пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201120
26.07.2011 | Деніс Кобзін, Андрій Черноусов
джерело: www.khisr.kharkov.ua

Моніторинговий візит до місць утримання мігрантів із неврегульованим статусом

   

На запрошення Міжнародної організації з міграції представники ХІСД взяли участь у моніторинговому візиті до пунктів тимчасового тримання Чопського та Мукачівського прикордонних загонів 19 - 20 липня 2011 року в рамках реалізації проекту «Підтримка впровадження угод про реадмісію між ЄС та Республікою Молдова, Російською Федерацією та Україною: сприяння наданню допомоги в добровільному поверненні та реінтеграції (SIREADA)». Головним акцентом нашої участі став моніторинг місць несвободи та протидія поганому поводженню та тортурам в місцях утримання мігрантів із неврегульованим статусом. До складу делегації також увійшли представники Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців, Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, Посольства Канади, Посольства Великобританії, Державної міграційної служби України, МВС України, ДПС України, Закарпатського окружного адміністративного суду, прокуратури Закарпатської області, благодійного Фонду «Карітас», НДО «Ніка».

 Першою установою, яку відвідала група став Чопський прикордонний загін. Наразі він обслуговує близько 250 км. Кордону із Словаччиною, Польщею і Угорщиною. Це найбільш сприятливий для нелегального перетинання кордону відрізок державного кордону й відповідно найбільш напружений для Державної прикордонної служби. Саме тому тут відбувається найбільша кількість затримань й взяття під варту в установи тимчасового тримання Державної прикордонної служби України. Згідно із даними, наданими працівниками ДПС України з моменту заснування прикордонного загону і його стінах утримувалося більш ніж 15 тисяч осіб, понад 30 національностей. Сьогодні склад затриманих такий: близько 50 % - громадяни СНД (переважно Грузії, Молдови, Російської Федерації); близько 20 % - громадяни України; близько 30% - громадяни країн Азії та Африки.

Варто відзначити, що ПТТ Чопського прикордонного загону регулярно відвідують. Це й прокурор з нагляду, й представники Міжнародної організації з міграції, Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців, командування ДПС України. Так, за 2010 рік ПТТ відвідали із візитами різні НДО та міжнародні організації 64 рази, у 2011 році - 28. Місія Європейського Комітету з попередження катувань відвідувала Чопський ПТТ 3 рази. Така прискіплива увага до умов тримання мігрантів не могла не відбитися на самих умовах тримання й роботі з їх поліпшення. Так, Державна прикордонна служба України наразі здійснює масштабну реконструкцію пунктів тимчасово тримання при прикордонних загонах, а також спеціальних приміщень для утримання мігрантів із неврегульованим статусом.

До ПТТ затриманих доставляють з відділів прикордонного контролю, де вони і були затримані. На місці затримання складається протокол про адміністративне правопорушення, у разі якщо це мігранти із неврегульованим статусом, або протокол про затримання у скоєнні злочину, якщо це особи, які організовують перевезення нелегальних мігрантів. При прибутті у ПТТ всі затримані особи проходять санітарну обробку, їх особисті речі дезінфікуються, їх оглядає лікар. Затримані особи розміщуються із дотриманням вимог роздільного утримання: чоловіки окремо від жінок, особи, які скоїли адміністративні правопорушення окремо від осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, дорослих окремо від неповнолітніх, раніше засуджених за скоєння злочинів окремо від осіб, які уперше притягуються до відповідальності, також передбачене роздільне утримання осіб різних національностей та віросповідань. Після поміщення до ПТТ затриманих дактилоскопіюють, здійснюють дізнання.

Взагалі ПТТ при Чопському прикордонному загоні розрахований на утримання 50 осіб. ПТТ являє собою дві окремі одноповерхові будівлі, які розташовані на території Чопського прикордонного загону. Будівлі містять: чергову частину, санітарні пропускники (чоловічій та жіночій), туалети, душову, кімнату для приймання та розігріву їжі, кімнати проведення дізнання, кімнати для утримання порушників кордону, камеру для утримання осіб, затриманих за підозрою у скоєнні злочину, прогулянковий дворик для жінок та дітей із гойдалками та лавами, а також спортивний майданчик.

ПТТ має кімнати для тримання затриманих по 3, 4, 8 осіб. Всі кімнати доволі просторі, в середньому трохи більше 4 кв.м. на одну особу. Кімнати мають гарне природне освітлення, яке забезпечують великі вікна (1, 35Х1, 35 м.). Санвузли у камерах відсутні. В кімнатах встановлено одноярусні металеві ліжка із матрацами, подушками та ковдрами, постільна білизна видається у момент поміщення затриманої особи. В кімнатах жіночого блоку встановлено двоярусні дерев’яні ліжка із спеціально обладнаними драбинами.

Харчування затриманих осіб відбувається у відповідності з нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 р. N 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ» із їдальні прикордонного загону. ПТТ підключений до опалювальної котельної прикордонного загону. Санітарний стан приміщень є добрим, працюють системи кондиціонування, всі приміщення облицьовано кахельною плиткою. Але, в окремих приміщеннях відсутні всмоктувальні отвори системи вентиляції, що спричиняю наявність неприємного запаху у літню пору року. Також гостро стоїть питання про доступ природного світла у кімнати для затриманих ПТТ - 2, на що ми отримали пояснення про те, що ці кімнати виходять на зовнішній периметр загону і для упередження несанкціонованих контактів ззовні на вікна встановили матове скло із низькою світлопропускною спроможністю.

 В коридорі ПТТ є інформаційний стенд, де розміщено інформацію про процедуру отримання статусу біженця (на 6 мовах); права та обов’язки затриманих; інформацію про благодійні організації, Комітет Червоного Хреста. Затриманих не залучають до виконання будь-яких робіт, окрім робіт із самообслуговування: миття посуду та прибирання у камері. Відзначимо також ПТТ має обладнану кімнату для молитов (влаштовану для мусульманських обрядів). Всі кімнати для затриманих обладнані кнопкою екстреного виклику. Затримані мають право на щоденну двогодинну прогулянку на свіжому повітрі по території прикордонного загону. Діти та жінки мають право гуляти без обмежень. Загальна кількість мігрантів на час відвідування склала 34 особи.

 Варто відзначити, що багато з того, що вдалося досягти в сфері забезпечення мігрантів з неврегульованим статусом соціальними та правовими послугами стало можливим завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу й організаційної допомоги Міжнародної організації з міграції, Благодійного фонду "Карітас-Caritas" Мукачівської греко-католицької єпархії. Зауважимо, що працівники Фонду знаходяться у постійній взаємодії із прикордонниками й постійно присутні на території прикордонного загону, надаючи всю необхідну допомогу. Фонд закріпив на постійні основі за ПТТ Чопського прикордонного загону 5 юристів, 2 соціальних працівники та одного лікаря. Кожного дня у ПТТ чергує соціальний працівник та лікар, юрист надають консультації 3 рази на тиждень, але у разі необхідності готові надати її невідкладно. За рахунок Фонду ПТТ пробурив артезіанську свердловину глибиною 70 м. для безперебійного забезпечення загону водою. «Карітас» також:

• Надає продуктові набори персонально кожному мігранту із неврегульованим статусом;

• Надає пакет з індивідуальними засобами гігієни;

• Надає кваліфіковану лікарську допомогу, в тому числі медичну експертизу з встановлення віку затриманого;

• Надають телефон для дзвінків у будь-яку країну світу для мігрантів;

• Ремонтує ПТТ та встановлює обладнання, меблі;

• Забезпечує затриманих мігрантів одежею та взуттям у разі необхідності.

 Також в ході моніторингового візиту ми відвідали спеціальне приміщення для утримання мігрантів із неврегульованим статусом Мукачівського прикордонного загону, яке згідно із рішенням Колегії ДПС України від 18.02.2001 р. знаходиться на реконструкції. Загалом планова наповнюваність СП після реконструкціє має скласти 16 осіб. Всі будівельні роботи проводяться за рахунок державного бюджету. Планується, що у четвертому кварталі 2011 року СП буде введено в експлуатацію.

 В Мукачевому також до квітня 2011 року функціонував гуртожиток для жінок та дітей мігрантів, який знаходився в орендованому у Львівській залізниці приміщенні. Наразі діяльність гуртожитку припинено, вирішується питання про можливе використання майна у відремонтованому СП Мукачівського прикордонного загону.

 На останок ми відвідали міжнародний пункт пропуску «Лужанка» на україно - угорській ділянці кордону, де також будується СП на 9 осіб.

 Серед питань, які найбільш гостро стоять ми виокремлюємо процедурні – наприклад, держави, де відсутні легітимні уряди (Сомалі) і вони не можуть або не надають інформацію про власних громадян, що істотно ускладнює роботу з ідентифікації мігранта і вирішення його подальшої долі в цілому. Часто мігранти навмисно вводять працівників прикордонної служби в оману, надаючи інформацію про свою країну походження, вік. Все це вимагає додаткового вивчення, експертиз, запитів.

 Окремим питанням постає понад нормоване утримання мігрантів із неврегульованим статусом у ПТТ. Так, під час візиту ми спілкувалися із громадянами Туреччини, які знаходяться у ПТТ більше 14 днів у очікуванні депортації до Туреччини, хоча нормативні документи, зокрема Наказ Адміністрації ДПС України від 30.06.2004 р. №494 «Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб, затриманих органами Державної прикордонної служби України в адміністративному порядку за порушення законодавства про державний кордон України і за підозрою у вчиненні злочину» передбачений граничний термін тримання у 10 діб. Після його закінчення мігрантів із неврегульованим статусом необхідно доправляти до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Але цього не відбувається тому, що вказані громадяни очікують вильоту до Туреччини і їх перевезення зі слів співробітників ДПС України є недоречним.

Ще однією з проблем є неповідомлення мігрантів з неврегульованим статусом про місце і час розгляду їх справи адміністративним судом. Присутній в ході відвідування представник Закарпатського адміністративного суду пояснив, що в суду немає зобов’язань щодо інформування осіб. Хоча ст. 12 КАС України містить наступне: «Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення». На нашу думку це також є порушенням ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яке стосується права на інформування про сутність, характер обвинувачення (справа Матточча проти Італії). Для усунення такої проблеми ми вважаємо за необхідне зобов’язати органи Державної прикордонної служби України інформувати мігрантів з неврегульованим статусом. Звичайно, що участь мігрантів у судових засіданнях поставить нові, більш складні завдання для ДПС України – забезпечення їх перекладачами та адвокатами, що сьогодні є істотною проблемою – коштів на це практично не виділяється та мігранти можуть сподіватися на юридичну допомогу з боку юристів таких організацій як «КАРІТАС» й «НІКА».

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори