пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201214
18.05.2012 | Інна Сухорукова, м.Харків

Вирок Юрію Луценку апеляційний суд залишив без змін

   

Київський апеляційний суд, як воно було передбачено, не оманув очікувань влади. Він підтвердив вирок Юрію Луценку і довів остаточно, що судова система в Україні є кишеньковою і повністю залежною від наших високопосадовців.

Жахлива трагедія, яка розігрується у нас на очах з Юрієм Луценком – людиною, яка несе покарання абсолютно без усякої провини, навіть без натяка на неї, не може не примусити здригнутися навіть віддалених від юриспруденції і політики людей. Після цього вироку можна посадити будь-кого. Було б у влади бажання це зробити.

Тепер питання в іншому: чому влада в Україні так «не поступається принципами»? Те, що вона не поступається ними всупереч інтересам українського народу – не дивує. Кому він потрібний, цей народ? Дивно, що вона, влада, не поступається цими своєрідними принципами, всупереч власним інтересам, всупереч інтересам олігархів. Невже помста коштує заморожених рахунків в Європі і Америці? Невже вона коштує спокою бізнесу, зокрема і того, який привів до влади і чинного президента та ПР?

Чи всі тут сподіваються на те, що європейські лідери не зроблять того, що обіцяють? А приклад Білорусі нікого не вчить?

Ангела Меркель у своїй промові перелічила Україну і Білорусь через кому, ще до підтвердження апеляцією вироку Юрію Луценку. Перелічила, як країни, де відсутня демократія, де існують авторитарні режими. Вона побачила в тому, що відбувається в Україні і Білорусі, фактори, загрозливі для Європи. Невже наша влада не розуміє, що на такі виклики Європа зазвичай відповідає конкретними діями?

Я, останнім часом, думаю, що не розуміє. Думати таким чином я почала, почувши промову прем’єра Азарова, який договорився до того, що Україна має подати позов до Європейського суду зі скаргою на тих європейських лідерів, які закликали бойкотувати Євро-2012 в Україні! Додати нічого. Хіба що висновок. Наша влада таки абсолютно несучасна. Вона не розуміє сучасного світу, взаємозв’язку країн в ньому, взаємопроникнення культур, і, як наслідок, політики. Інакше, чому б Ангела Меркель і багато інших європейських лідерів вважали б ситуацію в Україні загрозливою для Європи?

А в Україні дійсно складається загрозлива ситуація. Коли владна верхівка абсолютно не бачить і не чує нікого, окрім себе, можливо, не відразу, а поступово це руйнує країну на всіх рівнях: соціальному, політичному, економічному. Руйнує так, що в будь-який момент може статися суспільний вибух. А далі? Хто знає, що далі! Нестабільна країна в самому центрі Європи нікого в ній не влаштовує.

Щодо власних громадян, на яких плюють з високої вишки, то це є теж небезпечним. І вже зараз рівень життя, якість життя українців стрімко падає.

Останнім часом я взагалі не бачу людей, які б впевнено дивились у майбутнє. Це пересічні громадяни. А як себе почуває великий бізнес, який звик в Україні почуватись впевнено? Ходять чутки, що олігархи переводять свої рахунки до Сінгапуру. Але що завадить світовій спільноті заблокувати рахунки в Сінгапурі? Нічого. Можна перевести їх до Пекіну, але там висока вірогідність, що їх просто націоналізують – комуністи як не як. Усе це було б смішно, якби не було так сумно. Не можу сміятись, коли за гратами така безневинна людина, як Юрій Луценко.

Дурість влади не тільки її не виправдовує, а, навіть, і не пояснює таких злочинних дій. Кидати за грати Луценка – злочин. А за словами Талейрана це більше ніж злочин, це помилка.А помилок політика не вибачає.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль