пошук  
версія для друку
23.11.2012 | Юрій Чумак

Інформація в Україні: право на доступ

   

Що це за право – на доступ до інформації, чому держава та її органи повинні бути відкритими та як це право відстоювати?

Про це розповіла відома громадська активістка, кандидат юридичних наук Оксана Нестеренко, яка презентувала свою нову книгу «Інформація в Україні: право на доступ» у харківській книгарні «Є».

Авторка зауважила, що намагалася написати таку книгу, що за змістом є академічною, але викладена публіцистичним стилем, щоб бути доступною для широкої публіки. Для цього у видання додано низку цікавих епіграфів відомих людей, навіть деякі історичні анекдоти.

«Своїми духовними наставниками та вчителями вважаю 2-х людей», – поділилася з присутніми Оксана Нестеренко – «правозахисника Євгена Захарова та викладача Харківського Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Всеволода Речицького» (до речі, він особисто завітав на презентацію книги). Які першими підняли питання необхідності реформування вітчизняного законодавства у сфері інформації та доступу до неї. Тому у монографії чимало саме їхніх цитат.

Торкнулася О. Нестеренко й питання реалізації Закону України «Про доступ до публічної інформації», над яким вона свого часу працювала у колективі спеціалістів і науковців. На думку експерта, цей Закон, на жаль, ще не призвів до значущих змін. Адже у випадках, коли громадяни України намагаються одержати дійсно суспільно важливу інформацію, наприклад, щодо отримання у власність державного та комунального майна, землі тощо, їм це у більшості випадків не вдається. Органи влади й місцевого самоврядування відмовляють під різними приводами, а суди йдуть у тому ж фарватері, виходячи з усталених ще з радянських часів поглядів про те, що пріоритетом є так звана «державна інформаційна безпека».

Отже, підкреслила Оксана Нестеренко, слід міняти світогляд суддів, а для цього – змінювати освітню парадигму вищої школи. Виші повинні готувати фахівців з прогресивним європейським мисленням, для цього бажано студенів відправляти на навчання й стажування до провідних країн Заходу, – переконана О. Нестеренко.

А поки, на її погляд, стан реалізації Закону «Про доступ до публічної інформації» схожий з ситуацією, за якої «вмикач поставили, а лампочку ще не повісили».

Проте, є й певні позитивні зрушення, які згадала Оксана Нестеренко. Наприклад,  достатньо ефективно працює у питанні надання громадянам доступу до інформації відповідна структура Кабінету Міністрів України. І в Секретаріаті Омбудсмена цьому напрямку роботи приділяється значна увага.

До речі, саме в цій унікальній державній інституції, що стоїть на сторожі прав людини, О. Нестеренко планує найближчим часом у кампанії однодумців продовжити роботу над втіленням у життя принципу відкритості влади та забезпечення права на доступ до інформації.

Повертаючись до книги, зазначимо, що монографія «Інформація в Україні: право на доступ» представляє собою не лише аналіз означеної тематики, але й практичні рекомендації у питаннях боротьби за право на інформацію та, безумовно, буде корисною для громадських активістів і всіх небайдужих громадян, які бажають скористатися своїм, закріпленим Конституцією, правом знати.

До речі, ця книга стане в нагоді й журналістам, які отримають з видання робочі поради у питаннях доступу до інформації, зразки відповідних скарг та позовів тощо.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори