пошук  
версія для друку
03.08.2011

Громадський моніторинг: патрульна служба міліції

   

Наступним об’єктом громадського моніторингу стала патрульна служба, до співробітників якої, наряду з працівниками ДАІ, громадянами висловлюється найбільше нарікань і претензій. На жаль, нашим активістам довелося пересвідчитися у їх справедливості.

Зрозуміло, що серед міліціонерів зустрічаються зовсім різні за поглядами, звичками і світосприйняттям люди, але чомусь саме співробітники патрульної служби при спілкуванні виявляли найбільшу агресивність та неготовність до будь-яких видів громадського контролю за своєю роботою. Навіть ті співробітники, які не сприймали наміри громадських активістів відверто ворожо, уникали не тільки звичайної розмови, а і надання пояснень з приводу своїх тих чи інших сумнівних з точки зору міліцейських інструкцій дій.

Таким чином, можливо дійти до висновку, що міліціонери патрульної служби недбало ставляться до виконання Закону України «Про міліцію» та Статуту патрульно-постової служби міліції України, яка закликає співробітників при спілкуванні виявляти високу культуру, такт, витримку і розсудливість, поважати гідність людини і ставитись до неї гуманно.

Показово,  але жодного разу при звертанні громадських активістів до патрульних,  останні не поводили себе так, як це передбачено нормативними документами МВС – привітатись і прикласти руку до головного убору. На прохання пояснити причину ігнорування цього елементарного правила, міліціонери, як правило, реагували своєрідно – вимагали пред’явити паспорт, чим повторно скоювали ще більш грубе порушення, оскільки документи, що посвідчують особу, перевіряються у громадян лише при підозрі у вчиненні ними правопорушень. У відповідь на таке застереження, міліціонери продовжували наполягати на наданні їм паспортів для перевірки або обмежувались порадами з нотками погрози на кшталт «Громадяни, ідіть собі по-хорошому». З метою уникнення конфліктних ситуацій, активісти пред’являли свої паспорти, але і після їх перевірки патрульні, у більшості випадків, спілкування припиняли і йшли геть. Таким чином, створюється враження, що процедура перевірки документів використовувалась патрульними, як акція залякування і спроба психологічного тиску на моніторів.

Заради об’єктивності зауважимо, що активістами зафіксовані лише поодинокі випадки відмови міліціонерів пред’явити своє службове посвідчення, проте прохання повторно показати цей документ для можливості переписування зазначених у ньому даних патрульні виконували не завжди.

Реакція нарядів ПС на інформацію про те, що в Україні здійснюється громадський моніторинг їх діяльності у переважній більшості негативна. Після такого повідомлення від громадських активістів, патрульні, зазвичай, намагаються спішно припинити контактування та проінформувати про незрозумілу для їх сприйняття ситуацію керівників. Останні, в свою чергу, намагались переконати громадських активістів, що їх дії по контролю за міліцією, без попереднього повідомлення і узгодження з місцевим начальником органу внутрішніх справ, є небажаними і навіть протиправними, проте вказати конкретний відомчий нормативний документ для обґрунтування такого твердження не могли.

З доводами активістів про те, що Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов неодноразово наголошував на необхідності забезпечення прозорості діяльності міліції для громадянського суспільства і неможливості існування міліції без контролю з боку громадськості, керівники одразу погоджувались, але все-рівно вимагали, щоби подібні акції погоджувались з ними.

Вкрай негативно співробітники патрульної служби ставились до фіксації їх роботи за допомогою відео та фотозйомки, незважаючи на те, що це також законодавством прямо не забороняється. Спроби активістів проводити фотографування чи відеозйомку патрульних нарядів зі сторони викликали категоричні заперечення і навіть обурення міліціонерів – вони негайно вимагали припинити чинити такі дії і пояснити, з якою метою проводиться зйомка та яким чином будуть використані отримані матеріали.

Пояснення про можливість здійснення будь-яких незаборонених форм громадського контролю за діяльністю міліції зустрічались з глибоким непорозумінням і патрульні наполягали, що проведення відео або фотозйомки міліції є порушенням законодавства і їх особистих прав. Проте, назвати який саме нормативний акт забороняє здійснювати фіксацію дій працівників органів внутрішніх справ за допомогою технічних засобів, патрульні не могли, чим знову порушували відомчі інструкції МВС України - працівники міліції зобов’язані роз’яснювати неправомірність поведінки чи вчинків виключно з посиланням на відповідні закони, постанови та інші нормативні документи. В свою чергу, аргументи громадських активістів про те, що члени патрульного наряду виконують свої службові обов’язки публічно у громадських місцях, за наявності значної кількості людей, зйомка проводиться із певної відстані і жодним чином не заважає їм виконувати свої обов’язки, а у таких випадках Конституція України дозволяє вільно збирати, зберігати та поширювати інформацію, співробітниками міліції до уваги не бралися.

При тривалому у часі візуальному спостереженню за діями патрульних, у громадських активістів склалось враження про відсутність у них націленості на сумлінне виконання своїх обов’язків. Особливо це стосується патрульних нарядів за участю військовослужбовців внутрішніх військ, для яких несення служби перетворюється у цікаву прогулянку по місту. В окремих випадках патрульні навіть не реагували на повідомлення про вчинення правопорушень. Так, наряду було повідомлено про точку продажу самогону на прилеглій к продовольчому ринку території, проте старший наряду припинення правопорушення не організував, а лише порадив звернутись з цього приводу до дільничного інспектора міліції, який обслуговує територію ринку.

Під час моніторингу активістами зафіксовано багато випадків, коли патрульний наряд відхилявся від несення служби на маршруті та, без нагальної потреби, відвідував розважальні заклади, кафе, магазини, що суворо забороняється Статутом патрульно-постової служби міліції України.

Так, працівники міліції, перебуваючи у складі патруля, завітали до кафе з привабливою рекламою «Вина з усього світу», пройшли у підсобне приміщення і перебували там більше 40 хвилин.

У іншому випадку, патрульні спочатку закупили у супермаркеті продукти харчування, а потім зайшли до багатоквартирного будинку, де, вірогідно, проживає один з міліціонерів (мав ключі від під’їзду). Через 40 хвилин спостереження за під’їздом було припинене, за цей час наряд до несення служби не повернувся.

Нерідко патрульні заступають на службу не повністю екіпірованими і без відповідного спорядження. Перед усім, це відсутність ліхтарика та індивідуального медичного пакету (аптечки) для можливості надання допомоги потерпілим.

Але найбільше громадських активістів вразило те, що дуже часто члени патруля не мали при собі бланків протоколів про адміністративне правопорушення. Як пояснили міліціонери, такі бланки є лише в патрульних автомобілях, піші патрульні наряди бланки адміністративних протоколів із собою не беруть. Навіть зовнішнім оглядом екіпірування міліціонерів під час несення служби можливо встановити відсутність планшетів для зберігання адміністративних протоколів

Таким чином патрульні позбавлені можливості складати адміністративні протоколи про дрібні правопорушення на місці їх скоєння – правопорушник обов’язково доставляється до райвідділу міліції у зоні патрулювання, де, по рапорту патрульних, працівники чергової частини складають на нього протокол. Такий стан справ не тільки суперечить Статуту патрульно-постової служби міліції України, який націлює патрульних на розв’язання ситуацій, пов’язаних із скоєнням малозначимих правопорушень, безпосередньо на місці, а і призводить до порушень прав людини – таке тимчасове обмеження свободи протоколом про адміністративне затримання не фіксується, свідки правопорушення до райвідділу не запрошуються.

Іноді складалося враження, що патрульні заступали на службу не підготовленими для надання громадянам інформаційної допомоги, як це передбачено Статутом. Не у всіх випадках міліціонери могли надати відповідь про місце знаходження лікувального закладу, вокзалу або режиму роботи транспорту. Як пояснювали самі патрульні, вони самі нещодавно приїхали до міста і ще погано знають назви й місця розташування різних об’єктів, незважаючи на те, що ці об’єкти знаходяться на маршруті несення служби.

Під час моніторингу зафіксовані випадки порушення визначеного законодавством порядку застосування патрульними спецзасобів – наручників, з чого можна зробити висновок - міліціонери або не знають вимог Закону України «Про міліцію», або умисно порушують положення зазначеного закону.

Так, нашими активістами зафіксований випадок, коли, після закінчення футбольного матчу, шість патрульних підійшли до двох вболівальників, які не скоювали порушень громадського порядку, а лише голосно сперечались між собою. Працівники міліції, ігноруючи відповідні нормативні документи МВС України, замість попередження про необхідність припинення, на їх думку, протиправних дій і роз’яснення, в чому ця протиправність полягає, затримали одного з вболівальників та одразу наділи на нього наручники, незважаючи на те, що останній будь-якого опору не чинив і інших, нормативно визначених підстав для застосування наручників, також не було. Слід додати, що жодного попередження про застосування наручників патрульні не висловлювали, хоча це є необхідною умовою перед використанням міліцією спецзасобів.

Дії патрульних фіксувались активістами за допомогою мобільного телефону, що відразу викликало стурбованість міліціонерів. Старший наряду, не представившись, у грубій формі почав вимагати невідкладного припинення фотографування і лише наявність у одного з моніторів посвідчення журналіста, утримало патрульних від більш радикальних методів реагування на такий незаборонений спосіб громадського моніторингу. Міліціонери обмежились тим, що, знову таки безпідставно зажадали пред’явлення паспортів і переписали з них установчі дані моніторів.

Затриманий вболівальник по проханню громадських активістів і перехожих був звільнений, проте міліціонери перед ним за безпідставне надягання наручників не вибачились, а передбачених нормативними документами рапортів про застосування спецзасобів не складали.

В іншому випадку працівники патрульної служби під час забезпечення охорони громадського порядку на концерті, підійшли до групи підлітків та відвели їх у сторону. У подальшому міліціонери обшукали хлопців, оглянули особисті речі і без жодних пояснень своїх дій відпустили відпочивати далі. При спробі наших активістів отримати роз’яснення щодо причин проведення такого обшуку і порушень прав людини при його проведенні, міліціонери, не реагуючи на прохання представитися і показати посвідчення, просто пішли геть.

Багато інформації про незадовільні, а іноді відверто незаконні дії працівників патрульної служби, було отримано громадськими активістами під час спілкування з громадянами. Наведемо лише окремі приклади.

Опитаний при виході з райвідділу міліції громадянин пояснив, що в зв’язку з відсутністю при собі паспорта, він був затриманий нарядом патрульної служби і доставлений до чергової частини місцевого органу внутрішніх справ. Після доставляння, міліція протягом півтори години встановлювала його особу, потім громадянина сфотографували, провели його дактилоскопування та, нарешті, відпустили. Про те, що такі дії міліції є незаконними громадянин не знав, оскільки вважав, що міліція має право отримувати відбитки пальців у кожної особи, яка доставляється до райвідділу.

Подібну ситуацію описав і інший молодий чоловік, який також був доставлений патрульними з автовокзалу до райвідділу міліції через відсутність у нього паспорта та наявність двох сумок, які, власне, і привернули увагу правоохоронців. В міліції його протримали біля 3 годин, без понятих провели особистий обшук та огляд сумок, дактилоскопували і відпустили лише після того, як мати принесла до райвіддіу його паспорт.

Підліток розповів, що під час проведення футбольного матчу його поведінка не сподобалась наряду патрульної служби. Працівники міліції почали силоміць виводити його з трибуни, а один з них намагався непомітно покласти у його кишеню пакунок з рослинною речовиною. Проте, це побачили інші вболівальники, які почали голосно привертати увагу присутніх до цієї провокації та обурюватись подібними діями міліціонерів. Після цього патрульні залишили підлітка і покинули місце події.

Опитаний у вестибулі райвідділу міліції громадянин розповів, що наряд патрульних затримав його за тютюнопаління у громадському місці і доставив у підрозділ міліції, де він перебуває півтори години в очікуванні дільничного інспектора міліції, який повинен скласти на нього адміністративний протокол. Громадські активісти звернулись за поясненнями з цього приводу до працівників чергової частини, пояснивши, що ними здійснюється громадський моніторинг дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів. Після незаконної і вже традиційної вимоги пред’явити свої паспорти, помічник чергового заявив, що райвідділ міліції є режимним об’єктом і громадянам дозволяється перебувати у ньому виключно за викликом міліції або для подання заяви про вчинений щодо них злочин. Після чого активістам було запропоновано покинути райвідділ і не заважати міліції займатися своїми справами. Не зважаючи на те, що співробітник не міг підтвердити обґрунтованість своєї вимоги посиланням на нормативний акт МВС, громадські активісти вийшли з райвідділу з метою уникнення конфліктної ситуації, попередньо довівши до відома працівника чергової частини, що такі його дії суперечать положенням Закону України «Про міліцію» і не відповідають проголошеним вимогам Міністра внутрішніх справ про необхідність контролю суспільства за діями правоохоронних органів.

Проте, через декілька хвилин до наших громадських моніторів вийшов оперативний черговий чергової частини, який одразу ввічливо представився та уважно вислухав претензії щодо порушень прав опитаного громадянина. Активістам було запропоновано повернутись до вестибулю, де оперативний черговий із зацікавленістю та доброзичливістю розпитував їх про цілі та методи проведення громадського моніторингу. За цей час на громадянина був складений адміністративний протокол (свою вину він не заперечував) і, навіть, прийняте рішення про накладення стягнення – адміністративне попередження. Таке виважене і спокійне ставлення з боку міліції до контролю за своєю діяльністю заслуговує схвалення, але, нажаль, подібні факти поки що є поодинокими.

Запрошуємо до партнерства активістів громадських організацій, які мають бажання залучитись до кваліфікованого громадського контролю за дотриманням прав громадян в правоохоронних органах - оголошено конкурс

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори