Люди бояться скаржитися на тортури, бо міліціонери безкарні
До громадської приймальні Харківської правозахисної групи телефонують зі всілякими бідами: кожне десяте звернення стосується жорстокого поводження в правоохоронних органах України. На рік виходить до 250 скарг.
«Ті люди, які звертаються до нас, це лише верхівка айсбергу. Ми не маємо підстав стверджувати, що про усі жертви розповідають про катування. А є такі, що звертаються дуже пізно. До нас пишуть вже з колоній й повідомляють, що зізналися у скоєнні злочину саме через застосування до них тортур. Але звідти запізно писати скарги», – наголошує керівник громадської приймальні Харківської правозахисної групи Людмила Клочко.
Правозахисниця каже, що цього року надійшло менше звернень про тортури, але пояснює це тим, що люди зневірені, бо бачать, як неефективно розслідуються такі справи.
У прес-службі Харківської обласної прокуратури відмовили Радіо Свобода в інформації про кількість порушених кримінальних справ щодо катувань у міліції. А от в харківському обласному управлінні МВС повідомили, що спеціальний підрозділ «Інспекція з роботи з особистим складом» ретельно відстежує правопорушення співробітників міліції, а «особливу увагу приділяють зверненням громадян».
«З початку року від громадян надійшло 263 звернення. У нас було покарано, через дисциплінарні порушення, більше ніж 600 міліціонерів. Сорок дев’ять із них були звільненні з органів МВС», – повідомила заступник начальника відділу зі зв’язків з громадськістю головного управління МВС підполковник Оксана Калмикова.
Ці цифри не відповідають реаліям, вважають експерти Харківського інституту соціальних досліджень. Соціологи цієї громадської організації проводять моніторинг фактів незаконного насильства в міліції з 2004 року.
Так у 2004 році кількість потерпілих від жорстокого поводження з людьми в органах МВС сягала мільйона випадків на рік. У 2006-9 роках експерти спостерігали тенденцію до зменшення – до 800 тисяч випадків. А починаючи з 2010 року кількість жертв катувань знову почала рости. У 2011 році нарахували вже 980 тисяч випадків тортур у міліції.
Соціологи інституту соціальних досліджень наголошують, що лише відстежили реальний стан ситуації з жорстоким поводженням в міліції за допомогою опитування людей.
Експерти вважають, що міліціонери «вибивають» зізнання, бо «начальство» з них вимагає «хорошої» звітності про розкриття. І хоча кілька міністрів внутрішніх справ поспіль робили гучні заяви про те, що «планів із розкриття» немає, ситуація не покращується.
«Дуже важко сказати вищим посадовцям по урядовому зв’язку, що «хлопці, все – із сьогоднішнього дня ми не приймаємо ваші звіти». Просто вся система впаде, і не лише система МВС, а впаде й система юстиції. Бо МВС, скажімо так, годує інші правоохоронні органи: прокуратуру, суди, органи виконання покарань, якщо все це впаде, на що їм опиратися?» – пояснює директор асоціації незалежних моніторів, провідний експерт інституту соціальних досліджень Андрій Чорноусов.
План з розкриття треба замінити вимірюванням громадської думки. За таким принципом, зокрема, працює міліція Британії.
До того ж люди самі підтримують цю систему, бо бояться. Голова громадської приймальні Харківської правозахисної групи Людмила Клочко зауважує, що люди які пережили психологічні або фізичні травми в правоохоронних органах, як правило, бояться позиватися проти міліціонерів. А бояться тому, що дуже мало вироків у таких справах суди виносять на користь жертв тортур. Система захищає систему.