пошук  
версія для друку
10.08.2012 | Олександр Букалов, «Донецький Меморіал» (Донецьк)
джерело: ukrprison.org.ua

Кримінально-виконавча система у 1-му півріччі 2012 року: статистика

   

Згідно даних, наданих керівництвом відомства, станом на 01.07.2012 року в місцях позбавлення волі перебувало 152 076 осіб (станом на 01.01.2012 року – 154029 осіб, рік тому – 157866 осіб ), тобто за півроку чисельність осіб в місцях позбавлення волі зменшилась на – 1.27%, за рік – на 3.67%).

Чисельність засуджених склала 118909 осіб, тобто зросла за півроку приблизно на 2.5 тис. осіб, хоча порівняно з рівнем річної давності це на 244 особи менше, ніж рік тому.

Чисельність мешканців СІЗО склала на 1.07.2012 р. 33 167 осіб. Це на 4 465 осіб менше, ніж півроку тому та на 5 546 менше, ніж у липні 2011 р. (01.07.2010 року їх було 40024 особи). Саме через суттєве зменшення числа мешканців СІЗО досягнуте загальне зниження числа осіб в місцях позбавлення волі.

Проте залишається стійкою тенденція до збільшення числа засуджених в установах виконання покарань. Так, протягом першого півріччя 2012 року до установ виконання покарань знову засуджених поступило 26931особа (за такий же період минулого року 24707 осіб), а звільнилося 19992 особи (за такий же період минулого року 18304 особи), в тому числі 9215 осіб звільнено умовно-достроково (за першу половину 2011 р. – 9058 осіб). В підсуику за півроку поступили на 6939 осіб більше, ніж звільнилось. Рік тому за цей же період перевищення склало 6403 особи.

Це означає, що темпи росту числа засуджених зростають. І тільки суттєве зменшення мешканців СІЗО компенсує цей ріст.

Чисельність засуджених жінок на 1.07.2012 точно вказати неможливо.

З одного боку, за даними пенітенціарної служби, їх 9315 осіб, що вельми сумнівно. Адже на 01.01.2012 їх було 6862 осіб, а рік тому 7100 осіб. Ріст за півроку на 36% неможливий. З іншого боку, у Доповіді Уряду до Універсального періодичного огляду ООН пенітенціарна служба подає такі дані: станом на 01.06.2012 в Україні тримається 7092 жінки та 93 дівчати. Ці дані виглядають більш реальними. Очевидна неправдоподібність наведеного відомством числа засуджених жінок.

На жаль, це не вперше, коли відомство подає невірні дані. На початку 2012 були повідомлені фальшиві дані щодо хворих на туберкульоз. Тільки очевидна нереальність даних змусила їх перевірити.

У місцях позбавлення волі для неповнолітніх станом на 1.07.2012 р. трималося 1342 особи. Півроку тому їх було 1459 осіб. Варто зазначити, що саме неповнолітніх в них трохи більше половини – решта віком більше 18 років, але залишена в колонії до кінця сроку покарання або до досягнення віку у 21 рік.

З СІЗО протягом півроку було звільнено 5988 осіб, в тому числі по закінченню строку покарання – 1697 осіб (за півроку 2011 р. – 2650 осіб), ще до 2473 осіб (за півроку 2011 р. до 2728 осіб) застосували міри, не пов’язані із позбавленням волі.

У зв’язку зі зміною запобіжного заходу – 1774 особи.

Чисельність довічно ув’язнених осіб зросла за півроку на 42 особи (за півроку 2011 р. – на 31 особу) і склала станом на 01.07.2012 р. 1799 осіб, з них 21 жінка.

Динаміка чисельності осіб в установах департаменту за останні п’ять років наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

 

Загальна чисельність осіб в установах департаменту

Зміна чисельності осіб в установах департаменту у % до попереднього року

01.01.2001

222254

+ 1.91

01.01.2004

191677

- 3.02

01.01.2007

160725

- 5.97

01.01.2008

149690

- 6.87

01.01.2009

145946

- 2.65

01.01.2010

147716

+ 1.21

01.012011

154027

+ 4.27

01.07.2011

157866

+ 2.49

01.01.2012

154029

+ 0.001 до 1.1.2011

01.07.2012

152076

-1.27 до 1.1.2012

- 3.67 до 1.7.2011

Варто відмітити тенденції у показниках, які відображають захворюваність та смертність. За півроку за даними пенітенціарною служби, наданими «Донецькому Меморіалу», померло 440 осіб. Разом з тим, у вже згаданій Доповіді Уряду до УПО вказано, що за перше півріччя вмерло 537 осіб. Отже, ймовірно саме «Донецькому Меморіалу» були надані хибні дані.

В будь-якому випадку, смертність й у 2012 на рівні, який помітно вище 2007–2010 років (коли на півроку припадало 365–410 випадків.

Дуже тривожним є подальший ріст випадків суїциду – їх за півроку було 32. В розрахунку на 1 тис. ув’язнених в перерахунку на рік це означає 0.42 випадки, тоді як протягом 2008–2010 року цей показник складав 0.27–0.30). Тобто число випадків суїцидів зросло в півтори рази.

Припинилась і тенденція до зменшення хворих на активну форму туберкульозу, їх число зросло за півроку на 185 осіб (+3.8%). Натомість вперше за десятиріччя зменшилось число ВІЛ-інфікованих осіб – за півроку їх число зменшилось з 6 910 осіб до 6 347 осіб (-8.15%).

Таблиця 2

Захворюваність і смертність в установах Департаменту

Показники

1.1.2004

1.1.2008

1.1.2009

1.1.2010

1.1.2011

1.07.2011

1.1.2012

1.7.2012

Кількість осіб в місцях позбавлення волі

191677

149690

145946

147716

154027

157866

154029

152076

Померло

824

729

765

761

808

601

1169

440

На 1 тис. ув’язнених

4.30

4.87

5.24

5.15

5.25

7.61

7.59

5.79

Випадків суїциду

41

54

40

44

44

28

59

32

На 1 тис. ув’язнених

0.21

0.36

0.27

0.30

0.29

0.355

0.383

0.42

Хворих на туберкульоз в активній формі

9080

6195

6079

5667

5486

5393

4822

5007

На 1 тис. ув’язнених

47.37

41.4

41.65

38.36

35.62

34.2

31.3

32.9

ВІЛ-інфікованих

1917

5017

5073

6069

6020

6438

6910

6347

- 8.15%

На 1 тис. ув’язнених

10.0

33.5 / + 15%

34.8 /

+ 3.6%

41.1/ +18%

39.1

40.8

44.9

41.7

На обліку у 703 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 149574 осіб (станом на 01.02.2012 року їх було 168024 осіб) засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

Серед новацій ведення статистики пенітенціарної служби у 2012 році – припинення обчислення результатів розгляду скарг. Якщо раніше крім числа поданих скарг наводилось число підтверджених з них (на рівні 1–2% від числа поданих), то тепер ДПтСУ повідомила, що за півроку отримано 196 скарг, але результати розгляду – невідомі. Залишається уявити, що дані фактично мабуть дуже непристойні.

«Донецький Меморіал» вдячний Державній пенітенціарній службі за надання статистичної інформації, включаючи недостовірну

«ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ»

Донецька громадська правозахисна організація

__________________________________________________

83092, Україна, Донецьк, а/с 4836 р/р 26001000098892 в ПАТ

тел./факс (380-62)- 304-14-71. «Укрсоцбанк» м. Донецька

E-mail: amnesty@skif.net МФО 300023 код ОКПО 23601920

№ 189 від 8 серпня 2012 р.

Лісіцкову Олександру Володимировичу
Голові Державної пенітенціарної служби України
вул. Мельникова 81, Київ, 04050

Копія: Міністру юстиції України Лавриновичу О.В.
вул. Арх. Городецького, 13, Київ, 01001

Шановний Олександре Володимировичу!

Правозахисна організація «Донецький Мемлоріал» більше 10 років направляє щороку запити щодо статистичних даних, які характеризують діяльність кримінально-виконавчої системи. Ці дані ми використовуємо у щорічних Доповідях та дослідженнях. Як правило, будь-яких проблем з достовірністю даних до 2012 року не було. Отримані кожного наступного року дані корегувалися з отриманими раніше. Випадків, коли один і той же показник зі спливом декількох років раптом змінювався – не було.

На жаль, ситуація помітно змінилась у 2012 році, коли «Донецький Меморіал» став отримувати листи за підписом директору департаменту організаційно-аналітичного, документального та правового забезпечення п. Скокова С.

Про суперечливі дані за 2011 рік я вже писав Вам (лист ___ ) Мова йшла про те, що _________

Згодом були отримані уточнені дані щодо кількості

Інший прикрий та тривожний випадок – дані, які були повідомлені пенітенціарною службою щодо засуджених жінок. Їх, згідно даних, поданих пенітенціарною службою у Доповіді до Універсального періодичного огляду ООН, було у 2009 році 7742 особи. Крім певної некоректності подання точної цифри «за рік».

Раніше на запити «Донецького Меморіалу» відомство повідомляло, що їх було станом

На 01.01.2008 – 6882

На 01.01.2009 – 6381 (а не 7742)

На 01.01.2010 – 6311

Очевидно, що подані у Доповіді дані у 7742 жінки у 2099 році викликають великий сумнів.

Нарешті, нереальні дані надіслані відомством у відповіді на наш запит даних за першу половину 2012 р.

У лситі ДПтСУ № 1/1-479 від 31.07.2012 р. за підписом С. Скокова зазначено, що засуджених жінок станом на 01.07.2012 р. – 9315 осіб.

Разом з тим, за даними відомства, станом на 01.01.2012 р. їх було тільки 6 862 особи. Зростання за півроку на 36% – неймовірно. А якщо врахувати, що у Доповіді до Універсального періодичного огляду ООН пенітенціарною службою повідомляється, що станом на 01.06.2012 їх було 7092 особи та ще 93 дівчат. Стає зрозуміло, що «Донецькому Меморіалу» в черговий раз подані хибні дані.

Крім того, у тій же Доповіді зазначається, що в пенітенціарних установах протягом першої половини 2012 року вмерло 537 осіб. У листі за підписом п. Скокова С. зовсім інше число – 440 осіб.

З таким підходом до надання статистичних даних немає впевненості в будь-яких даних, які надає відомство.

Вважаю, що дуже важливо з’ясувати причини такого недбалого ставлення до відповідей на запити статистичних даних та осіб, причетних до повідомлення фальшивих даних притягти до відповідальності

Прошу провести ретельну перевірку
Прошу також повідомити достовірні дані

Начальнику управління у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб
Вул. Ходаковського, 10, Донецьк, 83023

ГІРФО

Начальнику обласного воєнкомату

До правозахисної організації «Донецький Меморіал» звернувся гр.-н Худотеплов Віктор Васильович, який проживає за адресою 86489, м. Юнокомунаровськ-1, вул. Третякова, б. 17, кв. 115.

Він нещодавно звільнився з місць позбавлення волі та звернувся до ГІРФО у м. Єнакієве з приводу реєстрації свого місцеперебування. Але йому було відмовлено з причин, у законності яких ми не впевнені.

Копія звернення гр. Худотеплова В. до «Донецького Меморіалу» з описом обставин його звернення до ГІРФО у м. Єнакієві.

Прошу перевірити відомості, викладені у його зверненні. Якщо всі дії працівників ГІРФО законні – прошу повідомити якими саме нормами регламентуються їх дії та їх вимоги

Якщо ж відмова у реєстрації незаконна – прошу виправити ситуацію, виконати необхідні дії та принести вибачення гр.-ну Худотеплову В., про що повідомити «Донецький Меморіал» за адресою

Начальнику обласного воєнкомату

До правозахисної організації «Донецький Меморіал» звернувся гр.-н Худотеплов Віктор Васильович, який проживає за адресою 86489, м. Юнокомунаровськ-1, вул. Третякова, б. 17, кв. 115.

Він нещодавно звільнився з місць позбавлення волі та звернувся до воєнкомату. Описані ним дії працівників воєнкомату дуже мало схожі на законні.

Копія звернення гр.-на Худотеплова В. до «Донецького Меморіалу» з описом обставин його звернення до воєнкомату.

Прошу перевірити відомості, викладені у його зверненні. Якщо всі дії працівників воєнкомату законні – прошу повідомити якими саме нормами регламентуються їх дії та їх вимоги

Якщо ж __________________ незаконні – прошу виправити ситуацію, виконати необхідні дії та принести вибачення гр. Худотеплову В., про що повідомити «Донецький Меморіал» за адресою

Правила Организации Объединенных Наций, касающиеся обращения с женщинами-заключенными и мер наказания для женщин-правонарушителей, не связанных с лишением свободы (Бангкокские правила)

1. принимает Правила Организации Объединенных Наций, касающиеся обращения с женщинами-заключенными и мер наказания для женщин-правонарушителей, не связанных с лишением свободы, и утверждает рекомендацию двенадцатого Конгресса Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и уголовному правосудию

о том, что эти правила должны носить название «Бангкокские правила»;

2. предлагает государствам-членам принимать во внимание конкретные потребности и реальное положение женщин как заключенных при разработке соответствующего законодательства, процедур, политики и планов действий и использовать, в надлежащих случаях, Бангкокские правила;

Правила Организации Объединенных Наций, касающиеся обращения с женщинами-заключенными и мер наказания для женщин-правонарушителей, не связанных с лишением свободы (Бангкокские правила)

Предварительные замечания

1. Минимальные стандартные правила обращения применяются ко всем заключенным без какой-либо дискриминации, поэтому при их применении следует учитывать особые нужды и реальное положение всех заключенных, в том числе и женщин-заключенных. Однако в Правилах, принятых более 50 лет назад, не уделялось достаточного внимания особым потребностям женщин. С увеличением числа женщин-заключенных во всем мире необходимость привнесения большей ясности в вопросы обращения с женщинами-заключенными приобретает особое значение и актуальность.

2. Признавая необходимость принятия всеобщих стандартов в отношении особых соображений, которые должны относиться к женщинам-заключенным и правонарушителям, и принимая во внимание ряд соответствующих резолюций, которые были приняты различными органами Организации Объединенных Наций и в которых содержится призыв к государствам-участникам должным образом реагировать на нужды женщин-правонарушителей и заключенных, составители разработали настоящие правила для того, чтобы дополнить в надлежащих случаях Минимальные стандартные правила обращения с заключенными и Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила), в связи с обращением с женщинами-заключенными и альтернативами тюремному заключению для женщин-правонарушителей.

Правило 2

1. Надлежащее внимание уделяется процедурам приема женщин и детей ввиду их особой уязвимости в это время. Вновь прибывшим женщинам-заключенным предоставляются возможность связаться с родственниками; доступ к юридической помощи; информация о правилах внутреннего распорядка, режиме исполнения наказания и о том, куда при необходимости обращаться за помощью, на языке, который они понимают; а в случае иностранных граждан – и доступ к консульским представителям.

2. До или во время приема женщинам, осуществляющим уход за детьми, разрешается устраивать этих детей, включая возможность разумной отсрочки заключения под стражу, с учетом наилучшего обеспечения интересов детей.

Реестр

[Дополняет правило 7 Минимальных стандартных правил обращения с заключенными]

Правило 3

1. Во время приема в реестр заносятся число и личные данные детей женщин, поступающих в место заключения. Записи содержат – без ущерба для прав матери – как минимум имена детей, их возраст и, если дети не находятся вместе с матерью, их местонахождение и статус опеки или попечительства.

3. Вся информация, касающаяся личности детей, хранится конфиденциально, и использование такой информации всегда осуществляется с соблюдением требования наилучшего обеспечения интересов детей.

Размещение

Правило 4

Женщины-заключенные должны размещаться, по мере возможности, в местах заключения, находящихся недалеко от их дома или места социальной реабилитации, с учетом их обязанностей по уходу, а также индивидуальных предпочтений женщины и наличия соответствующих программ и услуг.

Личная гигиена

[Дополняет правила 15 и 16 Минимальных стандартных правил обращения с заключенными]

Правило 5

В помещениях, в которых размещаются женщины-заключенные, имеются средства и принадлежности, необходимые для удовлетворения специфических гигиенических потребностей женщин, включая бесплатно предоставляемые гигиенические салфетки и регулярное снабжение водой для целей личной гигиены детей и женщин, особенно женщин, занимающихся приготовлением пищи, беременных женщин, кормящих матерей и женщин во время месячных.

Правило 8

Всегда соблюдается право женщины-заключенной на соблюдение врачебной тайны, включая, в частности, право не предоставлять информацию и не проходить осмотр в связи с историей ее репродуктивного здоровья.

Медицинское обслуживание с учетом гендерных факторов

Правило 10

1. Предоставляемое женщинам-заключенным медицинское обслуживание с учетом гендерных факторов как минимум равноценно тому, которое предоставляется по месту жительства.

2. Если женщина-заключенная просит о проведении ее медицинского осмотра или лечения женщиной-врачом или медсестрой, по мере возможности предоставляется женщина-врач или медсестра, за исключением ситуаций, требующих срочного медицинского вмешательства. Если вопреки пожеланиям женщины-заключенной медицинский осмотр проводит мужчина-врач, во время осмотра присутствует женщина-сотрудник.

Правило 11

1. Во время медицинского осмотра присутствует только медицинский персонал, кроме случаев, когда врач считает, что существуют исключительные обстоятельства, или когда врач просит сотрудника тюрьмы присутствовать по соображениям безопасности, или когда женщина-заключенная просит о присутствии сотрудника, о чем говорится выше в пункте 2 правила 10.

2. Если во время медицинского осмотра необходимо присутствие сотрудников тюрьмы, не являющихся медицинскими работниками, то такими сотрудниками должны быть женщины и такой осмотр должен проводиться таким образом, чтобы гарантировать уединенность, уважение достоинства и конфиденциальность.

Правило 13

Сотрудники тюрьмы информируются о периодах, когда женщины могут испытывать особый стресс, с тем чтобы они чутко относились к положению последних и обеспечивали оказание женщинам необходимой поддержки.

Правило 15

Медицинские службы в местах заключения организуют специализированные программы лечения женщин-наркоманок или токсикоманок или содействуют их осуществлению с учетом прежней виктимизации, особых потребностей беременных женщин и женщин с детьми, а также различий в их культуре.

Правило 19

Принимаются эффективные меры для обеспечения уважительного отношения к женщинам-заключенным и защиты их достоинства во время личных обысков, которые проводятся только женским персоналом, прошедшим надлежащую подготовку по соответствующим методам проведения обысков, и в соответствии с установленным порядком.

Правило 21

Персонал исправительного учреждения демонстрирует компетентность, профессионализм и деликатное отношение и проявляет уважение к человеческому достоинству во время обысков как детей, находящихся в тюрьмах вместе со своими матерями, так и детей, пришедших на свидание с заключенными.

Дисциплина и наказания

[Дополняет правила 27–32 Минимальных стандартных правил обращения с заключенными]

Правило 23

Дисциплинарные взыскания в отношении женщин-заключенных не предусматривают запрет на контакты с семьей, особенно с детьми.

Правило 25

1. Женщинам-заключенным, которые сообщают о злоупотреблениях, немедленно предоставляются защита, поддержка и консультации, а их жалобы расследуются компетентными и независимыми органами с полным соблюдением принципа конфиденциальности. Меры по защите особо учитывают опасность мести.

2. Женщины-заключенные, подвергшиеся сексуальному насилию, и особенно те, которые в результате этого забеременели, получают соответствующие медицинские консультации и советы, и им предоставляются необходимые физические и психологические медицинские услуги, поддержка и юридическая помощь.

3. В целях контроля за условиями содержания под стражей и обращения с женщинами-заключенными в состав инспекций, посещающих или контролирующих советов или надзорных органов включаются женщины.

Контакты с внешним миром

[Дополняет правила 3739 Минимальных стандартных правил обращения с заключенными]

Правило 26

Контакты женщин-заключенных с их семьями, в том числе с их детьми, опекунами и юридическими представителями их детей, одобряются и поощряются всеми разумными способами. По мере возможности, принимаются меры для смягчения неудобств, которые испытывают женщины, содержащиеся в учреждениях, расположенных далеко от их дома.

Правило 45

Тюремная администрация в максимально возможной степени использует такие возможности, как отпуск домой, тюрьмы открытого типа, исправительно-воспитательные центры и общинные программы и услуги для женщин-заключенных, с тем чтобы облегчить процесс их возвращения на свободу, снизить степень общественного осуждения и как можно быстрее восстановить их контакты с семьей.

Правило 46

Тюремная администрация в сотрудничестве со службами, занимающимися вопросами условно-досрочного освобождения и социального обеспечения, местными общинными группами и неправительственными организациями разрабатывает и осуществляет комплексные программы реинтеграции до и после освобождения, которые учитывают особые потребности женщин, обусловленные гендерными факторами.

Згідно даних, повідомлених Держаною пенітенціарною службою України, станом на 01.01.2012 року в місцях позбавлення волі перебувало 154029 осіб, (тут і надалі у дужках дані за 2010 рік – 154027 осіб), в тому числі в 141 установі засуджених 115068 осіб (113917 осіб), з них 6862 жінки (6731 жінка), у виховних колоніях трималося 1329 засуджених, в тому числі 868 неповнолітніх. В СІЗО трималося 37632 особи (рік тому – 39363 особи).

17. У 2011 році в Державній кримінально-виконавчій службі України збереглась тенденція до збільшення тюремного населення, особливо у першому півріччі. Згідно даних, наданих керівництвом відомства, станом на 01.07.2011 року в місцях позбавлення волі перебувало 157866 осіб, тобто за півроку чисельність осіб в місцях позбавлення волі зросла на 3839 осіб (+ 2.49%). При цьому чисельність засуджених зросла за півроку з 113917 осіб до 119153 осіб, тобто на 4489 осіб, або на +3.91%. Чисельність мешканців СІЗО за цей час зменшилась на 650 осіб (-1.65%) – з 39363 осіб до 38713 осіб.

Ось і у першій половині 2012 року з СІЗО було звільнено 5988 осіб. Статистичні дані щодо причин звільнення осіб з СІЗО наведені у таблиці 2.

Кількість осіб, звільнених з СІЗО у 2002–2011 роках

Таблиця 3

З СІЗО було звільнено

2005

2006

2008

2009

2010

2011

1 полугод

2012

Усього

% до загального числа осіб, що надійшли до СІЗО

15 040

13270/ 22.3%

12 886

13 604

22.5%

14 412

22.3%

14 314

5 988

У зв’язку із застосуванням судами покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

8487

7346

 

6230

5942

5 943

2473

У зв’язку зі зміною запобіжного заходу на більш м’який

2250

2109

 

2336

2540

3 320

1774

У зв’язку із закінченням терміну покарання (включаючи умовно-дострокове звільнення)

3987

3673

3810

4916

6571

4 971

1697

У зв’язку з припиненням справ судами та за виправдувальними вироками

293

120

 

107

38

65

40

У зв’язку з припиненням справ органами слідства та дізнання

 

 

 

15

 

15

4

Серед головних причин, з яких особи звільнилися з СІЗО – призначення їм покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (5943 особи), а також призначення покарання у вигляді позбавлення волі, але на відносно короткий термін – як правило, такий, який утримувана особа вже відбула, перебуваючи у СІЗО (4971 особа). Отже значна кількість мешканців СІЗО рахуються за судами та очікують на їх рішення по апеляційним скаргам. Протягом року звільнюється з СІЗО майже кожний четвертий з тих, хто туди потрапляє.

22. Зберігається тенденція до зменшення хворих на активну форму туберкульозу, а ріст числа ВІЛ-інфікованих осіб вельми незначний. Детальніше про це див. пп. ____ даної Доповіді.

Від засуджених до Державної пенітенціарної служби за рік надійшло 344 скарги. З них відомості підтвердилися у двох, частково підтвердилися у 8, вирішено позитивно – дві.

До останнього часу на сайті ДПтСУ містився підрозділ «статистика», в якому було доволі багато статистичної інформації про діяльність відомства. На початку 2012 року сайт оновив свій дизайн, але в оновленій версії сайту названий підрозділ відсутній. Можливо, це сталося внаслідок послідовної реалізації тенденції на більшу відкритість діяльності кримінально-виконавчої системи.

Про складні проблеми в медичній сфері свідчать і статистичні дані, наведені у Таблиці 6. Варто відмітити тенденції у показниках, які відображають захворюваність та смертність. У 2011 році померло 1169 осіб, тоді як за минулий рік – 808 осіб. Це означає, що смертність зросла в розрахунку на 1 тис. ув’язнених осіб на 44.6% (за даними півроку – на 45%). Очевидна тенденція до росту і суїцидів – 59 у 2011 році (44 за весь минулий рік), тобто ріст складає 32% в розрахунку на 1 тис. ув’язнених осіб (див. таблицю 3).

Керівництво відомства пояснює це наявністю великого числа хворих, зокрема, ВІЛ-інфікованих осіб, але ж ці самі фактори існували і два, і три роки тому, а смертність не була такою великою. Зросло за рік і число випадків суїциду, які не залежать від числа хворих з 44 до 59 випадків.

Різнобій цього року стався у визначенні числа хворих на туберкульоз – різним запитувачам ДПтСУ повідомляла різні дані. Останні дані – хворих 4822. Зростає число ВІЛ-інфікованих осіб, хоча така тенденція існує і на волі.

Захворюваність і смертність в установах Департаменту

Таблиця 3

Показники

1.1.2004

1.1.2005

1.1.2006

1.1.2007

1.1.2008

1.1.2009

1.1.2010

1.1.2011

1.07.2011

1.1.2012

На 1 тис. ув’язнених

10.0

18.93

23.7

29.2

33.5 / + 15%

34.8 /

+ 3.6%

41.1/ +18%

39.1

40.8

44.9

Кількість осіб в місцях позбавлення волі

191 677

188 465

170 923

160 725

149 690

145 946

147 716

154 027

157 866

154 029

Померло

824

808

868

741

729

765

761

808

601

1169

На 1 тис. ув’язнених

4.30

4.29

5.08

4.61

4.87

5.24

5.15

5.25

7.61

7.59 +44.6%

Випадків суїциду

41

44

40

44

54

40

44

44

28

59

На 1 тис. ув’язнених

0.21

0.23

0.23

0.27

0.36

0.27

0.30

0.29

0.355

0.383 +32.1%

Хворих на туберкульоз в активній формі

9 080

10 198

9 020

біля.7.6 тис.

6 195

6079

5667

5486

5393

2 910

4 822

На 1 тис. ув’язнених

47.37

54.1

52.77

47.28

41.4

41.65

38.36

35.62

34.2

 

ВІЛ-інфікованих

1 917

3 568

4 058

4 695

5 017

5073

6069

6020

6438

6 910 +14.8%

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори