пошук  
версія для друку
19.02.2013

Норми, за якими платять харків’яни – протизаконні

   

Михайло Гаєвський, вчинивши своєрідне розслідування, з’ясував крок за кроком, як формуються тарифи на комунальні послуги в місті Харкові. Користуючись документами, які є у вільному доступі, зокрема, законодавством України, він дійшов висновку, що не тільки, принаймні, частина боргів є вигаданою. Навпаки – харків’яни переплатили чималеньку суму – близько 2 мільярдів гривень у період з 1997 до 2012 роки, попри заяви представників центральних органів виконавчої влади – кабміну, президента, – що населення України заборгувало від 9 до 11 мільярдів гривень за комунальні послуги. Але ж як таке можливо, якщо лише Харків переплатив 2 мільярди?

• 22 липня 1994 року виданий Наказ № 65 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України»[1]. Пункт 11 розділу 1 затверджених цим Наказом Правил (Загальні положення) має такий вигляд (підкреслення наше, орфографію й пунктуацію залишаємо такими, як на джерелі – «ПЛ»):

1.11. Ліміти водоспоживання, водовідведення та графіки подачі води з комунальних водопроводів визначаються та затверджуються місцевими органами державної виконавчої влади або уповноваженим ними органом залежно від технічного стану і пропускної здатності (продуктивності) водопровідних та каналізаційних споруд, водопровідної й каналізаційної мережі, але не више обсягів, узгоджених технічними умовами на приєднання абонента, та встановленої потужності каналізаційних очисних споруд.

Тобто, не органами місцевого самоврядування, а державної виконавчої влади – обласною адміністрацією. Проте, 1997 року на сесії міськради депутати голосують норму 12.1 кубометрів на місяць на людину, хоча в згаданих Правилах прописана норма 9.1, з них 3 – на гаряче водопостачання (Додаток № 3 до Правил «Норми витрати води згідно з БНіП 2.04.01-85, Внутрішній водопровід і каналізація будинків: «Жилі будинки з централізованим гарячим водопостачанням, обладнані умивальниками, мойками та душами з ваннами довжиною від 1500 до 1700 мм, обладнаними душами» – 300 л/доба; норму переведено в кубометри на місяць).

• Розглянемо ДБН 360-92** (затверджений Наказом № 44 Держкоммістобудування 17.04.1992), в якому норма водопостачання близько 360 лл/дб. Вирахувати це можна так: Пункт 8.4 (Розділ 8 «Інженерне обладнання») має такий вигляд:

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.

Фраґмент таблиці 8.1:

Ступінь благоустрою районів житлової забудови

Середньодобова (за рік) норма господарсько-питного водоспоживання у літрах на жителя у фізико-географічних районах

Степ, ПБК

Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання

300

Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для великих – 1.05, для значних – 1.1, для найзначніших і міст-курортів – 1.2.

Отже, 300 помножити на 1.2 = 360.

Сюди входять й пожежні потреби. Це для всіх груп споживачів. Оскільки це норми будівельні, вони призначені для визначення діаметрів водопровідних і каналізаційних труб – на випадок, якщо всі споживатимуть воду в максимальній кількості, щоби вистачило всім.

За три роки міська влада змінила норму з 12.1 до 11.1, але це все одно більше за 9.1 (для будинків із холодним і гарячим водопостачанням). Отже, спочатку харків’яни переплачували за 3, потім за 2 кубометри на місяць – за водопостачання й, відповідно, за водовідведення. Це близько 600 тис. грн. за цей період.

• У листопаді 2006 року створено КП «Жилкомсервіс», яке не має жодного юридичного стосунку до житлових будинків. Воно не надає житлово-комунальних послуг, тож не має права брати за це плату з мешканців міста. «Жилкомсервіс» з жителів міста отримав щонайменше 500 млн. грн.

Цікаво, що крім того, «Жилкомсервісу» міськрадою неодноразово надавалися кошти у зв’язку із злиденним станом: по 50, 100, 150 млн. грн.

600 млн. за водопостачання та водовідведення + 500 млн. грн. «Жилкомсервісу» = 1 млрд. 100 млн. грн.

• Прибирання прибудинкової території. Розміри «прибудинкової території» не визначені жодним нормативним актом, тож як платити за те, чого не існує? Також не виконуються дератизація, дезінсекція, очищення димовентиляційних каналів – це, невеличкі суми порівняно із сотнями мільйонів, але люди платять і за це.

Прибирання ПТ становить близько 100–150 млн.

Отже, приблизно виходить 1 млрд. 300 млн.

• Найбільш дорогий постачальник послуг – КП «Харківські теплові мережі».

КП «ХТМ» не виконує перерахунок: починається опалювальний сезон пізніше – беруть 100% платні, закінчується раніше – перерахунок або взагалі не виконують, або виконують копійчаний. Коли гаряча вода відсутня протягом місяців, плату все одно беруть повну.

КП «ХТМ» з’явилося 2001 року; за період з 2001 до 2012 виходить близько 700 млн. грн.

Тож, населення Харкова (1.5 млн. людей) заплатила за ненадані послуги близько 2 млрд. грн.

• А ще харків’яни платять КП «ХТМ» за неякісні послуги. Скажімо, температура гарячої води не відповідає нормативам, опалення в багатьох будинках практично відсутнє, але плату беруть таку, начебто все гаразд.

• Тепер про втрати.

КП «Вода». Офіційно затверджені втрати – 30% (закордоном – 3%). Але в деяких мікрорайонах втрати сягають 70–75%.

КП «ХТМ». Офіційно затверджені втрати теплоносія (так званий утік) – 16% (за кордоном – 3%). А втрати тепла через неізольовані труби ніхто не враховує, бо облік відсутній. Тепло-розподільчі станції (ТРС) або Центральні теплові пункти (ЦТП) не мають лічильників, тож невідомо, скільки вони видають продукції. Також немає лічильників на будинках-споживачах. А для вирахування тарифів тепловики керуються паспортними даними котлів – їх потужністю.

Згідно з відомостями, які має М. Гаєвський, 30% води, яку надає КП «Вода» «Тепломережам», губиться.

Це найбільш великі збитки, які оплачують харків’яни – тобто, з 1997 до 2012 рр. більше 2 млрд. грн. переплати.

• Про методику визначення тарифів.

1. Терміну «квартплата» немає в жодному законодавчому акті.

2. У Методиці визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (затвердженої Наказом № 109/95/157 Міністерства праці та соціальної політики України / Міністерства економіки України / Державного комітету статистики України 17.05.2000) наведені норми водопостачання, водовідведення, опалення, гарячого водопостачання.

Водопостачання – 5.8 куб. м. на л. / місяць

Водовідведення – 5.6 куб. м. на л. / місяць

Питома вага споживачів, що мешкають у будинках з водопроводом, каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням, ваннами 1500–1700 міліметрів, душем – 0.65 – тобто коефіцієнт, бо не всі однаково споживають воду.

Якщо помножити на тариф у м. Харкові, вийде, ще треба платити 60 грн. замість 100 грн., які нараховує КП «ХТМ».

Тощо.

– Чудові цифри, – кажемо ми, зустрівшись із Михайлом Гаєвським.– Людина прочитає, це її вразить, вона знепритомніє… Які практичні рекомендації ви можете дати нашим читачам?

– А практичні рекомендації – хай беруть усі ці документи, беруть аркуш паперу, ручку і калькулятор, сідають і рахують. Людина завжди має бути озброєною знанням, щоби протистояти шахраям. Шахраям від ЖКГ.

Як post scriptum до цього матеріалу дамо оптимістичну новину – один з клієнтів Михайла Гаєвського мало того, що, користуючись його порадами виборов своє право в суді – КП «ХТМ» повернуло йому гроші, що були вирахувані з пенсії. Вибачаючись за спричинені незручності, повідомляють, що з персоналом філії підприємства додатково проведено роз’яснювальну роботу. Це, за пам’яті Михайла Петровича, перший такий лист.

Тож, боротися варто!

Додатково

1. Якщо, наприклад, відсутня гаряча вода або опалення, або якість послуг неналежна, можна скласти «Акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг» – Додаток 2 до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

2. Якщо перерахунок не здійснюється, людина має право самостійно зменшити плату, користуючись «Вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних» – Додаток до «Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. № 151.

Підготував В. Бацунов

Використано деякі цифри з матеріалу С. Єрмакова «ЖКХ Украины: грабёж населения. Коммунальные нормы – их хватит на домашний зоопарк» на сайті «Украина криминальная».

 

ГРОМАДСЬКА ПРИЙМАЛЬНЯ ХПГ

вул. Іванова, 27
вхід з боку Пушкінського в’їзду у підворіття (№ 7А, ліворуч – «Нотаріус»),
далі – прямо повз гаражі до ґанку.

Запис по телефону 7006281.

Експерт ХПГ з питань ЖКГ
Михайло Петрович Гаєвський
приймає по вівторках з 10:30.

 

[1] Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 (z0936-08) від 27.06.2008.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори