведення щодо кожного будинку громадських слухань окремо, правозахисники заявили, що 95% з отриманих 8 тисяч протоколів громадських слухань сфальсифіковано. Опосередковано це підтверджується тим, що за словами працівників міськвиконкому, скарг та пропозицій дуже мало. Головним чином – стосовно того, що не попередили про проведення громадських слухань.

Фактично слабким місцем процедури проведення щодо кожного будинку громадських слухань є саме можливість масової фальсифікації. Бо якщо усі Виконавці послуг в місті Луганську будуть одночасно змінювати тарифи, Міськвиконкому буде дуже важко проконтролювати (надіслати представників) усі 1, 5 тисячі громадських слухань. Фальсифікація стає можливою, якщо ніхто не попередить мешканців (власників квартир) в будинку про проведення громадських слухань.

Тому в проекті Положення детально прописано, які саме дії з попередження мають бути зроблені. Задля цього, були визначені усі можливі канали попередження:

- розміщення оголошень про проведення слухань на інформаційних стендах у під’їздах та біля будинків;

- письмового повідомлення власників приміщень через поштові скриньки (за можливості – якщо її немає, повинно бути письмове обґрунтування);

- письмового повідомлення Органу самоорганізації населення, до якого територіально відноситься будинок;

- письмового повідомлення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- письмового повідомлення старших по під’їздах або старших по будинку;

- розміщенням об’яви на офіційному сайті Луганської міської Ради;

- публікації оголошення в офіційному виданні Луганської міської Ради – газеті «Жизнь Луганска»

Ця частина проекту Положення викликала активну дискусію. Наприклад, голова Луганської жіночої правозахисної організації «Чайка» Лариса Заливна зауважила, що потрібно повідомляти письмово кожного власника квартири. Однак розробники проекту Положення вважають це не можливим на практиці. Окрім цього, на їхню думку, це «поховає» проект: місцева влада не ризикне ввести в дію норму, яка вимагатиме перевантаження штату житлово-комунальних підприємств. Теоретично навіть влада буде права: ніде не зазначено про це в діючому законодавстві (навіть в Методичних рекомендаціях з незрозумілим статусом) і відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України вона не може таку норму встановити…

Хоча ідеальним варіантом є повідомлення власника (мешканця) кожної квартири, реалізувати це технічно дуже складно: вимагатиме значного персоналу та витрат на друкування оголошень та листів про вручення. Зазначене в «Методичних рекомендаціях щодо порядку організації та проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» «письмове повідомлення власників приміщень через поштові скриньки» не вирішує проблему:

- бо не гарантує вручення (стан поштових скриньок загальновідомий – завжди можна виправдовуватися, що «хтось витягнув розкладені оголошення»);

- також вимагає значних витрат.

Оптимальним є залучення громадськості (Органу самоорганізації населення; Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку; старших по під’їздах або старших по будинку), офіційних засобів комунікації - офіційного сайту Луганської міської Ради та газети «Жизнь Луганска», а також розміщення оголошень.

Щоб відповідальні особи Управління житлово-комунального господарства Луганської міської Ради могли швидко і зручно перевірити наявність оголошень, в Положенні передбачено документ - акт розміщення оголошень про проведення слухань на інформаційних стендах у під’їздах та біля будинків із зазначенням місця розташування кожного оголошення, часі та дати його розміщення, а також зразку тексту цього оголошення. Акт має бути підписаний не менш ніж трьома мешканцями будинку або старшим по будинку або старшими по під’їздах із зазначенням мобільних або стаціонарних телефонів та адреси місця проживання. Телефони мешканців дозволять за потреби швидко зателефонувати і спитати, чи справді є оголошення. Від Виконавця такий документ також не вимагатиме нічого неможливого: оголошення можуть розвісити двірники або інші працівники, запитавши у під’їзду трьох мешканців – щоб вони розписалися.

Передбачене в п. 2.5. – 2.7. проекту Положення отримання підтверджуючих документів, скасування громадських слухань та повідомлення про це громадськості (Органу самоорганізації населення; Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) дозволить значно зменшити кількість випадків фальсифікації. Принцип дуже простий: не надав усі підтверджуючи документи (в тому числі від третіх, не зацікавлених осіб) – слухання скасовується і треба витрачати час на призначення наступного (повторного). Тим часом тариф залишається в старому розмірі…

 

ПИТАННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ

Згідно вимог п. 3 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: «Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг…». Іншими словами, має бути не таємна процедура визначення тарифів, а відкрита – коли учасникам громадських слухань надана уся необхідна інформація.

Фактично при вирішенні питання доступу до інформації, необхідно забезпечити баланс між:

-                     прагненням суб’єкту господарювання – Виконавця тримати в тайні реальні витрати та внутрішні процедури (щоб збільшити прибуток та запобігти конкуренції, в тому числі внаслідок визнання «прорахунків» в роботі та неякісного виконання роботи);

-                     прагненням споживача отримати всю інформацію;

-                     прагненням певних споживачів не робити доступною конфіденційну інформацію щодо нього (наприклад – про несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг).

На думку розробників, баланс можливий у разі використання де-персоналізованої інформації (загальної, без зазначення конкретних споживачів). Саме тому в п.3.2. запропоновано перелік документів, щодо яких має бути забезпечений доступ до інформації.

Гарантії доступу зазначені в п 3.3.

-                     залучення громадськості (Органу самоорганізації населення; Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку; старших по під’їздах, або старших по будинку),

-                     офіційний засіб комунікації - офіційний сайт Луганської міської Ради;

-                     читальні зали бібліотек у разі відсутності Органу самоорганізації населення; Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, старших по під’їздах, або старших по будинку.

Санкцією за невиконання вимог щодо забезпечення учасникам громадських слухань доступу до обов’язкового мінімуму інформації у встановленому цим Положенням порядку, визначено в п.3.4. невизнання результатів громадських слухань органом місцевого самоврядування і призначення повторних громадських слухань.

Щодо документів, які надаються для ознайомлення, їх перелік розробники проекту Положення визначили в п. 3.2. До обов’язкового мінімуму інформації, належать наступні письмові документи (або їх електронні версії):

- засвідчена копія тексту рішення органу місцевого самоврядування, яким ця юридична особа, або фізична-особа підприємець в порядку пп.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначена Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (якщо таке рішення приймалося – або, за його відсутності, інформацію про те, що таке рішення не приймалося);

- обґрунтування необхідності перегляду тарифів, з урахуванням економічних і технічних факторів утримання житлового фонду – за умови, якщо підприємство надавало послуги щодо цього будинку раніше;

- копію висновку щодо економічної обґрунтованості тарифів від Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області;

- Перелік послуг, що надаватимуться за рахунок тарифу із зазначенням тарифу щодо кожної послуги та періодичності їх надання (із зазначенням строків виконання тих чи інших робіт);

- Аналіз платіжної дисципліни мешканців будинку за останні 3 роки з розподілом на кількість та загальну суму заборгованості (субсидій чи пільг) щодо особових рахунків щодо яких є заборгованість до 2006 року, особових рахунків із заборгованістю понад 3 роки, особових рахунків із заборгованістю за період від 1 до 3 років, особових рахунків із заборгованістю від 1 до 6 місяців, особових рахунків щодо яких призначена житлова субсидія або є пільги, особових рахунків щодо яких має бути проведено списання («відумерла спадщина» у неприватизованій квартирі; квартира, що залишилася дитині-сироті до досягнення повноліття) – за умови, якщо підприємство надавало послуги щодо цього будинку раніше;

- Аналіз скарг та пропозицій що надходили до підприємства (у томи числі актів перевірок Держитлокомунінспекції; приписів прокурора; цивільних судових позовів про відшкодування шкоди або про захист прав споживачів; звернень Управління житлово-комунального господарства Луганської міської Ради; звернень депутатів місцевих рад; тощо) за останні три роки – за умови, якщо підприємство надавало послуги щодо цього будинку раніше;

- Інформацію про видатки щодо цього будинку, що були здійснені за останні три роки (витратні та будівельні матеріали; вартість ремонтних робіт; вартість встановлення дитячого майданчика; заробітна плата або частка в заробітній платі двірників, майстрів, слюсарів та інших працівників; витрати на освітлення місць загального користування) – за умови, якщо підприємство надавало послуги щодо цього будинку раніше;

- Інформацію про кількість укладених договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо цього будинку, що діють на момент оголошення громадських слухань – за умови, якщо підприємство надавало послуги щодо цього будинку раніше;

- Інформацію щодо виконавців послуг, які будуть надані Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом укладення договорів з іншими підприємствами (дератизація та дезинсекція; очищення димветканалів;…) із зазначенням тарифів цих підприємств;

Учасники громадського обговорення зауважили, що цей перелік є недостатнім і підприємства повинні надати копії усіх договорів та інших бухгалтерських та внутрішніх документів. Ця «максималістська» позиція на думку розробників проекту положення є «відірваною від життя»: по-перше вона звела б до «нулю» можливість прийняття такого положення органами місцевого самоврядування, а по-друге не відповідає ринковим принципам - бо за умови повної доступності інформації, конкуренція стає особливо жорсткою. Якщо висувати такі вимоги – то необхідне певне підприємство, яке розроблятиме перелік робіт (щось схоже на регулятор), а потім оголошувати конкурси на їх виконання із заздалегідь визначеними параметрами і заробітною платнею. Щось дуже схоже на регулювання природних монополій в трубопровідному транспорті або в енергопостачанні.

Є і велике технічне «но»: більшість підприємств житлово-комунального господарства не мають систем електронного документообігу, а забезпечити доступ до усього масиву паперових документів в іншому (не електронному) вигляді – дуже важко.

 

ПИТАННЯ УЧАСТІ У ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАННЯХ

П.2.3. «Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення громадських слухань для доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» невиправдано звужує коло учасників громадських слухань. А саме:

- не врегулював питання участі орендарів або членів сім’ї власника (яким теж не байдуже, яким буде тариф – і з яких також стягується заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг);

- не врегулював питання участі представників юридичних осіб – власників приміщень чи квартир (службових);

- не врегулював питання участі представників Органу самоорганізації населення; Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, представників громадських організацій, журналістів.

Враховуючи ці прогалини, в 4.2., 4.3. проекту Положення деталізовано вимоги щодо учасників громадських слухань, наявності (відсутності) у них права вирішального голосу. А саме:

4.2. Участь у громадських слуханнях може взяти будь-яка дієздатна особа, яка володіє приміщенням, квартирою або кімнатою у житловому будинку (гуртожитку) або його частиною, або мешкає в них, віком від 18 років.

Право власності на квартиру, приміщення або кімнату встановлюється під час реєстрації учасників громадських слухань на підставі свідоцтва на право власності, договору купівлі-продажу або іншого документу що підтверджує право власності (в тому числі спільну сумісну або спільну часткову власність). До листу реєстрації записується назва документу, серія та номер (якщо є), дата, орган що видав або посвідчив документ. Якщо власником є юридична особа, окремо зазначаються реквізити довіреності: дата видачі, номер, строк дії, посада та прізвище з ініціалами особи, що видала довіреність або уклала договір доручення.

Факт проживання в на квартирі або кімнаті встановлюється під час реєстрації учасників громадських слухань на підставі реєстрації місця проживання у паспорті чи на підставі письмового договору оренди житла. У разі реєстрації в якості учасника громадських слухань особи, що не має реєстрації місця проживання у паспорті у будинку щодо якого проводиться слухання, До листу реєстрації записується також назва документу серія та номер (якщо є), дата, орган що видав або посвідчив документ (якщо нотаріально посвідчувалося або на підставі судового рішення).

4.3. Прийняти участь у громадських слуханнях також можуть (з правом виступати та задавити питання але без права вирішального голосу) наступні особи:

- депутати місцевої ради (Луганської міської Ради; Луганської обласної Ради; відповідної районної в місті Луганську ради; відповідного селищної або міської ради);

- представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- представники інших підприємств, що надають комунальні послуги;

- представники громадських організацій;

- представники правоохоронних органів, санстанції, протипожежної безпеки та прокуратури;

Частина учасників громадського обговорення виступило проти участі орендарів та членів сім’ї власників квартир. Однак розробники з такою думкою не погодилися – питання тарифу зачіпає права та обов’язків наймачів (орендарів). Крім того, найом житла – дуже поширене явище в місті Луганську. Слід додати, що згідно ч.6 ст.100 Цивільного процесуального кодексу України, суддя витребує інформацію про місце проживання боржника. Раніше суди вимагали від житлово-комунальних підприємств надавати в якості письмових доказів також довідку про склад сім’ї. А далі згідно усталеної судової практики в Луганській області – стягували з усіх зареєстрованих (проживаючих в квартирі) осіб заборгованість. То чи повинна особа, з якої можуть стягнути заборгованість за послуги, мати право на участь в громадських слуханнях щодо тарифу на цю послугу? Відповідь очевидна…

 

ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Зважаючи на потенційну велику кількість громадських слухань – 1, 5 тисячі на усе місто Луганськ, стає важливим чітко прописати вимоги до процедури їх проведення. А саме чітко визначити як має відбуватися реєстрація учасників (задля запобіганню фальсифікаціям, в тому числі можливістю перевірки шляхом використання зазначених телефонів), хто має головувати та рахувати голоси, хто має виступати і в якому порядку. Як убезпечити право учасників задати питання, якщо час обмежений.

Час проведення громадських слухань скоріш за все буде обмежений:

-                     бо приміщення як правило надаються на певний час;

-                     якщо вони проводяться на вулиці, є обмеження щодо погоди чи світлового дня;

-                     громадяни не можуть присвятити значну частину часу участі у громадських слуханнях;

-                     представники Виконавця будуть проводити декілька почергових громадських слухань, тому якщо забезпечувати певний рівень представництва (керівники домоуправлінь, інженери чи директор), будуть обмеження часу – інакше учасники будуть змушені розмовляти з двірниками чи іншими працівниками нижньої ланки, що не володіють усією сукупністю необхідної інформації.

Фактично необхідно встановити баланс між обмеженим часом та потребою гарантувати учасникам громадських слухань реальну можливість задавати питання. Окрім цього, необхідні процесуальні гарантії захисту громадських слухань від політизації та демагогії (точніше обмеження). Задля цього визначено чітко чергу виступаючих і встановлено пріоритети: спочатку виступ представника Виконавця та запитання до нього, і лише потім – виступи депутатів, представників громадських організацій, тощо. Ці питання прописані в п. 4.12. – 4.20. проекту Положення.

На випадок, якщо виступ представника буде «беззмістовним», прописана вимога до головуючого задати уточнююче запитання і занести відповідь до протоколу:

4.12. Першим на громадських слуханнях виступає уповноважений представник Виконавця послуг, що має стисло розповісти:

- кількість укладених договорів на надання послуг та інформацію про те як проводиться ця робота (хто відповідальний; скільки споживачів зараз розглядають проекти договорів; укладені однотипні договори чи вони змінювалися в процесі погодження із споживачами; чи є особи які відмовилися від пропозиції укласти договір і чи подано до суду позови про спонукання укласти договір);

- обґрунтування необхідності перегляду тарифів, з урахуванням економічних і технічних факторів утримання житлового фонду;

- про висновок щодо економічної обґрунтованості тарифів від Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області;

- перелік послуг, що надаватимуться за рахунок тарифу із зазначенням тарифу щодо кожної послуги та періодичності надання кожної послуги;

- аналіз платіжної дисципліни мешканців будинку за останні 3 роки;

- аналіз скарг та пропозицій що надходили стосовно цього будинку;

- інформацію про видатки щодо цього будинку що були здійснені за останні три роки;

- інформацію про кількість укладених договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо цього будинку;

- інформацію про послуги, які будуть надані шляхом укладення договорів з іншими підприємствами;

4.13. У разі якщо у виступі уповноваженого представника Виконавця послуг не висвітлено яке-небудь з питань, передбачених п. 4.12., головуючий запитує у представника Виконавця послуг відповідну інформацію.

Окремо прописано гарантію на отримання відповіді учасниками слухань в умовах обмеженого часу: 4.18. У разі якщо немає часу (закінчився строк використання приміщення; настала темрява при проведенні слухань біля будинку; представник Виконавця послуг має прийняти участь в іншому громадському слуханні), бажаючи задати питання подають їх у письмовій формі із зазначенням прізвища – ім’я - по-батькові, поштової адреси запитувача, стаціонарного та мобільного телефону Секретар заносить їх до протоколу та додає до протоколу. Протягом 15 днів в порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян», Виконавця послуг має надати (вручити особисто або надіслати поштою) відповідь у письмовій формі.

 

ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

Вимоги до протоколу зазначені ще в п.4.11. проекту Положення, додатки – листи реєстрації в п. 4.5. та запитання в письмовому вигляді – в п. 4.18.

Задля убезпечення від фальсифікації, встановлено збереження оригіналу в Органах самоорганізації населення або в Управлінні житлово-комунального господарства Луганської міської Ради – машинописна та електронна версія має виготовлятися згідно ксерокопії первинних документів Виконавцем послуг:

5.1. Уповноважений представник Виконавця послуг робить ксерокопію рукописного протоколу з додатками і на підставі нього виготовлює машинописну копію протоколу.

5.3. Машинописна копія протоколу має бути підписана особою що здійснювала набір протоколу згідно рукописного протоколу із зазначенням посади, прізвища – ім’я - по-батькові, робочого та мобільного телефону і містити примітку про місце зберігання рукописного протоколу з додатками.

5.4. Машинописна копія протоколу також підписується після звірки особою, в якої зберігається рукописний протокол з додатками: або представником Управління житлово-комунального господарства Луганської міської Ради, або представником органу самоорганізації населення, із зазначенням посади, прізвища – ім’я - по-батькові, робочого та мобільного телефону.

Публічність громадських слухань має забезпечуватися шляхом розміщення на офіційному сайті Луганської міської Ради електронної версії машинописної копії протоколу громадських слухань.

 

Богдан Бондаренко, Світлана Пантюхіна

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори