Made in харківська колонія
У Харкові відкрили крамницю з продукцією від засуджених місцевих колоній. Керівництво харківських колоній у цій крамниці готове запропонувати пересічним покупцям костюми рибалки, мисливця, а також дитячі санчата, різні хлібниці і багато іншого. Новостворену крамницю пенітенціарна служба назвала «Лавка майстра». Розповідаючи про неї, керівництво колоній запевняє: тут знайдете ексклюзивний, екологічно чистий товар.
У харківських колоніях свій крам вирішили продавати централізовано – «Лавка майстрів» заповнена всім, що виготовляють засуджені в цехах виробничих майстерень та підприємств. «Краю фантазії немає, все що захочете, виготовимо для вас», – запевняє Владислав Марченко, який є головним маркетологом харківського обласного управління пенітенціарної служби.
А якщо поглянути на асортимент, то у засуджених, чи то у їхнього начальства, таки є фантазія. Звичайний харків’янин тут може собі придбати лавки, ліхтарі для дач, тротуарну плитку, віники для прибирання, а для своїх кімнатних ванн – сушилки для рушників, а на кухню – різні дерев’яні хлібниці чи підставки для посуду.
«У нас дивовижна художня ковка. Подивіться, який набір для каміну чи набір для смаження шашликів», – хвалиться продукцією колоній Владислав Марченко.
Це все виготовляють чоловіки у колонійських майстернях. А жінки к Качанівській колонії шиють теплі костюми для рибалок та полювальників. Одяг від качанівських майстерень добре розкуповують комунальні служби та правоохоронці.
За словами начальника пенітенціарної служби на Харківщині Євгена Бараша, відкриття спеціалізованої крамниці, можливо, дозволить збільшити об’єми виробництва в майстернях при колоніях, а також допоможе в розвитку нових виробничих напрямків. Наразі працює сім таких виробничих підприємств.
Серед тих, хто може працювати за станом здоров’я та за віком, лише 55 відсотків мають роботу
«На жаль, у нас неповністю завантажені роботою засуджені. Серед тих, хто може працювати за станом здоров’я та за віком, лише 55 відсотків мають роботу», – розповів Радіо Свобода Євген Бараш.
Зарплату засуджені отримують в залежності від обсягу виготовленої продукції, з якої можуть вираховувати аліменти чи відшкодування завданого збитку потерпілій особі. До того ж для колоній прибуток підприємств та майстерень – це додаткові кошти. А це вважливо, якщо враховувати недофінансування колоній з боку держави.
«Наразі у нас центральний бюджет із загального фонду виділяє близько 50 відсотків із необхідного. А решту покривають прибутки підприємств», – повідомив начальник харківських колоній Євген Бараш.
Тіньове виробництво і порушення норм технічної безпеки?
На тлі заяв пенітенціаріїв, про те, що ці підприємства дають можливість засудженому опанувати нову професію, допомагають йому мати кишенькові гроші на цигарки та харч за ґратами, у тіні залишаються складні умови роботи людей в ув’язненні, зрештою – факти порушення їхніх прав, наголошують в інтерв’ю Радіо Свобода правозахисники.
«Самі засуджені про це мало кому розповідають, – визнає координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко, – їхні умови роботи на багатьох підприємствах не відповідають найелементарнішим нормам техніки безпеки».
Експерт розповідає, що трапляються випадки коли люди працюють по 12 годин на день.
«На сьогоднішній день дуже багато підприємств у закладах виконання покарань, які можна віднести до тіньових. Там людям не нараховують гроші на особистий рахунок, а навпаки, із засудженими розплачуються цигарками або чаєм чи ще чимось. А це свідчить, як на мене, що ці підприємства не сплачують податки», – зазначає правозахисник Андрій Діденко.
Однак начальник пенітенціарної служби Харківщини Євген Бараш переконує, що робота новоствореної крамниці дозволятиме людині за ґратами збільшити свій офіційний заробіток, а крам колоній продаватимуть без посередників, що дозволить уникнути накруток на цінах.