пошук  
версія для друку
03.10.2010

Відкрите звернення щодо законопроекту «Про захист персональних даних»

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Проект Закону України «Про вимушених переселенців» (оновлено)

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Коментар до Закону України «Про захист персональних даних»

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Двадцять років Конвенції ООН про права дитини

Правосуддя визначило: виконувати положення закону України «Про свободу пересування та вільне обрання місця проживання в Україні» не обов’язково

Європейські стандарти щодо свободи висловлювань (Стаття 10 Єв-ропейської конвенції про захист прав людини та основних свобод) стосовно законодавства про захист честі й гідності і практика їх застосування

ГРАЖДАНСКИЕ ПРАВА ПАЦИЕНТА В УКРАИНЕ

   

Президенту України

Українська Гельсінська спілка з прав людини звертається до Вас з проханням скористатися правом вето щодо законопроекту „Про захист персональних даних”, що був прийнятий парламентом 1 червня 2010 року.

Прийняття закону про захист персональних даних є важливим кроком в утвердженні поваги до приватного життя особи. Це також є важливим кроком для виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, взятих перед Радою Європи та Європейським Союзом. Особливо важливе прийняття такого законопроекту з огляду на можливу перспективу запровадження безвізового режиму України з ЄС, однією з умов чого є впровадження системи захисту персональних даних. Відсутність такого закону також істотно гальмувало підготовку України до „ЄВРО-2012” з огляду на неможливість співпраці з органами влади Польщі та ЄС у питанні обміну персональними даними.

Проте слід зазначити, що від України вимагається прийняти не просто будь-який закон у сфері захисту персональних даних. Такий закон має відповідати критерію якості, тобто узгоджуватися з установленими європейськими стандартами, зокрема, Конвенції Ради Європи № 108 щодо автоматизованої обробки персональних даних та додаткового протоколу до неї, рекомендацій Ради Європи та рішенням Європейського суду з прав людини.

УГСПЛ переконана, що законопроект „Про захист персональних даних” не відповідає європейським стандартам та несе істотну загрозу свободі слова в Україні, а, отже, не може вважатися виконанням Україною своїх міжнародних зобов’язань.

Закон захищає від збирання, обробки та використання персональних даних про особу без її згоди. Проте визначення поняття „персональні дані” надано надто широко. Відповідно до європейських стандартів, персональні дані поділяються на дані загального характеру (прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та вразливі персональні дані (дані про стан здоров’я – історія хвороби, діагнози тощо; етнічна належність; ставлення до релігії; ідентифікаційні коди чи номери; персональні символи; підпис; відбитки пальців, записи голосу, фотографії; дані про розмір зарплати або інші законні доходи, про вклади і рахунки в банках, нерухомість, податковий статус; кредитна історія; дані про судимість та інші форми притягнення особи до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності; результати іспитів, професійного та іншого тестування тощо), і законом забороняється збирання, зберігання, використання та поширення без згоди суб’єкта даних саме вразливих персональних даних.  На нашу думку, необхідно внести до закону це визначення персональних даних та їхній поділ.

Такий поділ в подальшому пояснює різний рівень захисту персональних даних. Так, наприклад, не потрібно дозволу для збирання чи поширення даних загального характеру. Уразливі ж дані мають вищий ступінь захисту. Законопроект же встановлює однаковий ступінь захисту будь-яких персональних даних. У результаті цього, відповідно до законопроекту, поширення будь-яких персональних даних, у тому числі навіть прізвища та ім’я особи, може здійснюватися лише з письмової згоди особи.

Більше того, законопроект не містить можливості поширення персональних даних, якщо ця інформація є суспільно-важливою, що є істотним обмеженням свободи слова.

Законопроект не містить поняття „публічної особи”, межі критики щодо якої, як відомо є ширшими, ніж щодо звичайної людини. Відповідно, про таких людей без їхньої згоди можна поширювати й більше персональних даних, якщо вони є важливими для суспільства. Із загальної заборони щодо поширення персональних даних в законопроекті існує виняток лише щодо осіб, котрі претендують чи займають виборні посади або посади державного службовця першої категорії (частина 4 статті 5 законопроекту), що значно вужче, ніж поняття „публічної особи”.

Тобто, поширення персональних даних інших осіб буде вважатися порушенням цього закону і може тягнути цивільну та кримінальну відповідальність. Наприклад, відповідно до цього закону без письмової згоди особи забороняється навіть згадування усіх посадовців органів місцевого самоврядування, працівників багатьох органів влади, політиків та інших публічний людей. Такі вимоги є явно непропорційним обмеженням свободи слова.

Крім цього, законопроект містить й певні абсолютно неприйнятні норми. Наприклад, відповідно до частини 9 статті 6 законопроекту „використання персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях може здійснюватися лише в знеособлюваному вигляді”. Тобто, з усіх підручників по історії чи інших наукових праць слід викреслити будь-які персональні дані про особу, включно з її ім’ям та прізвищем!

Законопроект дозволяє правоохоронним органам здійснювати збір  та обробку інформації щодо расового та етнічного походження, релігійних переконань особи. Така практика, відповідно до Рекомендацій Ради Європи, є проявом дискримінації і має бути чітко заборонена.

Законопроект також не відповідає міжнародним стандартам, оскільки не запроваджує незалежного контролю за збиранням, обробкою та використанням персональних даних. Функціями по реєстрації баз персональних даних та контролю наділено Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних. Очевидно, ним буде Міністерство юстиції. Проте цей орган не має гарантій незалежності, що вимагає Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи № 108. Також не відповідають статусу й повноваження цього органу щодо надання обов’язкових до виконання приписів будь-яким суб’єктам в разі порушення закону про захист персональних даних. Важко собі уявити, як цей орган зможе видавати обов’язкові приписи Президенту, Кабінету Міністрів, судам, парламенту, прокуратурі. Проте, без незалежного контролю, захист персональних даних залишатиметься неефективним і не відповідатиме європейським стандартам.

Законопроект містить й певні суперечності. Наприклад, реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення (частина 2 статті 9 законопроекту), проте орган влади може відмовити у реєстрації (частина 5 статті 9 законопроекту), що заперечує сам заявочний принцип й перетворює його на реєстраційний.

Викликає здивування необхідність повідомляти орган влади „ про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації відповідної бази”, що серед іншого включає інформацію про всіх розпорядників (користувачів) такої бази даних.

Законопроект також містить багато термінів, що не визначені законодавством, що ускладнить застосування закону, наприклад, „громадські організації світоглядної спрямованості”, „світоглядні переконання” тощо.

З огляду на вище викладене, просимо застосувати право вето щодо законопроекту „Про захист персональних даних” і направити його до парламенту на доопрацювання.

 

З повагою,
Володимир Яворський,
Виконавчий директор УГСПЛ

 

 

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Проект Закону України «Про вимушених переселенців» (оновлено)

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Коментар до Закону України «Про захист персональних даних»

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Двадцять років Конвенції ООН про права дитини

Правосуддя визначило: виконувати положення закону України «Про свободу пересування та вільне обрання місця проживання в Україні» не обов’язково

Європейські стандарти щодо свободи висловлювань (Стаття 10 Єв-ропейської конвенції про захист прав людини та основних свобод) стосовно законодавства про захист честі й гідності і практика їх застосування

ГРАЖДАНСКИЕ ПРАВА ПАЦИЕНТА В УКРАИНЕ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори