пошук  
версія для друку
21.12.2011

Вацлав Гавел: Празька Декларація

   

У віці 75 років помер Вацлав Гавел, перший президент Чехії після антикомуністичної “Оксамитової революції”.

В знак пошани до великого борця за свободу, світлої пам’яті Вацлава Гавела, "Український Ванкувер" друкує українською мовою Празьку Декларацію. Вацлав був рушієм цієї декларації, і його підпис під нею стоїть першим.

Декларація прирівнює більшовицький режим із нацистським. На жаль, у західному світі по цей день нема чіткого розуміння цього. І хоч Україна якраз найболючіше відчула на собі репресії більшовицького режиму, на превеликий сором, донедавна не було українського перекладу декларації, і не стояв під нею підпис будь кого із наших “материкових” борців за свободу.

А ця декларація це чітка оборона перед поверненням України у світле минуле СРСР, подаємо нижче її переклад (оригінал є тут – http://praguedeclaration.eu).

 

Празька Декларація 3-го червня 2008-го р.

Осмислюючи достойне і демократичне майбутнє нашого європейського дому, зрозумівши,

-  що суспільство, що забуває про минуле, не матиме майбутнього,

- що Європа не буде єдина поки не об’єднає свою історію, признає Комунізм як і Нацизм спільною своєю спадщиною для того щоби розпочати чесні та докладні обговорення усіх злочинів тоталітаризму впродовж минулого століття,

- що комуністична ідеологія є безпосередньо відповідальна за злочини проти людства,

- що неспокійна совість, в наслідок комуністичного минулого, є тяжким тягарем для майбутнього Європи і для наших дітей,

- що різні оцінки комуністичного минулого можуть знов розділити Європу на “Захід” і “Схід”,

- що європейська інтеґрація була безпосередньою відповіддю на війни і насильство спровоковане тоталітарними системами на континенті,

- що усвідомлення злочинів проти людства задіяних комуністичними режимами по всьому континенту, мусить просвітити Європейські розуми до такої ж міри як і освідомлення злочинів нацистських режимів,

- що існують матеріальні подібності між Нацизмом і Комунізмом у їхнім жахливім і страшнім характері і у злочинах проти людства,

- що злочини комунізму поки що не остаточно оцінені й осуджені iз законної, моральної як і історичної точки зору,

- що злочини оправдувалися в імені теорії класової боротьби й принципу диктатури “пролетаріату”, орудуючи терором як способом забезпечення диктатури,

- що комуністична ідеологія була знаряддям в руках тих хто будували імперії в Європі та Азії для досягнення експансіоністичних цілей,

- що багато злочинців які вчиняли злочини в імені комунізму поки що не засуджені і їхніх жертв поки що не відшкодовано,

- що представлення об’єктивної інформації про тоталітарне комуністичне минуле, як привід до глибшого розуміння та обговорення , є необхідною умовою для майбутньої доброякісної інтеграції усіх європейських націй,

- що остаточне примирення усіх європейських народів неможливе без посиленого й поглибленого зусилля над установленню правди й поверненню пам’яті,

- що треба досконало займатися тематикою комуністичного минулого Європи і в академічнім світі, як і в ширшій громаді, і майбутні покоління мають мати легкий доступ до інформації про комунізм,

- що по різних частинах світу лишилося лише декілька тоталітарних комуністичних режимів, все одно вони контролюють приблизно одну п’яту населення світу і держачись влади далі поповнюють злочини і наносять шкоду добробутові своїм народам,

- що є багато держав, де хоч комуністичні партії не є при владі, що не віддалили себе публічно від злочинів комуністичних режимів, ані не осудили їх,

- що Прага є одно із міст які пережили владу як і нацизму, так і комунізму,

Вірячи, що мільйони жертв комунізму та їхні сім’ї мають право на справедливість, співчуття, розуміння і визнання за своє терпіння, на такім же рівні як були морально і політично признано жертвам нацизму,

ми, учасники Празької конференції “Европейська совість і комунізм”, з огляду на

- резолюцію Европейського парламенту з приводу 60-ї річниці закінчення Другої Світової Війни в Европі 8-го травня 1945 р., від 12-го травня 2005 р.,

- резолюцію ч. 1481 на Парламентарній Асамблеї Ради Европи від 26-го січня 2006 р.,

- резолюцію XVI-го Конгресу Європейських Народних Партій від 5-го лютого 2004 р., закликаючи до створення незалежного експертного органу для збирання і оцінення інформації про порушення людських прав в час панування тоталітарного комунізму, і настоювання на створення музею пам’яті жертвам комунізму,

- резолюції стосовно злочинів комунізму, прийняті багатьма національними парламентами,

- досвід Комісії Установлення Істини й Примирення в Південні Африканській Республіці,

- досвід Інститутів пам’яті і пам’ятників в Польщі, Німеччині, Словаччині, Чеській Республіці, США і музеїв окупації у Литві, Латвії і Естонії і Дому Терору в Угорщині,

- сучасне і майбутнє головування ЄС і Ради Европи

- факт, що 2009-ий рік є 20-та річниця розвалу комунізму в Східній та Центральній Європі, як і розправи на площі “Тянанмен” в Пекіні,

закликаємо до:

- досягнення все-європейського розуміння що як нацистські так і комуністичні тоталітарні режими мають бути осуджені по своїх жахливих заслугах за нищівну політику систематичного застосування крайніх засобів терору, топтання громадянських та людських свобод, розв’язання агресивних війн і, як невід’ємну частину їх ідеологій, винищування та депортації цілих націй та верств населення; і що як такі, вони мусять уважатися найголовнішими катастрофами 20-го століття,

- визнання, що багато злочинів вчинених в ім’я комунізму треба оцінити як злочини проти людства, щоби тим служити пересторогою на будучі покоління, подібно як нацистські злочини були оцінені Нюрнберґським трибуналом,

- формулювання спільного підходу до злочинів тоталітарних режимів, між тим і до комуністичних режимів, і викликати широке обізнання по усій Европі із комуністичними злочинами щоби недвозначно визначити спільне відношення до злочинів комуністичних режимів,

- приймання законів які дадуть змогу судам судити та засуджувати винуватців у комуністичних злочинах і дадуть можливість відшкодовання жертв комунізму,

- забезпечення принципу рівноправного ставлення і недискримінації до жертв усіх тоталітарних режимів,

- європейського та міжнародного натиску для ефективного осудження комуністичних злочинів минулого і для ефективної боротьби проти поточних комуністичних злочинів,

- признання комунізму як невід’ємної і жахливої частини спільної історії Європи,

- визнання все-европейської відповідальності за злочини вчинені комунізмом,

- установлення 23-го серпня, – дня підписання пакту між Гітлером і Сталіном, знаного як Пакт Молотов-Ріббентропа, як день пам’яті жертв нацистських і комуністичних тоталітарних режимів, так само як Європа установила 27-го січня як день пам’яті жертв Голокосту,

- відповідального відношення національних парламентів до визнання комуністичних злочинів як злочинів проти людства, щоби призвести до відповідного законодавства і до парламентарського нагляду над таким законодавством,

- ефективного публічного обговорення над комерційним та політичним зловживанням комуністичних символів,

- продовжування переслухань Європейською комісією в зв’язку із жертвами тоталітарних режимів, з огляду на укладення комюніке комісії,

- установлення в європейських державах, котрі були під владою тоталітарних комуністичних режимів, комісій створених із незалежних експертів, для завдання збирання й оцінки інформації про порушення людських прав за часів тоталітарної комуністичної влади на національнім рівні, для тісної співпраці із експертами комісії Ради Европи;

- забезпечення чітких міжнародних рамок законодавства для свобідного і необмеженого доступу до архівів із інформацією про злочини комунізму,

- заснування Інституту Європейської Пам’яті і Совісті який був би і А) Європейським інститутом досліджень тоталітаризму, розробки наукових і просвітянських проектів і підтримкою мережі національних дослідних інститутів пристосованих студіям тоталітарних переживань, Б) пан-європейського музею/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів, для пам’яті жертв тих режимів і для чіткого представлення злочинів поповнених ними,

- організація міжнародної конференції про злочини поповнені тоталітарними комуністичними режимами, з участю представників урядів, парламентарів, академіків, експертів і неурядових організацій, результати яких будуть широко розповсюджені по цілім світі,

- перегляду і виправлення підручників європейської історії, щоби діти могли вчитися і щоби були попереджені про злочини комунізму в такий же спосіб як були навчені осуджувати нацистські злочини,

- все-європейского масового й досконалого обговорення історії комунізму і його наслідків,

- об’єднаного відмічення 20-ї річниці падіння Берлінської стіни і розправи на площі “Тіянанмін”,

Ми, учасники Празької конференції “Європейська совість і комунізм”, звертаємося до всіх народів Європи, до усіх європейських політичних інституцій, включно із національними урядами, парламентами, Європейським парламентом, Європейською комісією, Радою Європи і другими міжнародними органами, і закликаємо сприйняти ідеї і заклики представлені у цій Празькій декларації, і застосувати їх в практичних діях і політиці.

Вацлав Гавел,   бувший дисидент і Президент Чехословаччини / Чеської републіки

 

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори