MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Резолюція

27.11.2012   
учасників круглого столу на тему «Перегляд судових рішень в контексті нового Кримінального процесуального кодексу» (19 листопада 2012 року, м. Київ)

РЕЗОЛЮЦІЯ

учасників круглого столу на тему «Перегляд судових рішень
в контексті нового Кримінального процесуального кодексу»
(19 листопада 2012 року, м. Київ)

Введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу обумовлює суттєві зміни у різних складових вітчизняної кримінальної юстиції та у сфері правозастосування. Усвідомлюючи масштаб цих трансформацій, їх значення для суспільного розвитку, а також відповідальність, яка покладається на систему правоохоронних органів, судів та адвокатуру, правнича спільнота України повинна докласти всіх зусиль аби сприяти повноцінному запровадженню позитивних новел та жодним чином не допустити регресу у сфері прав і свобод людини та громадянина.

Реалістичний аналіз нинішнього стану справ в Україні з демократичними свободами, корупцією, вибірковим правосуддям вимагає в цей відповідальний період особливо тісної взаємодії всіх суб’єктів громадянського суспільства, правозахисних державних та недержавних організацій, міжнародних спеціалізованих та загальних інституцій.

Комплексно обговоривши проблематику перегляду судових рішень, учасники круглого столу звертають увагу на наступне.

1. Держава, що визначає себе правовою, має прямий обов’язок забезпечувати постійний прогрес у розвитку стандартів реалізації та захисту прав і свобод людини. Як прямо визначено статтею 22 Основного закону нашої країни, що має найвищу юридичну силу, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

2. При застосуванні положень, що визначають порядок перегляду судових рішень, мають пріоритетно застосовуватись ті норми, які забезпечують більш високий стандарт захисту прав, свобод і законних інтересів особи.

3. При введенні в дію положень нового КПК слід виходити із насупного загальновизнаного правила. Якщо правова ситуація змінюється (вносяться зміни у кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство) між моментом вчинення злочину і моментом відбуття покарання особою, застосовується більш сприятливе для підсудного право (lex mitior).

4. Одним із вагомих недоліків нового кримінального процесу є фактично застаріла модель виправлення судових помилок, тобто неналежна та суттєво викривлена форма перегляду судових рішень, яка, безперечно, потребує вдосконалення. Принцип «верховенства права» прямо вимагає аби справедливість мала реальну можливість для відновлення та утвердження, а істина та достовірні обставини, юридичні факти – безперешкодного встановлення в рамках юридичних процедур.

Якість правосуддя вимірюється справедливістю судових рішень, які ґрунтуються на переконливих аргументах і неспростовних доказах. Якщо рішення суду викликає розумний сумнів у суспільства, якщо є аргументовані ствердження фахівців, що слідство було однобоке і упереджене, а судове провадження з обвинувальним ухилом, то таке судове рішення має бути переглянуто.

5. Має діяти чітка, зрозуміла процедура застосування права, спрямована на реалізацію принципу встановлення істини. Так, якщо в новому КПК кардинально змінюється концепція і процедура оцінки доказів, за якою зізнання особи втрачає своє домінуюче значення як «головного доказу», то ця практика має поширюватися і на осіб, які вже засуджені, відносно яких вироки набрали законної сили, а обвинувачення ґрунтується, виключно, на зізнаннях, здійснених під час розслідування, нерідко під примусом, від яких в суді обвинувачений відмовився. Процедура перегляду таких справ має відображати зрілість суспільства і здатність визнати і виправити помилки юридичної системи.

6. Новий КПК не містить положень, які забезпечать справедливий судовий розгляд стосовно осіб, обвинувачення відносно яких ґрунтується на доказах, отриманих з порушеннями процесуальної форми. Процедура перегляду подібних справ повинна бути зрозумілою і доступною, а подання про перегляд справ фаховим, обґрунтованим і мати юридичні наслідки. Якщо до суду з поданням про перегляд справи за нововиявленими обставинами звернеться підсудний, його адвокат, підкріплюючи свої аргументи висновками громадської правозахисної організації або авторитетними дослідженнями у вигляді науково-правових висновків стосовно законності отримання доказів у даній справі і несправедливості покарання, то такий набір аргументації повинен викликати особливу увагу суду при оцінці підстав для перегляду та в процесі виправлення помилки в кримінальному провадженні.

7. Особливо прискіпливо треба ставитися до можливості за порядком нового КПК перегляду справ стосовно засуджених до довічного позбавлення волі, обвинувачення відносно яких ґрунтується, виключно, на зізнаннях і не підкріплене об’єктивними доказами вини засудженого. Слід пам’ятати, що довічне позбавлення волі виходить за межі звичайних видів покарання, а незаконність засудження до довічного терміну є соціально вибухонебезпечна.

8. Новий порядок перегляду судових справ має однаково застосовуватись до всіх справ, що перебувають у провадженні, незалежно від того, на якій стадії перебувала справа на момент вступу в дію норм нового Кримінального процесуального кодексу. У цьому зв’язку пункт 11 Перехідних положень КПК України має бути невідкладно законодавчо змінений та приведений у відповідність до ст.1 та ч.1 ст.5 КПК України у редакції від 13 квітня 2012 року.

9. Принцип забезпечення кожному доступу до правосуддя означає забезпечення рівного доступу до всіх судових інстанцій, зокрема і до найвищої судової інстанції – Верховного Суду України. Дія даного принципу має буди невідкладно відновлена.

Треба поновити практику перегляду справ Верховним Судом України після набуття вироку законної сили, а також запровадити просту, доступну і зрозумілу процедуру звернення засуджених, їх представників з клопотанням про перегляд справ особливо в тих випадках, коли обвинувачення ґрунтується виключно на первинних доказах (зізнаннях), отриманих під час досудового слідства і не підкріплених об’єктивними доказами вини засудженого.

10. У новому КПК України підстави перегляду кримінальний справ в порушення ст.22 Конституції України суттєво звужено. При удосконаленні системи перегляду судових рішень слід забезпечити дію принципу, згідно з яким кожне грубе порушення права на справедливий суд має складати безумовну підставу для перегляду судового рішення.

11. Новий КПК містить як прогресивні новели, так і недоліки, тому суспільство має активно реагувати в напрямку зміни законотворчої ініціативи і практики застосування кримінального процесу аби відродити довіру громадян до правосуддя, створити якісно нову форму взаємовідносин між владою і народом. Суспільство має заохочувати застосування позитивних новел, в той же час прискіпливо і активно реагувати на порушення прав людини, навіть якщо вони мають форму і вигляд законів. На стадії створення практики застосування нового КПК України було б корисним запровадити тривалий постійний діалог з Верховним Комісаром ООН з прав людини, посилити співпрацю з міжнародними інституціями, аби збільшити діапазон громадського реагування на випадки порушень прав і законних інтересів громадян.

 Поділитися