пошук  
версія для друку
13.04.2012

Громадська організація оскаржує наказ Держагентства лісових ресурсів про перелік відомостей, що становлять службову інформацію

   

26 травня минулого року Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець підписав Наказ № 196, яким затверджено «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Державному агентстві лісових ресурсів України». Наказом обмежено доступ до окремих категорій інформації про ведення лісового господарства та стан лісових ресурсів. Зокрема, гриф обмеження доступу ДСК отримують: дрібномасштабні топографічні карти, карти на лісові підприємства, території природно – заповідного фонду, схеми лісів, пояснювальні записки до проектів розвитку лісового  господарства на рівні обласних управлінь, документація державного лісового кадастру і таке інше.

Як прокоментував лідер громадської організації ЕГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко, поява такого наказу виглядає тим більш дивно, що його підписано після набуття чинності законом «Про доступ до публічної інформації», що встановлює вичерпний перелік підстав та критеріїв обмеження доступу до інформації. Яким  з критеріїв керувався керівник Держлісагентства, підписуючи наказ про обмеження доступу до інформації про стан лісів та  лісогосподарську діяльність – невідомо. Спрацювала інерція засекречування, традиційно властива державному лісовому відомству? Радники не розібралися у новаціях інформаційного законодавства? Могутній корупційний інтерес виявився сильнішим за закон?

Відтак у вересні поточного року  ЕГО «Зелений Світ» надіслав Голові Агентства  запита, у якому просив розтлумачити, з яких правових підстав обмежуються у доступі інформація, зведена у п. 3.1 – 3.10 згаданого Наказу. У випадку ж,   якщо керівництво  Агентства визнає, що зміст Наказу не відповідає Конституції України, міжнародним правовим актам, законам України – скасувати його.

Після відмови Агентства переглянути зміст наказу на предмет відповідності Конституції та законам України ЕГО «Зелений Світ» не залишалося іншого, як звернутися до Окружного адміністративного суду Києва з позовом про його скасування.

За оцінкою Олександра Степаненко, аргументи лісового відомства у судовому засіданні не витримують критики. Зокрема, у запереченні на позов, Агентство стверджує, що частина з них включена до  переліку службової інформації «в зв'язку з тим, що в них міститься зведена інформація… яка має комерційну конфіденційність».  То чи не міг би Голова Агентства пояснити, як він розуміє поняття «комерційна конфіденційність»  у відношенні  до центрального органу виконавчої влади України, яким є очолюване ним відомство? Чим  врешті-решт є наше Держлісагентство: комерційним підприємством пана Сівця, чи центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового господарства?

Стосовно інформації, що міститься у проектах розвитку лісового  господарства, державному лісовому кадастрі Агентство вважає: «перелік відомостей, що становлять службову інформації  жодним чином не відноситься до інформації про стан довкілля».

У цій ситуації керівництву державного лісового відомства не зайве було б ознайомитися з першою статтею  Лісового кодексу України, котра пояснює, що ж то таке ліс. З одного лише цього визначення стає зрозуміло, що законодавець визначив ліс як природний комплекс – тобто комплекс із багатьох взаємопов’язаних складових природного довкілля. Отже інформація про ліс  беззаперечно є інформацією про довкілля. Така інформація за Конституцією не може бути ніким засекречена.

 

Більше інформації – на сайті ЕГО «Зелений Світ» http://greenworld.in.ua/

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль