пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201205
20.02.2012 | Ольга Веснянка
джерело: www.dw.de

СБУ підштовхує українського академіка до еміграції?

   

У грудні, після службового відрядження до американської фірми MEL Chemicals, що займається розробкою і виробництвом сорбентів для екології та медицини, сімдесятичотирирічний вчений залишився у США провести відпустку, адже там є друзі та колеги академіка у спільних наукових дослідженнях. Володимир Стрєлко каже, що часто працює у відпустці, так і цього разу – просив працівників інституту надати потрібні йому публікації та деякі матеріали досліджень, посилав письмові розпорядження по роботі, готував міжнародний науковий проект з радіохімії тощо.

За словами співробітників інституту, коли директор перебував за кордоном, співробітники СБУ приходили з перевірками до закладу й вилучили комп'ютер у приймальні керівника. Володимир Стрєлко вважає, що акція була інспірована недоброзичливцями, аби вчинити на нього тиск, ізолювати від інституту й дезорганізувати актуальні роботи з сорбентів для медицини і для вирішення екологічних питань Чорнобиля.

Вчений заявляє, що раніше інститутськими приміщеннями і територією вже цікавились рейдери, які «організовували» візити СБУ. В Управлінні служби безпеки у Києві пояснюють, що проводять перевірку законності дій співробітників Інституту сорбції та проблем ендоекології HAH України в ході передачі інтернетом інформації (наукових робіт, в тому числі досліджень, які проводяться в зоні відчуження ЧАЕС).

Співпраця з рейдерами?

Директор «Антирейдерського союзу підприємців України» Андрій Семидідько сказав Deutsche Welle, що останнім часом дуже поширені випадки залучення претендентами на чужу власність співробітників Служби безпеки. Експерт каже: «За попередньої влади рейдерство чинилось судовими рішеннями, а зараз стало вже дешевше і ефективніше корумпувати чиновника з МВС чи СБУ, аби отримати у розпорядження цілий підрозділ». Семидідько пригадує такі випадки посягання на чиєсь майно, де був задіяний підрозділ СБУ «Альфа», або ж коли порушували кримінальну справу і слідчий давав розпорядження вилучити докази у цих приміщеннях – у супроводі СБУ.

За словами директора «Антирейдерського союзу підприємців України», такі візити організовують, аби залякати, щоб посіяти паніку й отримати свідчення, що стануть аргументами у слідстві чи судовому розгляді: «Аби фігурант був більш зговірливий». До речі, ще 2009 року СБУ порушила кримінальну справу за фактом розтрати службовими особами Інституту чужого майна в особливо великих розмірах.

Секрети Чорнобиля

Науковці з Інституту сорбції та проблем ендоекології припускають, що за перевірками стоять чиїсь наміри привласнити активи закладу. Надто – інтелектуальні. Інститут знаний розробками, дослідженнями щодо застосування вуглецевих і неорганічних сорбентів для екології, медицини, енергозбереження, високих хімічних технологій, має десятки патентів і ноу-хау. Співробітники Інституту заперечують витікання наукової інформації, тим більш секретної.

Генерал-лейтентант СБУ, екс-заступник голови Служби безпеки Олександр Скіпальський у розмові з DW повідомив, що проблема витікання інформації з чорнобильської тематики є актуальною для України. Він згадує, як у 1998-99 роках йому як заступнику міністра з надзвичайних ситуацій доручили контроль за режимом Чорнобильської зони, і вже тоді він був шокований бездіяльністю Служби безпеки щодо захисту наукових матеріалів. «Усі безцінні дослідження, які Україна отримала завдяки своєму трагічному досвіду, завдяки окремим чиновникам і науковцям, розповзались по всьому світу, системно їх ніхто не захищав», – нарікає Скіпальський. За його спостереженнями, цей процес триває й донині.

Олександр Скіпальський солідарізується з СБУ, якщо службовці справді припиняють витік інформації у інтересах держави: «Така безцінна інформація може слугувати розвитку науки й авторитету України, а не так, як теперішня влада займається лише матеріальними накопиченнями, натомість скорочуючи дослідження й закриваючи лабораторії». На думку генерал-лейтенанта СБУ, таку наукову інформацію слід систематизувати й використовувати на паритетних засадах, наприклад дещо поширюючи через ООН.

У держави немає конфіденційної інформації

Правозахисник Євген Захаров стверджує, що про шпигунство у даному разі говорити не варто. Адже шпигунство передбачає передачу саме таємних даних представникам іноземної держави. Як сказала речниця СБУ Марина Остапенко, спеціалісти Держагенства з управління Зоною відчуження вивчили питання і дійшли висновку, що документи, про які йдеться щодо Інституту сорбції та проблем ендоекології, є конфіденційною власністю держави і не можуть бути передані третій стороні. Захаров звертає увагу, що такого правового поняття не існує, а «конфіденційна інформація, що є власністю держави», втратила право на існування з травня минулого року, коли набули чинності нові інформаційні закони – про інформацію та про доступ до публічної інформації. Інформація держорганів з обмеженим доступом може бути або таємною, або службовою. Правозахисник припускає, що скандал влаштовують навмисне, коли академік у США, може, розраховують, що Володимир Стрєлко попросить політичний притулок, а тоді можна буде привласнити і використати його наукові досягнення.

За оцінкою Євгена Захарова, ця історія показує, що в СБУ досі не розуміють переваги вільного обміну інформацією над закритістю, обмеженням свободи інформації з мотивів охорони інформбезпеки: «Коли в СБУ виникає враження, що передається «стратегічно важлива інформація, яка коштує мільйони доларів», спрацьовує рефлекс одразу цю інформацію закрити, а тих, хто з нею працює, оголосити шпигунами». Правозахисник каже, що навряд чи можна стверджувати, що СБУ почала ревно охороняти держтаємниці, адже таких гучних справ небагато. З іншого боку, на думку Захарова, загальна тенденція залякування, яка простежується в діях СБУ останні два роки, є безсумнівною.

 

Редактор: Захар Бутирський

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори