пошук  
версія для друку
20.02.2013

У пошуках соціальної справедливості

   

20 лютого в Україні – День соціальної справедливості. Таку знаменну дату започатковано Указом президента від 04.11.2011 р. № 1021/2011 та визначено святкувати щорічно 20 лютого – у Всесвітній день соціальної справедливості.

День встановлено «з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань соціальної справедливості та необхідності спільної побудови в Україні суспільства соціальної справедливості та активного впровадження в життя політики і стратегії, спрямованих на її забезпечення».

Як відновити соціальну справедливість і консолідувати зусилля сторін соціального партнерства – навколо цієї теми велася дискусія на міжнародній конференції, що відбулася в столичному Будинку профспілок напередодні «червоного дня календаря» за участю Федерації профспілок України, Мінсоцполітики та Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні та Білорусі.

Головними проблемами у цій сфері, визначальними для наростання соціального невдоволення, були названі штучно занижений рівень державних соціальних стандартів і гарантій: прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, пенсій, державної соціальної допомоги, невиконання вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», фактично низький рівень оплати праці , а також ручне управління соціальними виплатами і недоліки податкової системи.

Вкрай низькою, зауважили учасники заходу, залишається зарплата близько 4 мільйонів працівників бюджетної сфери, розрахована на основі Єдиної тарифної сітки. В результаті виходить, що кваліфікована праця бюджетників не оцінюється належним чином.

«Наша країна – перша на пострадянському просторі, яка визнала День соціальної справедливості на національному рівні. На жаль, сьогодні в Україні не забезпечений принцип соціальної справедливості. Держава ж може вплинути на такі причини низької зарплатні, як, наприклад, невідповідний реаліям рівень мінімальної зарплати. З 1 січня 2013 р. він становить лише 1147 грн. А для того, щоб людина хоча б могла виживати, мінімальна зарплата повинна бути на рівні 2000 грн. Миритися з такою проблемою далі вже неможливо», – зазначив голова ФПУ Юрій Кулик.

Першим ділом Мінсоцполітики обіцяє переглянути споживчий кошик, на основі якого приймають рішення й щодо мінімальної зарплатні. Споживчий кошик планують розраховувати «за європейськими стандартами». Але, коли в Європі на сьогодні до споживчої корзини вже включають витрати на салони краси, оренду автомобілів, проїзд на таксі та навіть харчування для кішок і собак, українцям розраховують її за принципом «аби з голоду не померли», тому європейських стандартів у цьому питанні поки що не видно й за обрієм.

Зауважимо, що найменші зарплати в Європі за підсумками минулого року з перерахунком за офіційними курсами валют отримували жителі Молдови (271 дол./міс.) та України (332 дол./міс.). Відповідно, й витрачають українці на рік в середньому близько 3 тисяч євро, в той час як європейці – 12 тисяч.

З іншого боку, говорити про соціальну справедливість у відриві від розвитку економіки неможливо, адже бюджет, з якого, власне, і фінансуються соціальні виплати, мусить наповнюватися доходами від ефективної роботи підприємств та організацій.

Однак, за умов, коли майже половина економіки України знаходиться у тіні, коли значну частку зарплат у приватному секторі виплачують у конвертах, коли олігархічний капітал має преференції з боку держави, а дрібний та середній бізнес ледь животіють під фіскальним тиском, говорити про соціальну справедливість не доводиться. Втім, саме говорити можна досхочу, але від цього в гаманцях у пересічних українців не побільшає.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори