пошук  
версія для друку
21.10.2011 | Роман Куйбіда, Центр політико-правових реформ

Ухвалено закон про лояльний Верховний Суд

   

20 жовтня 2011 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України». Законом збільшується склад Верховного Суду до 48 суддів. Відновлюються чотири судові палати на чолі із заступниками голови Верховного Суду (їх тепер стане п’ятеро замість одного). Прийняття закону мотивувалося необхідністю врахувати висновки Венеціанської комісії, яка раніше розкритикувала Закон «Про судоустрій і статус суддів» за зведення нанівець ролі Верховного Суду в судовій системі.

Однак аналіз Закону показує, що він немає нічого спільного із реалізацією висновків Венеціанської комісії. Так, підстави для перегляду справ залишаються тими самими (неоднакове застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції і наявність рішення міжнародної судової установи про порушення Україною міжнародних зобов’язань при розгляді справи в суді). Навіть більше, за другою підставою справу зможе переглянути і відповідний вищий спеціалізований суд, якщо порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм процесуального права.

Проте справжня мета закону захована у непримітній нормі: «Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначені з числа суддів, не можуть здійснювати правосуддя. При цьому, за ними зберігається право брати участь у вирішенні питань, що розглядаються органами суддівського самоврядування, а за суддями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів – також у вирішенні питань, що розглядаються пленумами цих судів».

Ця норма дасть можливість взяти участь у засіданні Пленуму Верховного Суду двом членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів – І.Самсіну (голова комісії) та М.Пінчуку (заступник голови комісії), які були відряджені до неї з Верховного Суду. Їхня участь зможе вплинути на перерозподіл голосів і навіть кандидатур при вирішенні питання Пленумом про обрання голови Верховного Суду на користь тих, які мають підтримку в Президента.

Якщо політична влада завдяки цій нормі так і не доб’ється обрання лояльної до себе кандидатури на посаду голови Верховного Суду, то принаймні зменшить вплив голови Верховного Суду через розпорошення такого впливу за допомогою великої кількості заступників голови.

Отож цей закон є черговою спробою політичної влади встановити повний контроль над Верховним Судом. Влада вкотре використовує законодавчі інструменти для досягнення вузькополітичних інтересів.

Судді самі визначатимуть, які судові рішення приховувати від громадськості

Також в ухваленому законі «заховали» норму, яка немає жодного стосунку до Верховного Суду. Йдеться про зміни до Закону «Про доступ до судових рішень», за якими до державного реєстру судових рішень включатимуть не всі судові рішення, а лише ті рішення, включення яких визнає за необхідне Рада суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Нагадаю, що Єдиний державний реєстр судових рішень – є відкритою для усіх користувачів Інтернету базою даних усіх судових рішень. Її було створено саме за ініціативою громадських організацій, всупереч позиції багатьох недобросовісних суддів, які боялися широкої відкритості судових рішень. Тепер, якщо Президент підпише закон, самі судді «фільтруватимуть» судові рішення без урахування думки громадськості, в інтересах якої і створено реєстр.

За таких умов реєстр перестане відповідати своєму призначенню – як засобу суспільного контролю за судовою гілкою влади.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори