MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Гостинність по-українськи: Три доби арешту в аеропорту «Бориспіль»

14.09.2011    джерело: www.civicua.org
Центр «Соціальна Дія», Проект «Без Кордонів»
Тільки термінове втручання правозахисних організацій може зупинити свавілля з боку співробітників прикордонної служби в аеропорту «Бориспіль»

Пізно ввечері 9 вересня в аеропорту "Бориспіль", після трьох діб незаконного затримання з боку співробітників прикордонної служби (ОКПП "Київ"), була пропущена на територію Україну сім'я громадян Афганістану - З. Н. А. (що знаходиться на четвертому місяці вагітності), її чоловік і однорічна дитина.

Сім'я прилетіла в Україну, щоб відвідати родичів (громадян України). У них були дійсні візи, видані посольством України в Пакистані, вони планували повернутися додому 27 вересня і мали на руках зворотні квитки.

У пункті перетину державного кордону вони були затримані і троє діб утримувалися в приміщенні площею близько 6 кв.м., не пристосованому для тривалого перебування людей; більше доби у них не було можливості отримати гарячу воду для приготування молочної суміші для дитини; у родичів, які зустрічали їх в аеропорту, не брали продукти.

Ні сім'ї, ні адвокату співробітники прикордонної служби не пояснювали причини їх затримання і недопуску на територію Україну.
З. та її чоловік володіють тільки мовами фарсі і дарі. Незважаючи на це, їм не була надана можливість скористатися послугами перекладача, щоб отримати хоч які-небудь роз'яснення від прикордонників. Крім того, їх захиснику - адвокату К. Проконовій, співробітниці Центру "Соціальна дія" - було неодноразово відмовлено в доступі до них.
Після доби затримання вагітна З. відчула себе дуже погано. До неї був викликаний лікар, який повідомив про необхідність медичного огляду та госпіталізації. Обурливим є те, що співробітниками ОКПП "Київ" їй у цьому було відмовлено.

Примусове утримання цієї родини в аеропорту не тільки не мало під собою жодних правових підстав, але й було безумовним порушенням ст. 29 Конституції України (право на свободу та особисту недоторканність), ст. 3 (заборона тортур і жорстокого поводження), ст. 5 (право на свободу), ст. 8 (право на повагу приватного та сімейного життя) та ст. 14 (заборона дискримінації) ратифікованої і обов'язкової для виконання Україною Європейської Конвенції про права людини.

За інформацією Центру «Соціальна Дія», співробітники прикордонслужби планували здійснити "добровільно-примусове" видворення сім'ї до Афганістану за їх же рахунок, не дивлячись на те, що стан вагітної З. погіршився внаслідок стресу і утримання її в невідповідних умовах. При цьому ігнорувалися рекомендації лікаря про необхідність госпіталізації і належного медичного огляду і той факт, що в такому стані переліт представляв би небезпеку для здоров'я і життя З. та дитини, не кажучи вже про обраний прикордонниками рейс, тривалість якого складала 15 годин.

Після того, як 9 вересня в інтересах сім'ї захисником було подано звернення до Європейського Суду з прав людини, а також після втручання офісу Уповноваженого з прав людини в Україні і численних дзвінків у прикордонні служби аеропорту "Бориспіль" від людей, яким стало відомо про сформовану ситуацію, сім'я була випущена без пояснення причин затримання та складання будь-яких протоколів.

Центр «Соціальна Дія» стежитиме за розвитком ситуації і продовжить оскарження незаконності затримання, а також отримання компенсації моральної та матеріальної шкоди.

Це далеко не перший випадок незаконного затримання іноземних громадян з метою подальшого їх видворення, вчинений співробітниками прикордонної служби в аеропорту «Бориспіль». Тільки термінове втручання правозахисних організацій може зупинити свавілля в конкретних випадках, але необхідно куди більше для вирішення цієї проблеми на системному рівні. А для цього необхідні зусилля і увага з боку державних органів, які поки все частіше і частіше закривають очі на порушення прав людини в Україні.


Джерело : Центр «Соціальна Дія», Проект «Без Кордонів»

 Поділитися