пошук  
версія для друку
13.05.2011

Проти нових Чорнобилів і Фукусім (мітинґ у Нікополі)

   

Як повідомили засоби масової інформації, у середу, 11 травня о 15:25 відбулося автоматичне відключення через спрацювання електричного захисту енергоблоку № 2 Запорізької атомної електростанції. Як повідомили на підприємстві, радіаційний фон в зоні станції залишався в межах норми – 8–12 мікрорентген на годину, тобто відповідав природному фону в місці розташування ЗАЕС. Наступного дня, 12 травня, о 9:28 другий енергоблок був підключений до енергомережі. Причини, через які відбулося зупинення, не повідомлялися.

Нагадаємо, що цього року виповнилося 25 років від часу Чорнобильській катастрофи. І цього «ювілейного» року сталася аварія на японській АЕС Фукусіма-1 – начебто далеко, на іншому боці земної кулі, але про які відстані можна казати, коли йдеться про атомне випромінювання та ядерне забруднення?

Такі події вкотре примушують замислитися, а чи настільки вже безпечним є «мирний атом», а також про ступінь необхідності будування та експлуатації АЕС взагалі.

26 квітня опівночі в місті Нікополі, що знаходиться на території 30-кілометрової зони спостереження Запорізької АЕС (найбільшої не тільки в Україні, а загалом у Європі) відбувся мітинґ на захист життя й соціально-екологічних прав мешканців цієї зони, організований спілкою «Гражданский дозор». Люди прийшли на центральну площу міста й запалили свічки пам’яті. Нікопольці ухвалили резолюції на адресу керівництва України, органів місцевого самоврядування, а також на адресу українських екологічних і антиядерних організацій.

Зокрема в резолюції, спрямованій президентові В. Януковичу, голові Верховної Ради В. Литвину та прем’єр-міністру М. Азарову, зазначалося, що катастрофи на ЧАЕС і березнева катастрофа на японській атомній станції продовжують забирати людські життя й здоров’я, що людство не може далі іґнорувати ці страшні уроки. Трагічна світова практика довела надзвичайну неефективність використання ядерної енергетики, високу собівартість, відсутність рішення проблеми радіоактивних відходів, наявність шкідливих для людського здоров’я та довкілля викидів навіть при нормальній роботі реакторів. Попри це в Україні передбачено спорудження до 2030 року 22 нових ядерних блоків, а на Запорізькій АЕС, яка знаходиться в густонаселеному агропромисловому реґіоні та в зоні потенційного затоплення від прориву каскаду дніпровських водосховищ, збираються будувати нові енергоблоки в безпосередній близькості – 7 км – від 120-тисячного м. Нікополя.

Нікопольці вимагають переглянути чинну енергетичну стратегію України, поступового закриття ядерних блоків, відміни планів будування нових реакторів як на ЗАЕС, так і в Україні в цілому, широкого використання відновлюваних джерел енергії, припинити експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), а також вжити заходів для вивозу ядерних відходів з густонаселеного реґіону; припинити продування ставка-охолоджувача в Дніпро, бо він є джерелом забезпечення жителів реґіону питною водою; забезпечити екологічний моніторинґ зони спостереження та моніторинґ стану здоров’я населення, що мешкає в зоні, його безплатний щорічний профогляд, лікування й держстрахування у випадку радіаційного впливу; забезпечити належне безперервне інформування населення реґіону про стан радіаційної безпеки.

В резолюції, спрямованій нікопольському міському голові Р. Токарю й депутатам Нікопольської міської ради, згадується, що в 1994 році на референдумі стосовно ЗАЕС більше 90% відсотків нікопольців висловилися проти будування нових енергоблоків та будівництва поряд з містом ССВЯП, проти продування в Дніпро ставка-охолоджувача ЗАЕС. Але це – іґнорується. Мітинґувальники зазначили, що в цих умовах генетичні ушкодження та захворюваність нікопольських дітей сягнули кризового рівня, і це цілком відповідає дослідженням, що були проведені в різних країнах світу. Враховуючи це, нікопольці, зокрема, висунули вимоги відстоювати й втілювати в життя волю населення, висловлену під час референдуму 1994 року та під час громадських слухань 1999 року; направити звернення керівництву держави та НАЕК «Енергоатом» про неприпустимість будування нових, 7 й 8 блоків ЗАЕС, продовження більше проектного терміну використання її реакторів, розміщення в реґіоні відпрацьованого ядерного палива; оприлюднити результати зустрічей і домовленостей представників міськради та його виконавчих органів, що відбувалися в 2007–2009 рр. з НАЕК «Енергоатом»; вжити заходів для термінового проведення екологічного аудиту (рішення сесії Нікопольської міської ради від 23 лютого 2007 року) й цито-генетичного моніторинґу стану довкілля міста; вжити заходів для забезпечення городян оновленими засобами протиаварійного захисту; вимагати від ЗАЕС фінансування відновлення обладнання існуючих протиатомних сховищ на території Нікополя.

Також нікопольці звернулися до українських громадських екологічних і антиядерних організацій створити Українську мережу антиядерного спротиву, створити також Бюро антиядерного лобіювання, налагодити тісну співпрацю з міжнародними антиядерними організаціями, виступати проти будівництва в густонаселених реґіонах України ССВЯП – заради запобігання нових Чорнобилів і Фукусім на українській землі.

Підготовув В. Бацунов

Див. також:

Союз «Гражданский дозор»

Около 200 тонн топлива бесконтрольно хранится на ЧАЭС под саркофагом

Через 25 лет Чернобыль для белорусов только начинается

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори