Свободу Юрію Луценку!
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 був зроблений загальний висновок стосовно постійного порушення Україною ст. 5 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція).
Європейський суд визнав незаконним і безпідставним утримання п. Харченка під вартою, і окремо наголосив, що такі порушення є в Україні системними, а необґрунтовані утримання підсудних під вартою супроводжують значну кількість скарг у кримінальних справах.
Україні запропоновано усунути ці незаконні, з точки зору Конвенції, недоліки чинного законодавства і практики протягом шести місяців. Але українська влада не тільки не намагається виправити ситуацію – вона потурає порушенням статті 5 Європейської конвенції, й, навіть, є ініціатором цього порушення у політичних справах.
Найяскравішим прикладом є справа екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. По-перше, у цій справі ми маємо типове і неприховане політичне переслідування, тому що кримінальна караність дій, які йому інкримінують, є дуже сумнівною, а мотиви переслідування є вочевидь політичними, так що сама справа носить характер помсти. По-друге, не встановлено фактів відлучення Луценка із зареєстрованого місця проживання чи перебування в іншому місці без дозволу слідчого, що є єдиною підставою для зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою (ст. 151 КПК України), він не відмовлявся від участі в слідчих діях і ходив на допити.
21 квітня суд продовжив термін утримання Луценка під вартою до 26 травня на тих самих, що і спочатку, безглуздих підставах – тому що Луценко:
1) повільно знайомиться з матеріалами справи (хоча він на цю дату вже ознайомився з усіма 47 томами справи);
2) не визнає себе винним;
3) давав інформацію в ЗМІ про свою кримінальну справу.
Тепер суд зажадав, щоб Луценко перебував під вартою, допоки із справою не ознайомляться його адвокати. Нова, нечувана досі підстава! У висновку Датського Гельсінкського комітету з прав людини зазначено, що порядок ознайомлення обвинуваченого та його адвокатів зі справою визначає не слідчий, а вони самі! І таке рішення суду є порушенням права обвинуваченого на справедливий суд – п. 3б статті 6 Конвенції. Усі перераховані дії, за які Луценка позбавили свободи, є його конституційними правами. І суд, тримаючи його під вартою, порушує Конституцію України і Європейську конвенцію!
Суд не залишив Луценку вибору, як захистити свої права, честь і гідність шляхом голодування, яке він розпочав 23 квітня. Які ще залишаються аргументи у людини, незаконно позбавленої волі, якщо правові аргументи ігноруються?
Ця ситуація погано впливає на імідж України, ставить її на один щабель із країнами, де панує авторитарний режим.
Ми вимагаємо:
1. Негайно звільнити Юрія Луценка!
2. Припинити політичні репресії проти опозиції та інакодумців!
3. Вжити заходів щодо зміни законодавства і практики відповідно до норм Європейської конвенції і вимог Європейського суду з прав людини.