пошук  
версія для друку
12.08.2011 | Мартиненко О.А.
джерело: www.umdpl.info

Міжнародна донорська допомога в галузі прав людини: хто є сучасними «грантожерами» в Україні?

   

Проблема становлення національної системи підтримки та захисту прав людини є об’єктом уваги з боку європейського співтовариства, країни якого зацікавлені в сталому розвитку України як правової держави та наданні необхідних ресурсів для вирішення проблем у цій сфері. За оцінкою національних експертів, серед країн Східної Європи Україна отримує одну з найбільших часток міжнародної допомоги .

У зв’язку з цим фактом привертають увагу неодноразові на протязі 2010-2011 рр. звинувачення з боку представників уряду та депутатського корпусу на адресу громадянських інституцій у так званому «грантожерстві», тобто неефективному використанні донорської допомоги, при цьому остання розглядається як така, що часто має сумнівні цілі та не відповідає внутрішній державній політиці. Одночасно громадянське суспільство та міжнародне товариство стали свідками розробки парламентом законопроекту, який покликаний забезпечити контроль за фінансуванням громадських організацій в Україні таким чином, щоб забезпечити їх фінансування виключно за рахунок коштів громадян України, тобто без залучення зарубіжних фондів .

То які ж кошти надходять до України від міжнародних донорів на забезпечення прав людини і на що витрачаються ці кошти? Чи дійсно існує в Україні клас «грантожерів», які витрачають міжнародну допомогу на непотріб?

Якщо ми проаналізуємо ситуацію у цій сфері за останні роки, то ми побачимо, що лише Європейська Комісія та Рада Європи у 2009-2010 роках реалізовували шість проектів в області верховенства права та захисту прав людини. Інші донори здійснюють допомогу щонайменше за трьома пріоритетними напрямками в галузі захисту прав людини – розвиток судової системи (USAID), підтримка системи кримінальної юстиції (ОБСЄ, CIDA, SIDA, Департамент юстиції США) та доступ до правосуддя (датська програма MATRA, Інститут відкритого суспільства). До числа постійних донорів входять уряди США, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Канади, Швейцарії та Швеції, а також Програма розвитку ООН. Навіть Японія надає певну підтримку Україні в області демократичних ініціатив та моніторингу виборчого процесу. Провідна роль при цьому належить Європейському Союзу та уряду США, якщо брати за індикатор розмір асигнувань, виділених під реалізацію проектів та спільних програм. Серед приватних донорів найбільш помітну роль відіграють такі благодійні інституції, як Фонд Джорджа Сороса та Фонд Чарльза Стюарта Мотта.

Загальна ж кількість міжнародних донорів, що сприяють розвитку демократії та покращанню стану справ в галузі дотримання прав людини, за оцінками європейських аналітиків, перебільшує цифру у тридцять агенцій .

Уряд США на сьогодні є найбільшим донором у сфері підтримки прав людини та розвитку демократії в Україні. Починаючи з 1992 р., система підтримки урядових та місцевих ініціатив встановилася таким чином, що основне навантаження припадає на програму USAID (United States Agency for International Development), неурядову організацію NED (National Endowment for Democracy) та безпосередньо Посольство США в Україні.

Бюджет USAID, наприклад, в 2010 році для України склав 96 млн. 47 тис. дол. США, в тому числі на Програму підтримки верховенства права та прав людини – 5 млн. 719 тис. дол. США, Програму розвитку громадянського суспільства - 15 млн. 324 тис. дол. США .

До числа видів діяльності, що підтримуються USAID у сфері правової реформи та верховенства права, уряд США традиційно відносить проекти, спрямовані на розвиток більшої прозорості та підзвітності судової влади, зростання рівня довіри до неї у суспільстві, кращого доступу громадян до правосуддя завдяки створенню системи безоплатних юридичних консультацій; формування згоди з питань судової реформи, автоматизації та більшої ефективності роботи судів. Широко заохочуються також заходи щодо вдосконалення моніторингу діяльності судів з боку громадянського суспільства та розвитку співпраці між судами та ЗМІ. Так, протягом 2009-2010 рр. в рамках програми планувалося створити п’ять нових безплатних юридичних консультацій («юридичних клінік») та сім центрів правової допомоги у регіонах, де ці потреби задовольнялися не повністю. Ресурси програми також були залучені для створення фонду правового захисту, який мав забезпечити фінансову підтримку при веденні високовартісних справ – зокрема, за колективними позовами . У 2009 році USAID підтримало діяльність мережі 8 громадських консультативних центрів, які надали понад 5266 консультацій правового характеру, ініціювали майже 1461 адміністративну справу, представляли інтереси громадян при розгляді майже 613 справ у судах у 2009 році, а також надали безоплатну правову допомогу у всіх регіонах України малозабезпеченим громадянам та тим, які не мають належного доступу до юридичних послуг .

За результатами 2010 року більше 2500 працівників судових органів отримали методичну та технічну допомогу, а USAID надала додаткову допомогу в розробці проекту нового Кримінально-процесуального кодексу, який надійшов до парламенту для подальшого розгляду . В процесі реалізації навчальних програм USAID підвищили фаховий потенціал 484 судів по всій території України. Під егідою USAID було також розроблено спеціалізований курс навчання з питань соціальної роботи для представників громадських організацій, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми. 820 потерпілих від торгівлі отримали безпосередню медичну, психологічну, юридичну допомогу. Мережа громадських організацій, що безпосередньо надають таку допомогу, розширилася до 30 НУО. Фонд «Східна Європа» у семи містах України провів навчальні семінари з питань КСВ для журналістів, участь у яких взяли загалом 245 осіб .

На відміну від зазначених заходів у сфері верховенства права та захисту прав людини, Програма USAID з розвитку громадянського суспільства надає перевагу зусиллям у сфері розвитку громадянського суспільства, результатом яких має стати розвиток громадської активності та зміцнення потенціалу НУО, що зазвичай стосується підтримки політичних та соціальних прав громадян. Ці напрямки у 2008 році реалізовувалися в межах проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER) та програм Фонду «Євразія». Діяльність проекту UNITER була спрямована на зміцнення організаційної спроможності провідних українських НУО, підвищення їх фінансової самостійності та фахових навичок у правозахисній діяльності. У рамках програми Фонду «Євразія» був створений Фонд «Східна Європа», діяльність якого у 2008 році мала зосередитися на шести головних напрямках, до яких серед інших належали розв’язання проблем вразливих соціальних груп, розвиток партнерства між територіальними громадами, а також розбудова спроможностей до чесного і справедливого врядування.

Ресурси наступного джерела допомоги, американської організації NED, із середнім щорічним розміром бюджету для України приблизно у 2 млн. 200 тис. дол. США, спрямовуються на більш широку мережу неурядових організацій, які працюють у сфері захисту прав людини. У 2009 році таку підтримку отримали 49 українських організацій із загальним річним бюджетом 2 млн. 888 тис. дол. США. Серед напрямків підтримки слід зазначити сприяння реалізації громадянами України своїх політичних прав (приблизно 486, 3 тис. дол. США); забезпечення моніторингу та аналізу дотримання прав людини в Україні (471, 2 тис. дол. США); підтримка свободи слова та доступу до інформації (401, 598 тис. дол. США); заходи, спрямовані на захист прав жінок (81, 5 тис. дол. США), свободи переконань (42 тис. дол. США), права на приватність (28, 7 тис. дол. США) .

Безпосередня підтримка ініціатив громадянського суспільства здійснюється також Програмою демократичних грантів, що працює при Посольстві США в Україні. Враховуючи, що з 1996 року Програмою було підтримано більше 600 проектів із бюджетом від 5 до 15 тис. дол. США, щорічний бюджет програми складає в середньому 420 тис. дол. США .

Європейський Союз протягом 2010-2011 рр. здійснює підтримку України шляхом реалізації близько 250 проектів, проте захисту прав людини безпосередньо стосувалися лише четверо з них: «Створення національної системи попередження катувань та поганого поводження в Україні» (бюджет € 696, 680.00 спільно з Радою Європи), «Правовий та соціальний захист дітей шукачів притулку та біженців в Україні» (бюджет € 960, 000.00), «Зміцнення національних механізмів та ресурсів щодо ліквідації торгівлі дітьми в Україні» (бюджет € 596, 559.00), «Права жінок та дітей в Україні» (бюджет € 1, 080, 000.00 спільно з Радою Європи) . Інші програми ЄС у галузі верховенства права спрямовані на підвищення ефективності судової системи (бюджет € 10, 321, 800.00) , навчання державних службовців (бюджет € 1, 075, 000.00) та підвищення кваліфікації суддів (бюджет € 1, 100, 000.00) .

Рада Європи, як один із найвпливовіших донорів, певний обсяг допомоги реалізує в рамках спільних проектів, які випливають із договорів як з Європейською комісією, так й з державами-членами РЄ і державами зі статусом спостерігача . Таким, наприклад, є проект “Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю у країнах Південного Кавказу, Молдові й Україні”, розрахований на реалізацію протягом 2009-2011 рр. спільно з Європейською комісією . Стратегія донорської допомоги документально закріплена спеціальним документом - Планом дій РЄ щодо України на 2008-2011 роки. План був ухвалений Комітетом Міністрів Ради Європи на початку липня 2008 року із безпрецедентним за обсягами за весь період членства України в Раді Європи бюджетом в обсязі близько 25 млн. євро . План дій є базовим концептуальним документом, який містить такі основні розділи, як захист та сприяння правам людини; верховенство права; вибори; сприяння демократичним процесам, залучення громадськості й належне врядування на місцевому і регіональному рівнях тощо.

Аналіз проектів, включених у 2009-2011 рр. в програму підтримки прав людини в України, дозволяє виокремити в якості основних проекти, результатом яких є:

- підвищення професійності представників органів влади, які безпосередньо відповідальні за дотримання міжнародних стандартів в реалізації внутрішньої політики (проект «Підвищення рівня захисту й дотримання прав людини завдяки посиленню потенціалу окремих цільових груп (правників – суддів, прокурорів, адвокатів) і інститутів України щодо використання в повсякденній роботі європейських стандартів і норм у царині прав людини»), січень 2009 – грудень 2010.

- забезпечення свободи слова (проект «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі»), серпень 2008 – квітень 2010.

- формування інституцій громадянського суспільства як незалежного механізму контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів влади (проект «Формування активної мережі незалежних позасудових правозахисних структур»), січень 2008 – грудень 2009.

- створення необхідних умов соціального захисту для громадян України та окремих вразливих груп (проект «Формування сучасної системи соціального забезпечення відповідно до європейських стандартів і норм (включаючи розробку відповідних рекомендацій щодо законодавчих дій та керівних принципів політики, а також навчання соціальних працівників); підготовка до підписання/ратифікації Європейського Кодексу соціального забезпечення»), січень 2008 – грудень 2011.

- Захист прав національних меншин та мігрантів (проекти «Посилення потенціалу органів державної влади щодо питань меншин», «Зміцнення національного потенціалу для розробки, здійснення, моніторингу та поширення інформації про національну політику щодо ромів та подолання негативних стереотипів, з якими стикаються роми», «Трудові мігранти – розробка політики/програм реінтеграції для мігрантів, що повертаються на батьківщину, та політики/програм інтеграції для недавно прибулих мігрантів; посилення потенціалу національної міграційної служби»), січень 2008 – грудень 2011 .

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні представляє міжнародну агенцію, яка забезпечує ефективне використання коштів, надісланих країнами-членами ООН, для підтримки демократичних інновацій. Механізми захисту прав людини наразі є ключовим елементом наступних проектів ПРООН:

- «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості» (01.09.2008 - 01.09.2010). Бюджет проекту становить 290 тис дол. США .

- «Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні» (15.09.2008 - 15.09.2011). Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні є спільним проектом Європейського Союзу, Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) та Програми розвитку ООН. Бюджет 2010 року становив 2 млн. 415 тис. 993 дол. США .

- «Програма розвитку та інтеграції Криму» (01.01.1995 - 30.06.2011). Програму, створена у відповідь на складні проблеми соціального та економічного характеру, посилені питанням депортованих етнічних груп, наразі забезпечила доступ близько 200 тис. сільських жителів до якісних соціальних і комунальних послуг. Освоєні протягом 2005-2010 рр. кошти складають 11 млн. 200 тис. дол. США .

- «Розвиток громадянського суспільства» (01.01.2009 - 30.06.2012). Проект впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні спільно з місцевими та міжнародними партнерами та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2009-2012 рр. Загальний бюджет проекту становить близько 3, 5 млн. дол. США .

Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні підтримує ініціативи, спрямовані на зміцнення захисту прав людини та покращення прозорості і відкритості стосунків між громадянами і державою.

Бюджет Координатора проектів ОБСЄ в Україні в 2009 році, відповідно до рішення № 888 Постійної Ради від 2 квітня 2009 року, складає приблизно 2, 758, 500 євро, окрім позабюджетного фінансування, коли цього вимагають масштабні довгострокові проекти . Таким, наприклад, був спільний з Європейським Союзом проект, результатом якого стала підготовка протягом 2008-2010 рр. приблизно 90 тис. членів виборчих комісій. Частина проектів, підтриманих Офісом протягом 2008-2010 рр., були безпосередньо спрямовані на підвищення рівню захищеності прав людини ресурсами державного та недержавного секторів українського суспільства. Зазначені проекти були реалізовані в рамках наступних програм Офісу:

1. Програма «Верховенство права та права людини» .

«Удосконалення вищої освіти у сфері захисту прав людини», «Зміцнення верховенства права та захисту прав людини», «Національні превентивні механізми попередження тортур та інших форм жорсткого поводження в місцях тимчасового тримання, обмеження та позбавлення волі», «Відповідні стандарти відшкодування державою шкоди у випадку порушення прав людини».

2. Програма «Протидія торгівлі людьми та насильству в сім’ї» .

«Протидія торгівлі людьми», «Протидія насильству в сім’ї».

3. Програма «Демократизація та належне урядування» .

«Сприяння гендерній рівності», «Сприяння формуванню громадянського суспільства».

Посольство Великої Британії у 2008-2010 роках, окрім партнерської участі у спільних програмах та заходах, підтримало проект «Кожен має право працювати: Партнерство заради створення можливостей працевлаштування молоді з інвалідністю» із загальним бюджетом 140 тис.фунтів. За два роки проект охопив консультаціями щодо працевлаштування понад тисячу молодих людей та допоміг 132 із них знайти роботу .

Посольство Канади надає підтримку як силами власних проектів, так й за допомогою Канадської міжнародної агенції розвитку (CIDA). В 2010 році уряд Канади виділив більш, ніж 36 мільйонів канадських доларів на підтримку шести проектів, що відповідали пріоритетам розвитку уряду України. П’ять проектів були зосереджені на створенні середовища для сталого економічного зростання, тоді як шостий проект «Реформування системи ювенальної юстиції» надавав допомогу з метою покращення послуг та програм ювенальної юстиції, проведення тренінгів для суддів та інших учасників, що залучені до впровадження програм у сфері ювенальної юстиції в пілотних регіонах. Загальний бюджет проекту склав 6 млн. 200 тис. канадських доларів .

Канадська міжнародна агенція розвитку (CIDA) була одним з перших міжнародних донорів, які надали допомогу Україні в перші роки незалежності. Наразі у фокусі програм CIDA в Україні знаходяться питання підтримки принципів демократичного управління, верховенства права, гендерної рівності, дотримання прав та свобод . Загальний бюджет донорської допомоги у 200 тис. дол. США в 2010-2011 рр. переважно був призначений для захисту прав дітей, інвалідів, осіб похилого віку, розвитку рівності жінок та протидії ксенофобії .

Посольство Німеччини у 2010 році підтримало в Україні чотири правозахисних проекти на суму в еквіваленті 104 тис. євро: „Зміцнюємо сім’ї - захищаємо права дітей”, „Права жінок у суді”, „Проти насилля у сім’ї”, „Мініпроект Крим/Буковина” (захист прав етнічних меншин) . У 2009 році перевага також була надана проектам із захисту прав вразливих груп та протидії катуванню: „Проти торгівлі людьми – музикою перебороти мовчання“, „Проти сексуальної експлуатації дітей“, „Зміцнення системи прийомного батьківства в Україні“, «Міжетнічний літній молодіжний табір „Джерело толерантності“, „Проти катувань і поганого поводження в тюрмах“.

Посольство Нідерландів так само, як і посольства США та Канади, надає донорську допомогу у сфері захисту прав людини через спеціальну програму MATRA. Програма спрямована на сприяння країнам Південної та Східної Європи у розбудові демократичного суспільства, керованого за принципами верховенства права. В Україні, наприклад, з 2004 року MATRA підтримала 16 спільних проектів у цій галузі . Як правило, річний бюджет Програми приблизно у 300-350 тис. євро розподіляється таким чином, що на проекти у сфері захисту прав людини та прав етнічних меншин припадає 13% бюджету, ще 11% бюджету надаються проектам в сфері забезпечення свободи слова та підтримки національних ЗМІ . Незважаючи на те, що фінансування проектів відбувається з бюджету MATRA, безпосереднє керівництво проектами здійснює Посольство Нідерландів в Україні.

Посольством Швеції протягом 1995-2006 рр. було виділено 71 мільйон доларів США з метою підтримки реформ, що мали забезпечити інтеграцію України до європейських структур. Донорська допомога Швеції надходить через Шведську міжнародну агенцію розвитку (SIDA), яка є урядовою організацією і представлена окремим відділом в посольстві Швеції в Україні. SIDA реалізує донорську допомогу у співпраці із такими стратегічними партнерами, як Рада Європи, Європейський банк реконструкції і розвитку та Світовий банк. Річний обсяг допомоги Україні складав у шведських кронах близько 180 мільйонів на 2009 рік, близько 200 мільйонів - на 2010 рік і близько 220 мільйонів на період 2011-2013 років . Підтримка уряду Швеції традиційно здійснюється у двох стратегічних напрямках - демократичне врядування та права людини; природні ресурси та навколишнє природне середовище. Аналіз реалізованих проектів в сфері захисту прав людини дозволяє зробити акцент на наступних :

1. «Підтримка регіональних ініціатив підтримки ромського населення» (2006-2009), бюджет 777 273 євро.

2. «Зниження випадків ВІЛ-інфікування серед молоді південних та окремих східних регіонів України» (2006-2009), бюджет 1 млн. 090 тис. 909 євро спільно з ПРООН та UNICEF.

3. «Реформування системи охорони дитинства» (2006-2010), бюджет 409 091 євро.

4. «Реформування виборчої системи» (2007-2010), бюджет 363 636 євро.

5. «Протидія торгівлі людьми» (2006-2011), бюджет 1 млн. 648 тис. 352 євро спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ).

6. «Система пробації та реінтеграції засуджених» (2008-2011), бюджет 13 млн. 630 тис. євро.

Посольство Швейцарії спрямовує донорську допомогу через окрему інституцію - Дирекцію з питань розвитку та співробітництва (DEZA), яка є агентством у складі Федерального Департаменту закордонних справ Швейцарії. DEZA відповідає за координацію діяльності федеральних відомств, спрямованої на розвиток співробітництва й надання Швейцарією гуманітарної допомоги в галузі розвитку демократії та засад ринкової економіки. Загальний обсяг допомоги, наданої Україні протягом 2002-2006 рр. швейцарською стороною, дорівнювала 29, 7 млн. швейцарських франків (CHF). Бюджет DEZA для України за програмою верховенства права та демократії у 2008 р. складав 2, 2 млн. CHF та 2, 7 млн. CHF - у 2009-2010 рр . Основними напрямками донорської підтримки є підтримка реформи кримінальної юстиції та пенітенціарної системи, профілактика дитячої злочинності.

Міжнародний фонд “Відродження” (МФВ), як частина мережі Інституту відкритого суспільства, заснованого Дж.Соросом, працює в Україні з 1990 року. МФВ залишається однією з найбільших благодійних фундацій в Україні з щорічним бюджетом до 7 млн. дол. США для сприяння неурядовим організаціям в сфері становлення відкритого, демократичного суспільства.

У 2009 році Фондом було підтримано понад 550 проектів для здійснення суспільно важливих громадських ініціатив, виділивши для цього 6, 5 млн. дол. США. Зокрема, програма «Верховенство права» підтримала 64 проекти в галузі забезпечення прав людини на суму 1млн. 305 тис. 547 дол. США, що у загальній сумі проектів склало частку 21.64%. Серед основних пріоритетів програма розглянула доступ до правосуддя (11 проектів з бюджетом $ 481675), судовий захист прав людини (5 проектів з бюджетом $ 87057), доступ до інформації (10 проектів з бюджетом $ 132973), моніторинг прав людини (4 проекти з бюджетом $ 71946), просвітництво в галузі прав людини (10 проектів з бюджетом $ 158457), посилення правових можливостей бідних верств населення (6 проектів з бюджетом $ 158289), реформування кримінальної юстиції (9 проектів з бюджетом $ 93015), сприяння реформуванню кримінально-виконавчої системи (8 проектів з бюджетом $ 112685).

Фонд Чарльза Стюарта Мотта надає підтримку українським неурядовим організаціям в сфері розбудови громадянського суспільства, юридичної підтримки та захисту прав населення. Протягом 2008-2011 років донорська допомога була отримана такими громадськими організаціями, як Українська Гельсінська спілка з прав людини (бюджет 200 тис. дол. США ), Комітет виборців України (бюджет 140 тис. дол. США ), Громадянська мережа ОПОРА (бюджет 100 тис. дол. США), Фонд відкритого суспільства (бюджет 100 тис. дол. США), Фонд «Європа XXI» (бюджет 100 тис. дол. США), Ресурсний центр «ГУРТ» (бюджет 90 тис. дол. США). З 2011 року до числа зазначених організацій приєднався Інститут громадянського суспільства (бюджет 100 тис. дол. США).

Загальний внесок світової спільноти в розбудову механізмів захисту прав людини в України досить складно піддати диференційованому розрахунку, оскільки вплив донорської допомоги тим чи іншим чином завжди має одним з результатів покращення стану справ в цій галузі. Ми можемо лише констатувати, що програми, спрямовані на підтримку принципів верховенства права, прав людини та демократичного врядування, протягом минулого 2010 року мали бюджет понад 60, 4 млн. дол. США із наступним розподілом серед основних донорів:

Суб’єкт донорської допомоги Розмір (дол. США)

1. USAID 21 млн. 043 тис.

2. Європейський Союз 14 млн. 832 тис.

3. Посольство Канади 6 млн. 592 тис.

4. ПРООН 4 млн. 290 тис.

5. Посольство Швейцарії 3 млн. 075 тис.

6. NED 2 млн. 200 тис.

7. Міжнародний фонд “Відродження” 1млн. 305 тис.

8. SIDA 1 млн. 271 тис.

9. Офіс Координатора проектів ОБСЄ 770 тис.

10. Програма демократичних грантів (США) 420 тис.

11. Фонд Чарльза Стюарта Мотта 340 тис.

12. CIDA 200 тис.

13. Посольство Німеччини 148 тис.

14. Посольство Великої Британії 116 тис.

15. Посольство Нідерландів 106 тис.

Однією з причин складності вимірювання як загальної цифри асигнувань, так й оцінки ефективності використання наданої допомоги є відсутність відповідних координаційних механізмів на державному рівні. Позиція держави з питань залучення донорських коштів є досить суперечливою через політичну складову, зокрема – через неузгодженість зовнішньої та внутрішньої доктрини розвитку України.

У 2007 р., наприклад, у рамках приєднання до Паризької декларації Україна висловила побажання країнам-донорам щодо надання державі міжнародної технічної допомоги та започаткування низки проектів у сфері прав людини та гендерної рівності. Відповідно до Паризької декларації, в Україні було створено спеціальну урядово-донорську групу, яка мала розробити загальну стратегію та концепцію отримання технічної допомоги українськими органами влади. Очікувалося, що в сфері прав людини та гендерної рівності будуть реалізовані щонайменше сім міжнародних проектів . Результати діяльності урядово-донорської групи наразі невідомі, як не можна знайти на урядовому порталі будь-яких посилань на донорську чи міжнародну допомогу.

Проте, підсумовуючи викладену вище інформацію, ми можемо констатувати, що з наданої донорами у 2010 році допомоги у розмірі понад 60, 4 млн. дол. США на потреби державного сектору була спрямована наступна її частка.

Так, за програмами ЄС, що передбачали підвищення ефективності судової системи, навчання державних службовців та підвищення кваліфікації суддів, у 2010 році було витрачено 12 млн. 496 тис. 800 євро. Посольство Канади для проведення тренінгів для суддів в рамках реформування системи ювенальної юстиції надало 6 млн. 200 тис. канадських доларів. Посольство Швейцарії на підтримку реформи кримінальної юстиції та пенітенціарної системи, профілактику дитячої злочинності також надало 1 млн. 300 тис. швейцарських франків. Щорічний розподіл бюджетів шведських програм, спрямованих на розробку системи пробації та реінтеграції засуджених, а також реформування системи охорони дитинства, вказує на отримання Україною у 2010 році 3 млн. 489 тис. 300 євро.

Загальна сума міжнародної благодійної допомоги, отриманої державними установами України в 2010 р. становить, таким чином, близько 30 млн. 832 тис. 900 доларів США, тобто 51% від річного обсягу допомоги. Проте цей відсоток є значно більшим з урахуванням проектів Ради Європи та програми USAID, які протягом минулого року надали методичну та технічну допомогу більше 2500 працівникам судових органів, а також підвищили фаховий потенціал 484 судів.

То хто ж є «грантожерами» в нашій країні, якщо більшість міжнародної допомоги отримує не громадські організації, а урядовий сектор? При цьому для урядовців та депутатів не є секретом, що протягом останніх 4 років донори надають пріоритет саме державному сектору, суттєво зменшивши фінансування інституцій громадянського суспільства до однієї третини власних бюджетів .

Стратегія та ефективність поділу донорської допомоги залишається дискусійною темою, оскільки уряд ані після 2005 року, ані після 2010 року не виявив належної політичної волі щодо реформування державних структур в сторону покращання їх роботи в галузі забезпечення прав та свобод людини. Незважаючи на значну донорську допомогу, в Україні з 2004 року залишаються у практично незмінному вигляді корумпована судова гілка влади, безконтрольні та вкрай непрозорі органи прокуратури, недіючий інститут омбудсмана, застаріле кримінально-процесуальне законодавство.

Натомість, саме ініціативи неурядового сектору, підтримані донорськими фондами, продовжують відігравати ключову роль в захисті прав людини та виконувати роль каталізатора в реформуванні внутрішньої державної політики. Цей факт наочно підтверджує позицію вчених стосовно того, що в сучасному демократичному світі громадянське суспільство виконує не тільки функції захисту прав та інтересів громадян, але й здійснює контроль за державою таким чином, щоб держава не перевищувала своєї компетенції і суворо дотримувалась конституційного принципу пріоритету прав і свобод людини і громадянина .

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори