пошук  
версія для друку
10.12.2012 | Олександра Індюхова
джерело: www.dw.de

Чому в Україні й далі засекречують генплани міст?

   

Українці досі позбавлені права на вільний доступ до генеральних планів міст. Це головний висновок Всеукраїнського громадського моніторингу щодо відкритості головних документів урбаністичного розвитку.

«Через доступ до генпланів – до містобудування без корупції: мережа громадянської дії!». Проект під такою назвою за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» стартував в Україні майже рік тому. Східноукраїнський центр громадських ініціатив і його партнери в регіонах направили 450 міськрадам інформаційні запити щодо ознайомлення з головними документами розвитку міст.

Сімдесят міськрад відповіли екологам у неповному обсязі, а більшість міськрад у доступі до генпланів відмовили чи просто не відповіли. Серед них і Харків. У прес-службі міськради DW повідомили, що відповідь екологам готували ще влітку, тому «не розуміють навіщо робити проблему, там де її немає». Крім того, кажуть у прес-службі, генплан Харкова розміщено на офіційному сайті міськради, а якщо людині потрібна додаткова інформація, на неї чекають у відповідному департаменті.

Генплан на сайті, каже DW член екогрупи «Печеніги» Олег Вяткін, який і мав отримати відповідь, справді присутній, але це лише текстова інформація. Подивитися на креслення і схеми, дізнатися про розташування промислових і зелених зон, зон рекреації, інформацію про території з радіаційним, хімічним і шумовим забрудненням, у запропонований прес-службою спосіб не вийшло.

Масштаб «приховування»

Ситуацію з Харковом голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко називає «ганебною, але типовою» для більшості українських міст. Заяви посадовців про наявність генплану у відкритому доступі, каже Щербаченко, здебільшого лише декларації. «Влада надає громаді лише частину генплану. В кращому випадку ми можемо подивитися на сайтах на деякі креслення. Але карти з грифом «Для службового користування» для нас закриті», – нарікає він.

Масштаб приховування інформації екологи зрозуміли на прикладі столиці. «Наші партнери з’ясували, що десь половина генплану закрита під грифом ДСК (Для службового користування). А це те, що пов’язане саме з будівництвом», – каже Щербаченко та додає, що схожа ситуація і у Львові, і у Сімферополі. Набагато краща, але «ще не ідеальна ситуація», за словами експерта, лише у Одесі і Луганську і те, завдяки активним громадам.

Для посадовців закони не діють?

Генплан розвитку міста є публічним документом. Ненадання цієї інформації, або надання неповних або неточних даних, як вказує експерт Харківської правозахисної групи Юрій Чумак, є порушенням закону про доступ до публічної інформації.

Неправомірне і використання чиновниками грифу «Для службового користування» для цілого документу. «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо виходить, що в генплані є якась частка з обмеженим доступом, приміром дані про мережі водопостачання, стратегічні воєнні об’єкти, саме цю частку можуть приховати, а інше надати», – каже Чумак та додає, що побачити креслення та схеми генплану може будь-яка людина і не обов’язково після запиту на інформацію.

Відповідно до іншого закону – «Про врегулювання містобудівної діяльності» – генплани мусять бути у загальному доступі. «Тобто будь-яка людина може вільно дізнатися, чи слід вкладати гроші в нерухомість, чи не буде вона знесена, чи не з’явиться там дорога або завод. Ми маємо знати, де не можна будувати, а де можна», – каже Чумак та підсумовує, що невиконання органами місцевого самоврядування закону про доступ до публічної інформації і закону про врегулювання містобудівної діяльності можуть бути ознаками корупційних дій.

Екологи хочуть позбавити чиновників можливості «маніпулювання інформацією». Східноукраїнський центр громадських ініціатив веде судові процеси проти усіх обласних центрів. Поки жодної виграної справи. Активісти готують скаргу до Європейського суду.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори