пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201228
18.10.2012 | Інна Сухорукова

Чи можливий в Україні тоталітаризм?

   

В Україні складається досить дивна ситуація. Я почала розмірковувати над нею після круглого стола на тему: «Як протистояти тоталітаризму?». Одним з питань для обговорення було: «А чи можливий в сучасній Україні тоталітаризм?» До цього я прочитала книгу про боротьбу греко-католицької церкви в радянські часи за виживання. Тому відповідь на питання  про можливість тоталітаризму в Україні була однозначно негативною. Захід України отримав унікальне щеплення проти тоталітаризму і є носієм цієї антитоталітарної вакцини . Отже, на Заході країни з тоталітаризмом миритися не будуть. Отже, він неможливий?

І тут я згадала, як в місті Слов’янську Донецької області люди пошепки ділилися зі мною своєю прихильністю до партії «Батьківщина». Голосно навіть говорити про це вони боялися. Про якісь дії на підтримку Батьківщини і мова не йшла. Там мені розповіли і про голосування в день виборів до місцевих рад. Один з моїх знайомих мешканців Слов’янська знаходився в лікарні. Він інвалід-спинальник. Усі, хто знаходився під час виборів в лікарні, були зобов’язані проголосувати за кандидата, якого назвав головний лікар. Інакше хворого просто виписували, не зважаючи на стан здоров’я. Радянські часи в повному обсязі. Чим не тоталітаризм в окремо взятій області? І таких областей на Сході України щонайменше три: Донецька, Луганська і частково Харківська. А ще є Крим, Запорізька, Миколаївська області, де, так як і в Харкові, на людей страшенно тиснуть, але вони цьому пресингу хоч якось опираються.

От і питання: до чого може призвести такий регіональний тоталітаризм, чи нове це явище? Як це може вплинути на майбутнє України?

Мені здається, що ситуація є дуже небезпечною для самого існування української держави. Подальше просування радянщини в найгіршому її варіанті по країні призведе до відчайдушного спротиву в західних областях, до якого долучиться і частина центральних. І тоді можливий навіть розпад країни, бо жодних ресурсів для утримання цих регіонів  влада не має. Тоталітаризм можна прищепити тільки тоді, коли є ідея, яка сприймається масами, і там – де ідея сприймається. Неважко зрозуміти, що будь-якої провідної ідеї правляча партія не має. А залякування діє там , де є більш-менш суттєва підтримка самої партії, яка дуже плинна і нестійка.

Але залякані регіони – на відміну від своїх сусідів-західників – не відстоюватимуть своїх громадянських прав і позицій. Тут партія влади приречена на перемогу на виборах – і це знов поділяє Україну на Схід і Захід. Не можна вигадати більш не розумної політики, ніж ту, яку запропонувала правляча партія в масштабах всієї країни. Вони просто не розуміють, що не можна сіяти такий розбрат серед людей і залишатися при владі в межах цього розбрату. Підкладена вибухівка в будь-який момент може підірватися.

Зараз ситуацію рятує тільки те, що на Заході України люди зазвичай живуть так, немов би ніякої Партії регіонів не існує. Вони майже не відчувають центральної влади. Натомість, на Сході, люди занурені в цю владу вище голови.

Протестний електорат зростає, а виходу цьому протесту немає.

В такій ситуації можновладці хочуть жити за принципом: «розділяй і володарюй», але володарювати вони можуть лише на обмеженій території.

Отже, регіональний тоталітаризм може призвести до того, що у влади з’явиться спокуса натравлювати одні регіони на інші. І тоді що? Громадянська війна?

Будемо сподіватися, що здоровий глузд українців переможе.

А от соціальний вибух ця ситуація просто програмує. І до чого це призведе – невідомо.

Може і до розвалу країни...

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль