пошук  
версія для друку
26.11.2011 | Ліна Кущ – Донецьк, для ВВС Україна
джерело: www.bbc.co.uk

Музей Стуса на Донеччині може зникнути

   

Експозиція музею Василя Стуса у Горлівці під Донецьком може зникнути. Голова оргкомітету закладу та його власник 75-річний Олег Федоров через стан здоров’я не в силах продовжувати справу.

Зараз музей розташований у приміщенні, яке належить приватному заводу «Еластомер», але керівник експозиції вирішив подарувати її землякам:

«Я звернувся із листами до обласної влади, аналогічні листи надійшли від Національної спілки краєзнавців. Ми пропонували прийняти музей на баланс області чи міста. Проте відповідь, яку отримали, не втішає»,  – заявив Олег Федоров.

У листі управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації, який надійшов у відповідь на звернення керівника закладу, про окрему філію на базі музею Стуса не йдеться:

«У разі ліквідації музеїв переважне право на придбання музейних зібрань за інших рівних умов має держава. Тому пропонуємо Вам передати музейні предмети до фондів музею історії міста Горлівка, або обласного краєзнавчого музею».

«Все те, що збиралося роками, лежатиме десь у сховищах, або буде розтягнуте»,  – вважає Олег Федоров.

Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса існує на громадських засадах уже 15 років. Основну експозицію розташовано в Горлівці, де випускник Сталінського педагогічного інституту вчителював два роки у школі № 23.

Там можна побачити копії листів поета із місць заслання, сімейні фото, студентські конспекти, а також особисті речі: осіннє пальто, записні книжки, олівці, ручки. У музеї навіть відтворено обстановку «камери-одиночки», де сидів ув’язнений Стус.

Раніше оргкомітет музею намагався створити філію на філологічному факультеті Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. Однак у виділенні приміщення активістам відмовили.

Стусові немає місця поруч із шахтарями?

У минулі роки Донбаський історико-літературний музей Стуса організовував щорічні «стусівські» читання та екскурсії школярів. Оргкомітет зібрав чимало свідчень людей, які навчалися чи працювали разом із поетом. У Горлівці пригадують, що вчитель Василь Стус завжди говорив українською, а урок починав із читання віршів – Шевченка, інших поетів, чи власних.

«Хотілося би, щоб ця краєзнавча і громадська робота продовжувалася,  – каже Олег Федоров. – Усі ці роки актив музею прагнув, щоб про Стуса на Донбасі дізналися більше. На жаль, влада не знайшла можливості підтримати таку діяльність. Залишилися «глухими» до проблеми і наші заможні українці, до яких ми зверталися».

Довкола постаті Василя Стуса на Донеччині не вперше виникають скандали.

Кілька років тому пропозицію громадськості присвоїти ім’я поета університету, де він навчався, колектив закладу зустрів несхвально: ініціативу засудили на загальних зборах. А цього року Горлівська міська рада не підтримала проект із встановлення бюсту Стуса поблизу школи, де він викладав.

Місцева преса писала, що за рішення не проголосували депутати від Партії Регіонів, тому що проект подавали представники ВО «Свобода».

«У нас багато героїв, які видобували вугілля, здійснювали героїчні подвиги, рятували життя інших людей, мають великі заслуги перед рідним містом, брали участь у військових конфліктах,  – вони теж заслуговують на пам’ятні знаки,  – цитує депутата міської ради Василя Гречіна газета „Кочегарка“. – На жаль, у нас немає коштів для цього. А якщо у „Свободи“ є гроші, так що, нам тепер усюди виставити бюсти? А потім, коли ми захочемо поставити бюст комусь іншому,  – місце зайняте».

25.11.2011

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори