пошук  
версія для друку
06.10.2012 | Юрій Чумак

Контролювати тих, хто намагається контролювати наше життя

   

Неурядові організації України ознайомилися зі стандартами захисту персональних даних.

3 жовтня 2012 р. у Національній академії наук України в Києві проходив експертний семінар на тему «Стандарти захисту персональних даних: інструментарій для неурядових організацій».

Захід було організовано Харківською правозахисною групою в рамках спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі», за активної організаційної підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та офісу Омбудсмена України.

У семінарі взяли участь експерти Ради Європи Марі Жорж (Франція), Ганс-Юрген Гарстка (Німеччина) та Катажина Шимилевич (Польща), голова Державної служби України з питань захисту персональних даних Олексій Мервінський та його заступник Володимир Козак, представник Уповноваженого з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних Олександр Павліченко та українські експерти – члени недержавних організацій.

Експертний семінар фактично відбувався у формі «круглого столу», під час якого були обговорені наступні питання:
- Застосування Конвенції Ради Європи про захист особи у зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних (№108) та Додаткового протоколу до неї в Україні;
- Оцінка законопроекту №10472-1 про зміни до закону «Про захист персональних даних»;
- Захист і обробка даних з метою забезпечення правопорядку та безпеки держави, а також для захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності (в тому числі документи правоохоронних органів, збереження і доступ до особистих даних);
- Захист даних та інтегровані бази даних у сфері охорони здоров’я та освіти (в тому числі питання щодо використання національних ідентифікаційних посвідчень);
- Захист даних он лайн;
- Захист даних і біометрія;
- Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції в області Інтернету і персональних даних.

Виступаючи перед присутніми, заступник голови Державної служби України з питань захисту персональних даних Володимир Козак розповів про той обсяг роботи, який виконала Служба з набуттям чинності Закону України «Про захист персональних даних» – з січня 2011 р., та поділився інформацією про проблемні питання, що виникли у даній галузі. Зокрема, В. Козак відмітив, що за цей період було подано понад 2 млн. заявок на реєстрацію баз персональних даних, значну частку з яких взагалі не потрібно реєструвати, що, звісно, ускладнює роботу Служби.

Французький експерт Ради Європи Марі Жорж підкреслила, що в українському законодавстві зроблено неправильний наголос, адже, звучить «захист персональних даних», а правників мусить турбувати ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ, оскільки в сучасних обставинах, інформація, як тільки фіксується в електронному вигляді, легко копіюється, передається тощо, що може зашкодити інтересам людини.

А Катажина Шимилевич зазначила, що в умовах наступу держав на право на приватність, громадськість повинна добиватися того, щоб «мати можливість контролювати тих, хто намагається контролювати наше життя».

Ганс-Юрген Гарстка з Німеччини зауважив, що Федеральний конституційний суд ФРН визнав, що «реєстрація і каталогізація громадян, що впливає на особистість даних громадян в цілому» несумісні з основним правом на людську гідність, на що держава не має права.

Співголова ХПГ Євген Захаров повідав, що в Україні запроваджено ідентифікаційний код особи, який використовується не тільки в спілкуванні з Державною податковою службою, але він потрапляє і до базі даних МВС – при видачі довідки про несудимість, його вимагають у банківських установах, при оформленні закордонного паспорту тощо. Крім того, прийняття Верховною Радою 2 жовтня 2012 р. Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр» фактично запроваджує один реєстр, в якому міститиметься вся база даних про особу.

«Для держави такий крок, певно, підвищить ефективність управління. Але злиття усіх баз даних в одному реєстрі є важливим порушенням права людини на приватність та суперечить європейським нормам. Тотальний контроль за життям людини, описаний в романі Оруела «1984» та інших антиутопіях, може перетворитися на жахливу реальність у сучасній Україні», – наголосив Євген Захаров.

Представники Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини (Асоціації УМДПЛ) запропонували виступити із закликом до Президента України ветувати означений Закон як такий, що закладає основи для порушення прав людини.

На що представник Уповноваженого з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних Олександр Павліченко відповів, що це питання в обов’язковому порядку буде розглянуто та проаналізовано офісом Омбудсмена.

Учасниками заходу, до речі, було відмічено позитивну роль Уповноваженого у кампанії за скасування ганебного законопроекту про наклеп. (Нагадаємо, 2 жовтня 2012 року Верховна Рада ухвалила постанову про скасування рішення щодо прийняття в першому читанні проекту закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини).

Завершуючи семінар, керівник проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» Ольга Сєдова подякувала всім учасникам за плідну роботу та відзначила, що діяльність у царині забезпечення права на приватність в Україні – це «щоденне домашнє завдання та стайерська дистанція на довгі роки».

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори