пошук  
версія для друку
20.12.2012 | Сергій Довгаль

Вікторе Павловичу, терміново мене допитайте! (Відкрите звернення до Генерального прокурора України)

   

Шановний Вікторе Павловичу, до Вас звертається журналіст і юрист з Дніпропетровська Сергій Довгаль. Звертаюся публічно тільки після того, як всі можливі засоби достукатися вичерпав. Я є автором журналістських розслідувань і публікацій у газеті «Україна молода» («Дивом уникнув розстрілу» від 19 квітня 2012 року та «А прокурор тільки й говорив: „У тебе руки по лікті в крові“» (8–9 червня 2012 року). У них йшлося про обставини засудження до найвищої міри покарання тих часів – розстрілу – павлоградця Ігоря Рижкова за злочини, у яких після затримання у 2005 році зізнається і вже засуджений павлоградсько-пологівський маніяк Сергій Ткач. Життя Рижкову врятувала тільки дивовижна випадковість – після того, як і колегія суддів Верховного Суду України вирок Дніпропетровського обласного суду залишила без змін, все ж знайшлися підстави (які саме, мені невідомо) для його перегляду Пленумом ВСУ. У підсумку з 8 епізодів 5, у тім числі, і обидва вбивства, а ще два зґвалтування і один замах на зґвалтування, з підсудного були зняті. Зрештою, Рижков відбув від дзвінка до дзвінка 10 років позбавлення волі тільки за трьома епізодами, його непричетність до яких я готовий доводити будь-кому з Ваших слідчих, але то вже питання друге.

Звернутися до Вас відкрито мене спонукало інше. У день виходу першої з моїх вищезгаданих публікацій до мене вже вранці зателефонували з Генеральної Прокуратури і запропонували зробити відповідний інформаційний запит, що редакцією й було зроблено. Згодом редакцією було отримано відповідь за підписом начальника відділу зв’язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України Ю. Бойченка, який повідомив, що за 5 вищезгаданими епізодами Рижкова І. В. виправдано і за ними вже постановлено обвинувальний вирок стосовно Ткача С. Ф. При цьому пан Бойченко повідомив, що «Генеральною прокуратурою України вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до незаконного притягнення Рижкова І. В. до кримінальної відповідальності за злочини, які він не вчиняв». Це мене неабияк мене збентежило. Ще у 2005 році затримано Ткача, що є нововиявленою обставиною, і дотепер Генпрокуратурою «причетних осіб», а саме слідчих, суддів, прокурорів… не встановлено?! Тому я особисто вирішив Генпрокуратурі допомогти і встановив усіх цих осіб, які відправляли іменем тоді ще радянської держави людину на розстріл без жодних доказів її провини, буквально за півдня. І написав про це прямим текстом у газеті: «причетних осіб встановлено». Тепер у відповідь з Генпрокуратури вже не телефонують. Після цього звертаюся до Ю. Бойченка: усіх причетних осіб я встановив і готовий дати відповідні пояснення та допомагати слідству. У відповідь – мовчання.

Тільки після цього я 27 листопада 2012 року звернувся, Вікторе Павловичу, до Вас особисто з вимогою вжити заходів до невідкладного притягнення до відповідальності всіх «причетних осіб», які заявляють велику небезпеку для нашого суспільства, бо треба ще порахувати скільки людських доль вони зламали і справжньої біди наробили своїми вироками, рішеннями, постановами, ухвалами, як у справі з Рижковим. І найголовніше – за замах на злочин винні завжди несли відповідальність як за злочин закінчений. Тому й замах на розстріл, документально підтверджений і зафіксований, чи не є замахом на вбивство?

Зокрема, Ігор Рижков відбув свої 10 років за двома епізодами, що трактувалися судом і слідством як замах на зґвалтування – це коли потенційні жертви, на своє щастя, змогли вирватися від ґвалтівника цілими і неушкодженими. А як же ті, хто іменем держави відправили ні в чому не винну людину на розстріл?

Здавалося б, Генпрокуратура мала б розглядати моє звернення як таке, що вимагає заходів реагування невідкладних. Але сталося щось незбагненне. Я отримав відповідь за підписом… старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України О. Шайди із серії «на городі бузина, а в Києві дядько» – по суті мого офіційного звернення у ній жодного слова, а йдеться чомусь про… зґвалтування громадянки Л., про яку у своєму зверненні до Генпрокурора я згадувати навіть не збирався. Шановний Вікторе Павловичу, погодьтеся: така відповідь здається більше ніж знущанням над громадянином, який повідомив про встановлення осіб, причетних до відправки ні в чому не винної людини на розстріл, тобто, замаху на вбивство іменем держави. Тому прошу привселюдно: допитайте мене згідно із законом! Заодно надсилаю і фото Ігоря Рижкова – нехай воно нагадує про той стан, у якому перебувають наше правосуддя і правоохоронна система взагалі, коли розправляються з сотнями, тисячами ні в чому не винних людей і ніхто за це не несе відповідальності.

Додатки:

1) фрагмент відповіді Ю. Бойченка;

2) моє звернення до Генпрокурора від 27.11. 2012 р.;

3) відповідь А. Шайди від 13.12.2012 року (прізвище потерпілої мною замальовано з етичних міркувань);

4) фото Ігоря Рижкова.

Сергій Довгаль
м. Дніпропетровськ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори