MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Українську правду» зобов’язали спростувати коментар на сайті

20.02.2013    джерело: irrp.org.ua
Олеся Кравчук
Своїм рішенням Апеляційний суд міста Києва. зобов’язав власників сайтів «Юстініан» та «Українська правда» спростувати інформацію, розміщену в зоні вільного доступу, а саме у коментарях. Спростування вимагають розмістити на головних сторінках сайтів.

Спростувати інформацію, розміщену в коментарях на сайті, днями зобов’язав київський суд.

Справу за позовом, пред’явленим до видавництва «Юстініан» та приватного підприємства «Українська правда», 14 лютого 2013 року розглянув Апеляційний суд міста Києва.

Справа стосується захисту честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Правовий захист видавництву «Юстініан» надається медіа-юристами Інституту розвитку регіональної преси(ІРРП) в рамках Фонду стратегічних судових справ у сфері свободи слова та діяльності ЗМІ за підтримки МФ «Відродження».

До видань позивалися Олександр Сиволапенко та ТОВ «Євротрансгруп». Предметом позову був допис під назвою «Подвиги» Александра Литвиненко – Саши Самарского – «Попугая» и его подельников», який 27 січня 2012 року розмістила громадянка Людмила Данкович-Глінська у розділі «Книга скарг без пропозицій» на сайті «Юстініан». А також допис цього ж автора на сайті «Народні блоги» «Українською правди» 22 квітня 2009 року під назвою «Шавки в мантиях до сих пор на свободе».

Своїм рішенням апеляційний суд зобов’язав власників сайтів «Юстініан» та «Українська правда» спростувати інформацію, розміщену в зоні вільного доступу, а саме у коментарях. Спростування вимагають розмістити на головних сторінках сайтів.

– Це рішення є прецедентним і воно не враховує практику Європейського суду за статтею 10 Європейської конвенції про захист прав людини та містить багато порушень українського законодавства, – каже адвокат, медіа-юрист ІРРП Людмила Опришко. – Такий прецедент є небезпечним, адже створює негативну практику покладання відповідальності на одну особу за висловлювання іншої. Тобто виходить, що власники сайтів відповідають не лише за інформацію, яку вони публікують, а й за коментарі на своїх сайтах.

Рішення апеляційного суду міста Києва буде оскаржене у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.


 

Звернутися до Фонду стратегічних судових справ у сфері свободи слова та діяльності ЗМІ за правовою допомогою у судових справах ЗМІ та журналістів 

 Поділитися