пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201213
16.05.2012 | Катерина Пешко, «Главком»
джерело:
Катерина Пешко, «Главком»

Володимир Буткевич: Президент порушив Європейську конвенцію

   

Якщо раніше захисники Юлії Тимошенко стверджували, що прокуратура намагається якомога швидше розглянути «газову справу» і «відсипати» екс-прем’єру побільше років ув’язнення, то тепер їм саме час змінювати точку зору – принаймні, на частину цієї тези. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ переніс розгляд касації у справі Тимошенко на 26 червня – по суті, на кінець чемпіонату Евро-2012.

Адвокат Тимошенко Сергій Власенко оцінив рішення про перенесення розгляду касації затягуванням часу. Через це пообіцяв без проходження всіх українських судових інстанцій звернутись до Європейського суду і оскаржити вирок: «Я звертаюсь до Януковича: якщо ви думаєте, що сьогоднішнім рішенням ви закрили нам шлях до Європейського суду, ви помиляєтесь. Сьогоднішнє засідання ми вважаємо остаточним рішенням і йдемо до Європейського суду з прав людини». Але є проблема - процедура звернення до Європейського суду передбачає попередній розгляд справи в суді першої інстанції, апеляційному та касаційному суді. Тому виникає питання, як захист зуміє обійти процедуру, хіба що у пана Власенка є якісь козирі?

Для Тимошенко Європейський суд – один з легітимних шляхів вийти з в’язниці, бо тільки там можуть зобов’язати українські суди скасувати вирок Юлії Володимирівни у газовій справі.

Про те, чи можна оминути деякі національні інстанції перед розглядом справи у Європейському суді з прав людини «Главком» дізнавався у судді Страсбурзького суду у 1998-2008 роках від України Володимира Буткевича.

Катерина Пешко: Вчора вищий спеціалізований суд України переніс розгляд касації Юлії Тимошенко у газовій справі на кінець Евро-2012. Чи можна розглядати це як затягування процесу?

Володимир Буткевич:Щоб в цьому аспекті говорити по справі Тимошенко, треба розглядати її більш конкретно, а не те, про що говорить її адвокат.

К.П.: Добре, давайте по-іншому. Чи є прецеденти рішень Європейського суду з приводу розгляду справ без наявності національної касації у разі її затягування? Можливо, є якась норма на кшталт припису у відповідності з правилом 39 Регламенту, згідно з яким Тимошенко обов’язково мали перевести до спеціалізованого стаціонарного медичного закладу?

Є дуже багато рішень Європейського суду з цього приводу, і мені здається, що в Україні плутають все, тому що не вміють ці рішення читати.

К.П.:Можна конкретніше? Що потрібно для того, щоб розгляд справи у національних судових інстанціях вважався вичерпаним для Євросуду?

В.Б.:Заявник має пройти нормальну процедуру судового розгляду справи в рамках національно-правової системи. Тут я хочу, щоб всі звернули увагу на два моменти: саме нормальна процедура і саме судовий розгляд.

Захист зобов’язаний оскаржити справу в судовій інстанції, яка, зауважте, приймає остаточне рішення по такій категорії справ. Для різних категорій справ в судовій системі може бути різна кількість судових інстанцій. Заявник має вжити розумні заходи в належному суді. Ті заходи, які передбачаються деякими національно-правовими системами, не є необхідними і дуже часто їх ніхто не бере до уваги. Також протягом розумного часу заявник повинен звернутися до відповідної влади з доказами, які стосуються його справи. І знов таки, звернення, наприклад, громадських організацій судом до уваги не беруться.

К.П.: Щодо справи Тимошенко. Чи можуть її захисники на даному етапі вважати вичерпаним розгляд справи в Україні і звертатися до Євросуду?

В.Б.: За правилами Євросуду громадянин повинен пройти всі стадії, передбачені національним законодавством. Але, якщо у національному судочинстві справи, образно кажучи, штампуються, а вищі інстанції нічого не змінюють, не є ефективними, тоді людині не обов’язково звертатися у ці вищі інстанції. Достатньо буде навести приклади, що справа не ефективно розбиралася. Тим більше, якщо і суд приймав рішення, що не були ефективними.

Та захист повинен керуватись передусім тим, що передбачено національним законодавством. Тобто заявник повинен належним чином добиватися розгляду своє справи відповідно процедури, яка передбачена національним законодавством. Ігнорувати щось, не брати до уваги просто тому, що не хочеться, чи просто через те, що не має часу це зробити – такого бути не може.

К.П.:Але ж Власенко аргументує, що розгляд справи затягується спеціально.

В.Б.: Будь-який заявник чи його адвокат в Євросуді не зможе посилатися на власні сумніви. На сумніви типу, що така стадія в нашій країні не ефективна, що її не можна брати до уваги, чи тому що влада у цій країні не вживає потрібних заходів. Це є власна оцінка, і в суді вона буде сприйматися скептично. Власні сумніви хай заявник залишає собі.

На заявникові лежить тягар доведення того, що внутрішні засоби правового захисту були цілком вичерпані. Але суд не буде за власною ініціативою піднімати питання про те, чи вичерпані засоби захисту чи не вичерпані.

К.П.: Вам особисто відомі прецеденти, коли Євросуд приймав заяву без рішення касації?

В.Б.: Мені відомо дуже багато ситуацій, коли суд визнавав такі заяви неприйнятними, тому що автор-заявник намагався дотриматися всіх процедур, і пропустив правило шести місяців.

Заявник може не вичерпувати правові засоби захисту, коли мова йде про цивільно-правові і адміністративні заходи, які, як правило, обмежуються грошовою компенсацією. І це правило діє в силу того, що при цьому не встановлюється винуватий і не притягується до кримінальної відповідальності. Але ж в питанні Тимошенко мова йде саме про кримінальну відповідальність.

Проте є ще одне правило, коли можна не добиватися повного використання засобів захисту. Коли ці засоби, як я вже казав, не є ефективними. Але заявник має довести, що він повністю використав національні ефективні заходи правого захисту.

К.П.: Тобто, якщо Власенко, наприклад, має докази неефективності заходів у справі Тимошенко, він спокійно може звертатися до Євросуду без касації?

В.Б.:Якщо ця стадія, дійсно, неефективна, то він це може звернутися без касації. Теоретично у такому випадку тягар доведення і відповідальність покладається на державу: вже вона має доводити, що це не так.

В часі це виглядає так: він поскаржився, сказав, що всі засоби використані, державі надається можливість пояснити так це чи ні. Потім заявнику дається право прокоментувати те, що сказала держава. Але уряд, який стверджує, що засоби правового захисту є ефективними, має довести, і довести це не теоретично, а з посиланням на практику їх застосування. Держава має довести, що в даній справі у захисту були всі перспективи для її успішного вирішення. Правило вичерпання національно-правових засобів захисту має бути узгоджено з правилом шести місяців. Якщо воно не входить в правило шести місяців, то заявник має всі підстави звертатися до Європейського суду.

У адвоката, на якого ви посилаєтесь, буде дуже вагомий аргумент, тому що і Президент, і заступник Генерального прокурора (я про це нещодавно читав в його інтерв’ю) говорять: на жаль, такий у нас Кримінально-процесуальний кодекс. Ви розумієте про що саме вони сказали? Вони сказали: ми свідомо порушили Європейську конвенцію, свідомо пішли на недотримання рішень Європейського суду задля того, щоб покарати певну особу.

К.П.: Є особливі умови, коли Євросуд може закрити очі на «не проходження» захистом всіх стадій в національній судові системі і задовольнити скаргу Тимошенко через стан здоров’я?

В.Б.: Це залежить від того, який стан здоров’я. Так, дійсно, заявник не повинен дотримуватися правил внутрішнього національного правового захисту, коли існують особливі обставини. Думаю, що саме таку ситуацію – тобто особливі обставини – і мав на увазі адвокат Власенко. Заявник у цій ситуації буде переконливим, якщо він буде посилатися на прецеденти Європейського суду. І він повинен пам’ятати, що правило ефективного вичерпання внутрішніх засобів Європейським судом застосовується гнучко, без формалізму.

От, наприклад, у конкретній ситуації, коли Власенко зможе посилатися на те, як вищі судові інстанції штампують рішення нижчих судових інстанцій, він буде почувати себе як риба в воді – доводити те, що не треба було в цій країні використовувати всі засоби захисту.

У нашій ситуації є одна проблема, яку не можуть зрозуміти працівники прокуратури. Хоча, я допускаю, що вони її розуміють, але працюють на замовлення. Або вони погано знають право Європейської конвенції захисту прав людини. Коли вони та державні діячі посилаються на слова: «на жаль, у нас такий закон», вони повинні знати, що такий судовий закон вже своїм існуванням порушує конвенцію. Тоді для чого ви його застосовуєте? Застосовуйте конвенцію. Застосовуйте судову практику Європейського суду! У нас же є закон про те, що рішення Європейського суду є джерелом українського права. А ви знаєте, чому вони його не застосовують? Тому що вони не знають Європейської конвенції так, як її треба знати. Вони не знають судових рішень, і думають, що їм це все минеться.

Але питання Тимошенко – це питання кримінальної справи, з контролю Комітету мінітрів Ради Європи воно не буде зняте доти, поки всі причетні до цієї справи не будуть покарані. Це не залежить від того, яку посаду займає чи займала Тимошенко.

К.П.: Якщо національні судові інстанції в Україні будуть визнані неефективними, якими можуть бути наслідки для держави?

В.Б.: Досить ефективні наслідки на собі одразу відчують ті особи, які вдавалися до правопорушень, їхній бізнес – все буде для них аукатися. Вони не розуміють, що відкрили скриньку Пандори.

Ми повинні запам’ятати, що ми живемо в Європейському правовому просторі, а не тільки в системі українського права. За всі правові – як-то я називаю – «шаманні» дії доведеться відповідати.

16.05.2012

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори