пошук  
версія для друку
08.02.2012
джерело: ukraine-europe.eu

Яким має бути український омбудсмен? Інтернет-конференція учасників Руху з Євгеном Захаровим

   

4 лютого учасники Руху «Ми – Європейці» провели в своїй групі в фейсбуці інтернет-конференцію з відомим правозахисником Євгеном Захаровим, головою правління Української Гельсинської Спілки з Прав Людини та співголовою Харківської Правозахисної Групи.

Більшість учасників Руху висловлюються на підтримку висунення Євгена Захарова на посаду уповноваженого з прав людини.

Пропонуємо вашій увазі питання і відповіді Євгена Захарова.

 

1. Пане Євгене, один із найймовірніших кандидатів на посаду омбудсмена називають Геннадія Васильєва. Як Ви вважаєте, чи зможе належним чином захищати права громадян людина, яка була Генеральним прокурором, і запам’яталась тим, що намагалася “поховати” справу Гонгадзе та чиє ім’я неодноразово згадувалось поряд із сумнівними земельними операціями?

Васильєв не може бути уповноваженим з прав людини, на мій погляд, це профанація і знущання над здоровим глуздом. Генеральний прокурор і омбудсмен – речі несумісні, на мій погляд.

2. Пан Євген Захаров збирається захищати інтереси усіх громадян України? Якщо так, тоді одне запитання . Коли пан Євген Захаров скаже правду і назве прожитковий мінімум в України – геноцидним, і почне захищати інтереси усіх ще живих громадян України у суді ? ( Від цього мінімуму залежать усі пенсії, соц. виплати, зарплати пересічних громадян України!) Згадала, ще одне запитання. Коли пан Євген Захаров податки з заробітних плат у пересічних громадян України назве злочинними і почне вимагати їх зменшення ?

Я сам такий же пересічний громадянин. Але назвати прожитковий мінімум геноцидним, а соціальні нарахування на зарплатню – злочинними я не можу, це неправильна кваліфікація. Геноцид – умисне масове вбивство, яке в даному випадку не спостерігається, а соціальні нарахування в деяких цілком нормальних країнах ще вищі. Я можу сказати, що прожитковий мінімум визначається неправильно, бо базується на нормативах 10-річної давнини і не враховує багато які витрати родини – на оплату медичних послуг, на освіту тощо. Що ж до соціальних нарахувань, то в наших умовах вони справді завеликі. Але вважати це злочином, на мій погляд, не можна.

3. Чи вважаєте Ви що Н.Карпачова використовує повністю можливості посади омбудсмена для припинення випадків застосування незаконного чи надмірного насилля щодо затриманих і заарештованих у відділках міліції, СІЗО і випраних закладах, щодо усунення нелюдських умов при триманні під вартою?

І взагалі коли вже правоохоронці почнуть належним чином захищати права громадян і боротись зі злочинністю? Чи вважаєте Ви досвід Грузії у реформі системи правоохорони гідним зразком, по якому Україна теж може провести реформу?

На жаль, Карпачова не використовує можливості, які були, для покращення умов утримання в закритих установах. Зокрема, вона відмовилася від створення механізму незалежних відвідувань місць несвободи для реалізації Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, який був ратифікований в 2006 році. А її особистих зусиль, звичайно, недостатньо. Щодо другого питання – Грузія маленька порівняно з Україною, і тому, НМД, грузинські рецепти у нас важко застосувати. До того ж, не все там так гарно, як пишуть. Ситуація зміниться після реальної реформи системи кримінально юстиції в цілому (скажімо, відповідно до Концепції 2008 року) і наявності політичної волі до реальних змін. А якщо використовувати міліцію та прокуратуру для упокорення тих, кого треба – то ніякі реформи не рятують.

4. Ви писали: “У меня никаких идей по этому поводу нет, кроме как сказать им, что буду и их защищать, когда их будут преследовать.” В нас тут пару днів тому була конференція з Олесем Донієм (Нардеп НУНС) – він каже, що для депутатів фракції ПР страх є одним з мотивів синхронності їхніх голосувань з помахом руки Чечетова. Але він не говорив, що то за страх. Треба з’ясувати чи можете Ви їм щось запропонувати на посаді омбудсмена. За моїм припущенням вони бояться тиску на їх бізнес, на членів родин, знищення їхньої репутації (хоча куди вже більше?) в підконтрольних владі ЗМІ.

Нічого більше, ніж обіцяти захист у випадку переслідувань, я не можу.

5. Як відомо у нашій державі офіційно безробіття нижче чим середнє по ЄС. Одним із цих даних є визнання зайнятими всіх громадян України, хто має у своїй власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Хоча якщо читати законодавство, то виходить, що центр зайнятості прямо перекручує чинне законодавство і трактує його тільки із однією мето – не виконувати свою пряму функцію – створювати нові робочі місця (варто би повчитися у Польщі), а все роблять для того щоб українці не перебували на їх обліку. Це пряме і грубе порушення прав людини.

Так ось, згідно Закону України «Про зайнятість населення»: Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Внесено зміни у цей закон, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи членів особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”. Тобто якщо людина навіть не має земельної ділянки у своїй власності, а має хтось зі його сім’ї, то вона вже зайнята.

Проте є одне але. Закон України «Про особисте селянське господарство» визначає, що Особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Дане господарство має бути обов’язково зареєстроване. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. На практиці ніхто таке господарство не реєструє не тільки тому, що немає бажання людей, немає і форми реєстрації. І ще одне але: Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Тобто вважати власника земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства такою, що зайнята можна тільки тоді, коли вона зареєструє своє господарство у відповідній раді і буде добровільно сплачувати страхові і пенсійні внески. Наразі не ставлять на облік в центр зайнятості людей на підставі довідки Держкомзему про наявність такої земельної ділянки. Хоча якщо порівняти два згаданих закони, то виходить що відмовляти у обліку безробітного і визнання його зайнятим мають, як на мене, тільки на підставі довідки Пенсійного фонду та довідки із відповідної ради, що дане господарство там зареєстроване.

Я погоджуюсь с Вашими висновками. З цього приводу Карпачова мала би відреагувати, це питання якраз прямо належить до її компетенції.

6. Пане Євгене,

а) на чому базуються Ваші сподівання (як я розумію, якби їх взагалі не було, не було б і Вашого рішення балотуватися), що Вашу кандидатуру підтримає у ВРУ опозиція?

б) що б (бодай теоретично) могло б, на Вашу думку, спонукати підтримати Вашу кандидатуру провладні фракції, якби вони добре подумали?

1. Думаю, що опозиція мене підтримає і організує більше 113 підписів – цього достатньо для висунення. Так сталося в 2007, так має бути і зараз, при цьому зараз це, як на мене, пройде легше, ніж 5 років тому. Але все одне бажані звернення до з цього приводу, і, НМД, не тільки до БЮТу та НУ-НС, а й до фракцій УНП та ПР. Чим більше звернень – тим краще. 2. Усвідомлення того, що я й їх буду захищати, коли їх почнуть переслідувати.

7. Евгений Ефимович, чем могут Вам помочь интернет-пользователи?

Может быть, Интернет пользователи проведут мозговой штурм и придумают, как убедить фракцию ПР в ВРУ за меня проголосовать? У меня никаких идей по этому поводу нет, кроме как сказать им, что буду и их защищать, когда их будут преследовать.

8. Евгений Ефимович,

1) считаете ли Вы, что находящееся на должности омбудсмена лицо в рамках нынешних полномочий может реально повлиять на обеспечение прав и свобод украинских граждан?

2) в случае избрания, какими будут Ваши первые шаги на посту Уполномоченного?

3) (возможно, не совсем корректный) как Вы оцениваете итоги деятельности Нины Карпачовой как омбудсмена – особенно в свете квазипилотных решений ЕСПЧ (по делу Харченко и др.)?

Заранее спасибо.

Да, я считаю, что даже при существующем вялом законе об Уполномоченном можно реально влиять на ситуацию с правами человека и основными свободами. Если вдруг меня выберут, то я, прежде всего, намерен поехать по стране: встретиться с региональными правозащитными организациями, чтобы понять специфические региональные проблемы и поискать региональных представителей. Параллельно с поездками – создать консультативный совет как инструмент для информирования, коммуникации и анализа.

9. Пане Євгене, Держдеп США, Рада Європи та уряди провідних демократичних країни називають Тимошенко політв’язнем. Ви висловлювали сумнів в цьому  http://polemika.com.ua/news-79802.html

Чи не могли б ви прокоментувати ще раз Ваше бачення цієї резонансної справи.

З Вашим обранням на посаду уповноваженого з прав людини і набуття солідних важелів тиску на владу, Ви будете і далі критикувати сторону захисту Тимошенко за не правильні дії чи плануєте якісь конкретні кроки для захисту Тимошенко, Луценка та інших.

Я не стверджував, що Тимошенко не є політичним в’язнем. Я говорив, що Європейський суд не визнає цього статусу для неї, оскільки заява, що подана до Євросуду, на жаль, не дає таких підстав. Треба написати ще одну заяву до Європейського суду, нову, де дуже ретельно це обґрунтувати, але це можна буде зробити після розгляду “газової справи” касаційною інстанцією.

10. Евгений Ефимович, Вы когда-то в нашей беседе высказывались за омбудсменов в регионах и за “детского” омбудсмена. Как это может быть осуществлено на практике? Если Вы вступите в должность уполномоченного, будете ли Вы выступать с подобной инициативой?

Да, я по-прежнему думаю, что должно быть несколько специализированных омбудсменов, в том числе, по правам ребенка. Правда, сейчас появился президентский уполномоченный по правам ребенка, его функции выполняет Юрий Павленко, но пока что я не вижу результатов. Чтобы реализовать эту идею, лучше всего было бы изменить закон об Уполномоченном. Но можно это сделать и иначе, через Положение о представителях Уполномоченного, которое может быть сделано в соответствии с действующим законом. Здесь же и возможность легитимации региональных представителей. Уполномоченного.

11. Запитання до п. Євгена Захарова. Чи є в Україні структура (громадська, державна чи приватна), яка надає безкоштовну або відносно дешеву правову допомогу громадянам з питань, що стосуються громадських інтересів. Наприклад, кафе порушує шумовий режим, підприємство яке порушує екологічні і санітарно-епідеміологічні норми або ЖЕК не надає вчасно послуг будинку? До кого можна звернутися в Київській області? Як це оптимально має працювати?

З 1 січня набув чинності закон про безоплатну правову допомогу, і в країні буде поступово розгортатися мережа організацій для надання такої допомоги. Щойно створена Українська благодійна фундація правової допомоги, яка має опікуватися цим питанням. Нею керує Олександр Павличенко – енергійна, фахова і порядна людина. Я сподіваюсь, що ця мережа буде ставати все сильнішою. Проте на сьогодні я поки що хіба що можу переадресувати Вас з цим питанням до Павличенка. Ще знаю, що в Білій Церкві є офіс безоплатної правової допомоги.

12. Доброго времени суток! Я ознакомился с поставленными вопросами, и данными на них ответами. Не хочу кого-либо склонять к чему-либо, но моё мнение такое – профессионала и грамотного правозащитника лично я узрел. Мне действительно было приятно читать ответы на поставленные вопросы, поскольку в них есть смысл и логическое подтверждение, они облачены в правовую оболочку. Единственный вопрос к г-ну Захарову: в случае избрания его Омбудсменом, будет ли его реакция, и если да то какая, на нижеприведённый факт? Спасибо. http://finance.bigmir.net/news/economics/11050-Vlasti-pridumali–kak-ne-platit–ljudjam-v-sudah-?

На Ваш вопрос трудно ответить однозначно. Тем не менее, всем тем, кто уже имеет на руках решение суда, которое не выполняют в связи с решениями КСУ, я бы порекомендовал обратиться в Европейский суд с заявлением на нарушение п. 1 статьи 6 Европейской конвенции – неисполнение судебного решения. А все тем, кто еще не обращался в национальный суд, теперь уже могут этого не делать – заведомо ясно, что решение суда будет отрицательное. Вообще говоря, можно также обращаться в Европейский суд, заявив о нарушении статьи 8 Конвенции и 14-го протокола к ней о дискриминации. Нужно подумать, как обосновать нарушение этих статей в связи с такими решениями КСУ.

13. Пане Євгене, які проблеми у сфері прав людини, на Вашу думку, є найгострішими в Україні? Яким чином можна зробити так, щоб пересічні українці усвідомлювали, на що вони мають право, та були готові захищати свої права? Як відомо, в Україні не працюють традиційні для демократичних країн шляхи захисту своїх прав (або працюють дуже погано). Які альтернативні шляхи є можливими?

Найгострішими в Україні є проблеми з порушеннями права на соціальний захист (незаконне і вкрай несправедливе зменшення виплат чорнобильцям, дискримінаційна пенсійна реформа тощо), катуванням та поганим поводженням в закритих установах, порушеннями права на справедливий суд, зокрема, втручання в судові процеси і втрата навіть тої куцої незалежності, яку мали судді. Що стосується Вашого другого питання, – інших шляхів вирішення проблем прав людини, окрім правових, я не знаю. Інша справа – що треба застосовувати весь спектр стратегій, окрім звичних, окрім правозахисту вдаватися до правонападу. Хороший приклад для цієї тези – звернення Юрія Луценка до американського суду.

14. Пане Євгене, як під ВР за Вас вийдуть всі, за кого Ви боролись, і ті, що розуміють – правозахист українців сьогодні це і є національна ідея – у Чечетова б трапився раптовий параліч, а у депутатів не було б сумніву, за кого натискати кнопку…

Дякую Вам, але і розумію, що дуже багато людей не вийде. Насправді я особисто допоміг сотням тисяч людей, але левова більшість з них про це не знають, та й не треба.

15. Пане Захаров, як Ви вважаєте, чи взагалі можливо гуманізувати нашу міліцію?

Я вважаю, що так, можна. Міліціонери є негуманними, оскільки система роботи в міліції примушує їх бути такими. Якщо змінити систему роботи та звільнити окремих садистів, яких насправді одиниці, припинити працювати на показники, як зараз, то й міліція буде іншою. Насправді вона не дуже відрізняється від суспільства загалом у цій частині – гуманності, милосердя та інших ознак людяності.

16. Підтримую кандидатуру пана Євгена Захарова. Але впевнена, при нинішній ганебній владі діяльність омбудсмена буде нагадувати сізіфову працю. Не може одна людина під час тоталітарного режиму Януковича, вести контроль за дотриманням і, тим більше, захистом конституційних прав і свобод в Україні. Які важелі впливу дозволять омбудсмену припинити свавілля влади при системі тотальної корупції і суцільного ігнорування інтересів громадян?

Точне запитання. Ви праві: за тої системи влади, що існує, на цій посаді працювати буде важко. І тим не менше, є багато ситуацій, коли прямо порушується закон, і якщо на це вказати, то можна припинити порушення. В нашій практиці таке бувало багаторазово, і думаю, що тим паче це можливо і на цій посаді.

17. Як Ви взагалі бачите сам ІНСТИТУТ Уповноваженого з прав людини? Яка структура має бути? Які функції?  Не завтра, але через рік. через два…

Я вже неодноразово про це казав. Необхідно створити певну систему в межах інституту Уповноваженого. По-перше, необхідно створити регіональні представництва, де регіональний представник має ті ж самі повноваження в регіоні, що й уповноважений в межах всієї країни. По-друге, має бути створений інститут спеціалізованих омбудсменів – із захисту прав меншин, захисту свободи інформації та персональних даних, прав дитини, прав позбавлених волі. Тобто йдеться про делегування повноважень на регіональний рівень і на рівні змістовному, бо одна людина не може впоратися з усім комплексом проблем. Треба було б перебудувати структуру секретаріату уповноваженого і змінити технології його роботи, зокрема, запровадити електронний облік заяв і дій за ними. Необхідно створити необхідні передумови для значного збільшення конституційних подань уповноваженого до КСУ. Словом, багато що треба зробити. Однією із основних необхідних умов для цих змін є співпраця з недержавними правозахисними організаціями, треба зробити її системною і постійною. Це, якщо дуже коротко.

18. Пане Захаров, середовище правозахисників теж не є однорідним. Як ви плануєте об’єднати правозахисні організації України?

Щодо об’єднання правозахисних організацій. Тут проблема полягає в тому, що визначити, чи є організацію правозахисною, чи вона такою не є – неможливо. Є організації, які, на мій погляд, не можна вважати правозахисними, але це може бути тільки моєю особистою думкою. Коротше кажучи, НМД, і не треба об’єднувати всі організації, які позиціонують себе як правозахисні. З другого боку, завжди можна сказати, чи хочете Ви співпрацювати з певними людьми, певною організацією, чи не хочете. Отже, саме спільна діяльність – це шлях для об’єднання правозахисників. І таким шляхом ми вже давно намагаємось йти. Інструменти цієї спільної діяльності – це окрема велика тема, я не буду тут цього торкатися.

19. В суспільстві дещо демонізується питання ювенальної юстиції. Яким Ви особисто бачите цей інститут в Україні?

Щодо ювенальної юстиції – це доволі спеціальне питання, я не думаю, що доречно детально його тут обговорювати, і зараз. Якщо дуже коротко – на мій погляд те, що пропонувалося, є розумним, і необхідно виділити кошти, щоб реалізувати ті ідеї, які давно вже проголошені. Якщо ця тема Вас особисто цікавить – напишіть мені, я Вам надішлю відповідні дослідження щодо нашої системи ювенальної юстиції, і що саме в ній потребує змін.

20. Деякі Ваші опоненти закидають Вам певну пасивність у той час, коли Ви перебували у Громадській Раді при МВС України під час міністра Луценка. Що Ви можете сказати з цього приводу? Чому на Вашу думку, тоді не було реформовано міліцію?

Щодо пасивності в ГР при МВС – треба подивитися, в чому конкретно полягають ці закиди, оскільки говорити про це взагалі, на мій погляд, неможливо. Це окрема непроста тема. A priori я не погоджуюсь із закидами щодо Управління моніторингу з прав людини, яке було створено на початку в 2008 року і ліквідовано одним з перших наказів Могильова. Тільки сліпий або людина з кривим поглядом не бачить, як багато зробили працівники цього управління. Вони стали реальними запобіжниками порушень прав людини, вони заважали новим установкам в МВС, тому їх і звільнили. Щодо відсутності реформування МВС – неможливо реформувати окремо МВС, необхідно реформувати всю систему органів кримінальної  юстиції в цілому. Тому такі закиди я також не визнаю.

Загалом ГР при МВС в 2006-2009 роках зробила в тих межах, які у неї були, немало. Чи могла зробити більше? Можливо. Але я би бажав побачити конкретні закиди щодо цього, тоді можна було б про це говорити.

21. Як Ви оцінюєте діяльність Карпачової протягом останніх 5 років? Які у Вас претензії до неї?

Загалом я оцінюю діяльність Карпачової не так критично, як багато хто з моїх колег. Це питання є насправді доволі складним.

У Карпачовій є якості, які дозволяли їй багаторазово мати успіх, і які відсутні у інших – це дуже велика пробивна сила. Якщо вона хоче щось зробити, чогось домогтись – вона як танк, її неможливо зупинити. За рахунок цього вона мала успіхи там, де всі інші нічого не могли би зробити. І за наявність таких якостей і рис, за те, що вона без роздумів кидалася на захист тих, хто страждав, їй можна багато що пробачити.

Останні два роки Ніні Іванівні Карпачовій було значно важче, до неї перестали прислухатися, її думку перестали враховувати, і, наскільки я розумію, вона це доволі болісно переживає.

А претензій до її діяльності можна назвати багато, і вони є обґрунтованими. Вона так і не створила за 15 років системи захисту прав людини, діє вона доволі хаотично. Система інформування про її діяльність є немодерною, спілкування з суспільством не на належному рівні, щоб зробити такий висновок, достатньо подивитися на сайт Уповноваженого. Її участь в виборчій кампанії 2006 року був великою помилкою, вона багато зо втратила на цьому, але певною мірою змогла відновити втрачене. Одним з головних її недоліків, НМД, вкрай мала кількість подань до Конституційного суду, а це мало б бути ледь не головною її зброєю.

І все ж таки, я не став би, оцінюючи загалом її працю за 15 років, кидати в неї каміння – критикувати їх легко, а от зробити не менше, ніж зробила вона – значно важче. Все ж таки, я думаю, краще було б, щоб на цій посаді була вже інша людина. Не обов’язково я, у мене шансів практично немає, але є інші добрі кандидати.

22. Як, на Вашу думку, можна у короткий час можна повернути довіру, повагу громадян до суду?

Довіру громадян до суду повернути в короткий термін, на мій погляд, неможливо. Але першими кроками має бути перегляд закону про судоустрій та статус суддів, ліквідація можливості звільнення суддів за поданням до ВРЮ, позбавлення контролю ВРЮ правлячою політичною силою і припинення втручання в судові процеси. Крім того, необхідно припинити розмови про те, що судова система – найбільш корумпована система в країні. Вона не більше корумпована, ніж усі інші інститути. А повага до правосуддя – необхідна умова його справедливості. Суттєвим буде те, яким в результаті буде ухвалений КПК, що від нього в парламенті залишиться. Це питання має бути предметом пильної уваги – це має дуже велике значення багато для чого, в тому числі, для повернення поваги до суду.

23. На світанку говорив із хлопцем, який утримується в Лук’янівському СІЗО за підозрою в крадіжці водопровідного люка. В ізоляторі почалася епідемія застуди та запалення легенів. Вода в кранах – крижана. Опалення – не працює. У вікнах – величезні тріщини. Люди сплять у зимовому одязі та взутті, гріють повітря кип’ятильниками. Денна температура у камері не перевищує 4 градуси Цельсія. Вночі – менше нуля.

Питання – доколє в нас фактично відбуватимуть покарання в СІЗО невинні люди причому масово? Що може тут зробити омбудсмен? А громадськість?

Щодо Лук’янівського СІЗО. З цього приводу має здіймати галас і уповноважений, і громадськість – треба вимагати, щоб запустили опалення. Нема коштів – хай терміново виділять. Тобто необхідна цю ситуацію розглядати як пожежну.

А загалом – не треба так багато у СІЗО саджати. Цієї звички треба позбавлятися, і тут якраз добрий КПК буде цьому допомагати. Участь адвоката на стадії вирішення питання про утримання під вартою є дуже суттєвою. У нас дуже часто в цій ситуації порушують 5 статтю Конвенції, – отже, добре було б подавати багато позовів до Європейського суду, і цей механізм спрацює. І знов-таки, реформування системи кримінальної юстиції в цілому вплине і на це питання – кількість людей в СІЗО. Бо вже тільки введення поняття кримінального проступку виведе з УК десь близько сотні складів злочину, за якими зараз в СІЗО доволі багато людей, а так вони туди просто не зможуть взагалі потрапити.

24. Які додаткові права повинен мати омбудсмен для більш ефективного захисту громадян?  Чи питання також не у обсязі прав, а у їх ефективному використанні?

Щодо прав і повноважень омбудсмена. Закон про Уповноваженого кволий, його треба було б підсилити. Але не так, як хоче Ніна Іванівна Карпачова – щоб можна було втручатися у судовий процес. Омбудсман не має бути суб’єктом владних повноважень. Необхідно підсилити гарантії його діяльності, а що повноважень – я би все ж такі деякі речі додав би, які підсилили би роль актів Уповноваженого. наприклад, право висловлювати публічний осуд дій тої чи іншої посадової особи. Слід передбачити відповідальність за відмову співпраці з Уповноваженим, сьогодні про таку відповідальність в законі не йдеться. Що ж до судових процесів  - я би все ж таки надав Уповноваженому можливість звернення до касаційної інстанції з поданням щодо рішень, які набули законної сили, якщо ці рішення порушують, на думку, Уповноваженого, права людини. Тобто, судовий процес йде собі своїм чередом, але Уповноважений отримає право висловити свою думку в касаційній інстанції. А як вже касаційна інстанція вирішить – то вже інша справа. Така мінімальна участь Уповноваженого у судовому процесі, на мій погляд, можлива і має сенс.

 

Якщо ви теж підтримуєте Євгена Захарова – підпишіть це звернення http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1327750631

04.02.2012

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори