пошук  
версія для друку
17.12.2012

Іноді поводження з ув’язненими можна класифікувати як тортури

   

Європейський комітет надасть українському урядові рекомендації щодо поліпшення умов в українських СІЗО. Досі діалог з владою просувався «повільно».

Як повідомляє «Німецька хвиля», з 1 по 10 грудня делегація Європейського комітету із запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню відвідала українські колонії. За результатами візиту, урядові України передадуть рекомендації для поліпшення умов, зокрема у слідчих ізоляторах.

Члени делегації ставили собі за мету вивчити умови поводження з ув’язненими, зокрема з тими, хто відбуває пожиттєвий термін у виправних колоніях. Під час візиту вони відвідали колонії у Дніпропетровській, Харківській та Вінницькій областях.

Делегація не оминула виправної жіночої колонії № 54, де відбуває покарання Юлія Тимошенко. Сама екс-прем’єрка на час візиту перебувала на лікуванні у харківській лікарні № 5.

Про побачене – конфіденційно

В останній день відрядження делегати презентували звіт з попередніми висновками першій заступниці міністра юстиції Інні Ємельяновій та голові Державної пенітенціарної служби України Олександрові Лисицьківу. Кінцевий документ передадуть на розгляд українському урядові й оприлюднять після його остаточного затвердження.

До цього жодної інформації про зміст документу не розголошуватимуть. «Усе, що ми побачили цими днями, – суворо конфіденційно. Ми не можемо поки що говорити про результати спостереження», – пояснив представник секретаріату Європейського комітету із запобігання тортур Йоган Фрістедт.

Фріcтедт періодично відвідує українські в’язниці протягом останніх семи років. За його словами, іноді поводження з ув’язненими можна класифікувати як тортури. «Це одна з причин, чому ми постійно повертаємося в Україну. Ми хочемо бачити прогрес у цьому напрямку», – каже він.

Інша проблема, поширена в українських слідчих ізоляторах, – надміру переповнені приміщення. «У минулому звіті ми наводили приклад однієї з камер, у якій одночасно утримувалися 44 в’язні. Кожен мав лише один квадратний метр власного простору. На всіх там стояло лише 28 ліжок. Тож, їм доводилося спати або по черзі, або удвох», – розповів представник секретаріату Комітету.

Влада реагує повільно

На думку Фрістедта, діалог з українською владою хоч і повільно, але просувається. Частково до рекомендацій, озвучених у попередніх звітах, в Україні дослухалися. Приміром, раніше на вимогу Європейського комітету із запобігання тортурам з вікон в’язнів прибрали ширми, які затуляли їм денне світло. «На перший погляд, це начебто невелике досягнення. Але повірте, для ув’язнених, які тривалий час не бачили денного світла, – це дуже і дуже важливий крок», – розповідає Фрістедт.

Фрістедт переконаний, що робота комітету посприяла ухваленню нового Кримінального процесуального кодексу України. «Це головний приклад, який підтверджує ефективність нашої роботи. Влада стверджує, що новий кодекс вирішить чимало проблем. Чи справді це так, ми зможемо сказати в наших наступних звітах», – зазначив Фрістедт. Зокрема він висловив сподівання, що нові закони допоможуть зменшити кількість в’язнів у камерах.

Європейські експерти здійснили 9-ий візит до українських в’язниць, починаючи з 1998 року. Делегацію очолював голова Європейського комітету із запобігання тортур Летіф Гусейнов з Азербайджану. До складу делегації увійшли також хорватка Марія Дефініс Гоянович, латвійка Ільвія Пуце та люксембуржець Вінсент Тейс.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори