MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Казав пан: «Хюндай» - рай»… А для пасажира вийшло пекло

16.12.2012   
Наталка Ковальчук
Українці подають претензії до «Укрзалізниці» за вимушені зупинки швидкісних поїздів і проводять акції проти комерціалізації залізниці

Чому «корейський дракон» повзе, мов черепаха?

 

Дива не сталося. Розрекламовані чиновниками «від держави» і панами «від «Укрзалізниці»  швидкісні маршрути виявилися зовсім не обіцяним «раєм» для пасажирів. Закордонні «Хюндай» раз-по-раз почали завмирати серед нашого «степу широкого». Кажуть, що не  витримали першого подиху української зими.

Та насправді історія питання глибша. Набагато раніше прозвучав перший тривожний «дзвіночок» непридатності до українських реалій нових швидкісних машин, закупівлею яких Україна відчутно підтримала південно-корейську економіку - 261 млн. дол. США або 85% від загальної вартості 10 електропоїздів фінансується за рахунок кредитних коштів «Ексімбанку» Республіки Корея (Новини UHIAN від 28.04.12).

2 червня 2012 року не вийшов у рейс поїзд з Харкова до Києва. Тоді, з огляду на амбіційність підготовки до Євро-2012, представники Hyundai Corporation Kiev у «пожежному порядку» зібрали прес-конференцію для ЗМІ.    І вже тоді виникало питання про можливість експлуатації швидкісних поїздів у зимових умовах України. Пани з Hyundai Corporation Kiev запевняли, як зазначено в Finance.ua (08.06.2012), що за умовами контракту поїзд повинен працювати при температурі, що сягає -40°. При такій температурі ніби то було здійснено тестування всіх деталей в Кореї. А ще повідомляли, що один зі швидкісних поїздів завжди залишається у резерві на випадок виявлення поломки у іншому.

Наступного разу 13 жовтня 2012 року швидкісний поїзд «Хюндай», що слідував за маршрутом «Харків-Київ»,  приблизно через 30 хв. після відправлення зі станції Харків зупинився і стояв без руху 1 годину. Тепер вже ніхто прес-конференцій не збирав і швидкісних поїздів з «резерву» для «виправлення» ситуації не надсилав. Тим більше й пасажирів не поінформували ні про причину зупинки поїзду, ні про можливий час відновлення руху.

Лише через годину поїзд почали тихим ходом (приблизно 5-10 м за км) відбуксовувати з місця зупинки. Про обіцяні 160 км за годину і подолання шляху від Харкова до Києва за 3, 5-4 години вже й не йшлося, як і про «швидкісне» прибуття до столиці України об 11.30. Практично у «військово-польових умовах» пасажирів перевантажили з корейського дива на звичного обдертого «представника рухомого складу «Укрзалізниці» й ледве дотягли до Києва по обіді – о 15.10. 

Далі, як кажуть у народі, - більше. Почалася зима. І хоч температура мінус 40 градусів ще й не сягнула, але 5 грудня 2012 року поїзд марки «Хюндай» №164 сполученням «Київ-Харків» (відправлення з Києва о 18.15, час прибуття до Харкова о 22.50) знову «завмер» цього разу серед лісу на перегоні після станції «Миргород».

Цього разу, щоправда, «Укрзалізниця», як зазначено на сайті підприємства, «приносить свої вибачення пасажирам вечірнього рейсу швидкісного електропоїзда «Український експрес», який прямував за маршрутом Київ – Харків, за порушення графіку руху та доставлені незручності.»

Самі ж «незручності» пояснює тим, що затримку у графіку руху швидкісного електропоїзда «Український експрес» спричинив обрив контактного проводу. У заблокованому поїзді, з якого не можна було вибратися, перебувало 527 пасажирів. Зупинився він о 20.38 і лише о 23.32 був транспортований тепловозом до станції Матяшівка, відкіля продовжив рух своїм ходом.

Щоправда, в той де самий час «Укрзалізниця» запевняла, що «у складних погодних умовах при переході температур через нульову відмітку залізниця залишається надійним та безпечним видом транспорту. Залізничники вживають усіх можливих заходів, щоб гарантувати безперебійні безпечні перевезення пасажирів та вантажів.

Упродовж трьох діб, починаючи з 4 грудня, у складних метеорологічних умовах залізничники забезпечували безперебійність та безпеку руху поїздів у складних погодних умовах» (інформація з офіційного сайту «Укрзалізниці, датована 7.12.2012).

Як «забезпечувала» показали подальші події.

«12 грудня у зв’язку із нестандартними метеоумовами (інтенсивний тривалий дощ та мокрий сніг при мінусовій температурі) на донецькому напрямку  ускладнився рух пасажирських поїздів. Зокрема, поза графіком на Донецькій залізниці пройшло 12 пасажирських поїздів, в тому числі 3 швидкісних (категорії Intercity+). Зокрема, через обледеніння контактного дроту та дахового обладнання поїзд №154 сполученням Донецьк – Київ був доставлений допоміжним тепловозом на станцію Лозова, де на пасажирів вже чекав резервний склад іншого поїзду.  170 пасажирам була надана допомога в переміщенні з одного складу поїзда до іншого. Поїзд відбув зі станції Лозова за маршрутом.

Через ті самі обставини затрималися поїзди Донецьк – Київ (нічний Intercity+) та вечірній Intercity+ Київ – Донецьк». (Офіційний сайт «Укрзалізниці». Інформація від 13.12.2012).

Одним словом, швидкісний рух – швидкісним рухом, але «наш радянський бронепоїзд, який може дотягти що завгодно і куди завгодно, має завжди стояти на запасному путі».

 

Ні честі, ні гідності…

 

Водночас залізничники на своєму ж Інтернет-ресурсі запевняють, що «пасажири залізничного транспорту ніколи не залишаються наодинці з будь-якими проблемами, пов’язаними з рухом поїздів. Залізниця, як ніхто інший, зацікавлена у стабільному графіку руху поїздів, тому що будь-яке відхилення від графіку веде до  ускладнень у роботі залізничного транспорту та збільшення експлуатаційних витрат на забезпечення перевезень. Залізниця у будь-якому випадку доставляє пасажирів до місця призначення, однак час вирішення питання доставки у форс-мажорних обставинах природних катаклізмів, на жаль, не завжди відповідає бажанню пасажирів якнайшвидше дістатися до місця призначення».

Однак і у форс-мажорних обставинах, і при такому «природному катаклізмі», як звичайна українська зима, пасажири бажають, щоб не піддавалися загрозі їх життя, здоров'я, не порушувалися честь, гідність, безпека людини, які Конституцією України (стаття 3) визнаються «найвищою соціальною цінністю». Кожен з нас має право на повагу до своєї гідності, не може бути підданим катуванню або такому, що принижує його гідність поводженню (стаття 28 Конституції).

Та про яку честь, гідність, повагу до людини з боку «Укрзалізниці» можна говорити в умовах, коли, як зазначено у одній з претензій до «Укрзалізниці», пересадка пасажирів 13 жовтня цього року з поламаного «Хюндай» сполученням «Харків-Київ» на поїзд вітчизняного виробництва здійснювалася не на пероні залізничної станції, а у  зовсім не підходящому для цього місці. Пасажирам доводилося, наче скелелазам видиратися на східці вагона з небезпекою нанести травму собі або іншим пасажирам. У поїзді, що прибув на заміну вони не змогли замовити якої-небудь їжі чи води. А на звернення по приїзді до Києва із запитом про можливість компенсації за неякісно надану послугу, почули від залізничного чиновника  відповідь, що «компенсацій ніяких виплачено не буде і загалом вони не відповідальні за затримку поїзду».

Про яку безпеку людей йдеться, коли,   5 грудня 2012 року у поїзді “Хюндай” №164 сполученням “Київ-Харків” протягом трьох годин поспіль світло та струм у вагонах було відключено. Туалети з невідомих причин виявилися заблоковані, до них не можна було потрапити приблизно до 23.30-00.00. Поїзд зупинився, нагадаємо, після 20 години.

Також відключилася система опалення,   температура повітря протягом трьох годин чекання суттєво знизилася, що спричиняло додатковий дискомфорт, люди страждали від холоду.

Нагадаємо, що вартість квитка на швидкісний «Хюндай» сполучення «Київ-Харків» - 214 грн.80коп.  

У той же час запасні електрогенератори потягу, очевидно,  виробляли електроенергію, оскільки міжвагонні двері працювали для зручності стюардів, які пересувалися між вагонами протягом всього часу стоянки. Електричного струму вистачало також і для того, щоб працівники потягу кип'ятили воду та продавали гарячі напої знервованим пасажирам протягом тривалої зупинки.

І після цього нам кажуть, що «Укрзалізниця» у збитках і не вміє заробляти гроші?

Загалом у всіх випадках, коли  пасажири потрапили у цю металеву, хоч і комфортабельну пастку, люди відчували  занепокоєння, страх. Серед них були й хронічно хворі, які відчували погіршення стану здоров'я, з  дітьми…

Тож цілком виправдано пасажири, що вимушено затрималися у дорозі через поломку швидкісних потягів і зазнали морального і психологічного дискомфорту, понесли фінансові втрати,   звернулися до «Укрзалізниці» з претензіями про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У випадку відмови підприємством  відшкодування витрат, вони попереджають про подальше звернення до суду для захисту своїх законних прав та інтересів та стягнення відшкодування шкоди.

 

Гроші – за колеса

 

«Останні кардинальні зміни у структурі "Укрзалізниці" - із закупівлею за державні гроші дорогих поїздів Hundai, банкрутством пасажирських перевезень і, водночас, комерціалізацією прибуткових вантажних - наштовхнули багатьох експертів на підозри, що таким чином державного перевізника можуть готувати до приватизації», - такі дані наводить BBC Україна (28 травня, 2012 p.) І хоч на брифінгу 18 липня гендиректор "Укрзалізниці" Володимир Козак, повідомляє агентство "ЛІГАБізнесІнформ" заявив, що приватизації «Укрзалізниці» не буде, а відбувається лише реформа щодо графіка, українці мають небезпідставні підозри, що все «з точністю до навпаки». Тому почали виходити на акції проти комерціалізації «Укразлізниці».

10 грудня на відзначення Дня прав людини такі акції відбулися У Києві, Харкові, Одесі. Вимоги мітингувальників у Києві, як повідомляє  gaslo.info,  -  повернути зручні нічні потяги, знизити ціни на проїзд у потягах «Інтерсіті», припинити підвищення вартості квитків на міську та приміські електрички, припинити скорочення залізничників в процесі реорганізації «Укрзалізниці», повернути електропотяги, що сполучали районні міста з обласними центрами, повернути зупинки на станціях на маршрутах електропотягів та потягів дальнього слідування, забезпечити гідні умови праці та техніки безпеки залізничників, підвищити зарплатню залізничників та припинити тиск на профспілкових активістів.

Крім того, підозри щодо комерціалізації підсилює й цілком офіційна інформація з сайту підприємства. «Укрзалізниця» активно починає «підгрібати» під себе гроші.  Так, 11 грудня 2012 року ЄБРР виділив для «Укрзалізниці додаткові кредитні кошти на суму 62, 5 млн. дол. під «Проект оновлення рухомого складу». Сама «Укрзалізниця», аби нові власники не відчували фінансових проблем,  активно наполягає на «виділення цільового державного фінансування на оновлення рухомого складу для пасажирських перевезень, посилаючись на статтю 10 Закону України «Про залізничний транспорт»: «Будівництво і  реконструкція магістральних залізничних ліній, мобілізаційного  призначення,    придбання   залізничного складу  для  перевезень  пасажирів у поїздах  далекого  слідування та місцевого сполучення  здійснюються  у  встановленому порядку  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України в межах лімітів державних капітальних вкладень», бо адміністрація підприємства переконана, що розвиток залізничних пасажирських перевезень, покращення їх якості та сервісу обслуговування не можливе  без державного цільового інвестування.

Те, які покращені якість і сервіс може запропонувати «Укрзалізниця», ми вже побачили, завдяки «особливо комфортабельним і швидкісним «Хюндай», про котрі казали, що для пасажирів – це рай. А вийшло – пекло.

              

 Поділитися