пошук  
версія для друку
05.03.2013

Основний засіб боротьби зі СНІДом у пенітенціарній системі – маніпуляції зі статистикою

   

Збільшення кількості ВІЛ-інфікованих людей, які отримують лікування, прийняття нових нормативно-правових актів та ряд інших ініціатив, реалізованих у 2012 році, так і не змогли зменшити смертність від СНІДу в пенітенціарній системі. Визнавши свою неспроможність, кримінально-виконавча служба України, схоже, придумала новий спосіб – маніпуляції зі статистикою.

Про ці та інші проблеми пенітенціарної медицини йдеться у щорічній доповіді про дотримання медичних прав ВІЛ-позитивних засуджених та ув’язнених у 2012 році, підготовленій Кіровоградським обласним відділенням Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Протягом всього 2012 пенітенціарна система України залишалася на піку популярності. Причому не тільки у журналістів і міжнародних політиків, але й у звичайних громадян. Небувалу популярність і увагу тюремному відомству принесли не реформи і нові методи роботи, а життя й умови утримання лідерів опозиції. Це пролило світло на роботу установ з виконання покарань. Результати роботи медичної служби відомства стали очевидні.

Не менш очевидні вони і в результатах надання медичної допомоги тим, кому вона життєво необхідна – людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Однак якщо публічність опозиційних лідерів таки змусила працювати в посиленому ритмі і медико-санітарні частини ДПТСУ, і Міністерство охорони здоров’я, то багатьом ВІЛ-позитивним людям, які не мають політичної значущості, отримати якісне лікування та діагностику так і не вдалося.

Не дивлячись на несуттєве збільшення фінансування, у порівнянні з 2011 роком – майже на 200 млн. гривень, – в 2012 пенітенціарна медицина все одно не справлялася з потоком проблем і хвороб.

У пенітенціарних установах продовжувала зростати захворюваність на ВІЛ-інфекцією. За офіційною статистикою, поширеність ВІЛ-інфекції в місцях позбавлення волі, як мінімум в 3 рази вище, ніж у населення в цілому. Однак і ці дані, скоріше за все, занижені.

Надаючи офіційну інформацію Кіровоградському відділенню ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», Державна пенітенціарна служба повідомила, що протягом 2012 року кількість ВІЛ-позитивних засуджених та ув’язнених скоротилася. З 6910 (на 01.01.2012) до 6479 (на 01.01.2013). При цьому офіційний сайт ГПтСУ, містить абсолютно інші цифри. Станом на 01.01.2013 року сайт повідомляє, що кількість ВІЛ-позитивних людей, взятих на облік, складає 6957 чоловік.

Про високу поширеність ВІЛ-інфекції, в установах пенітенціарної системи, говорять і інші джерела.

Так, згідно з інформацією громадської організації «Дорога життя», кількість ВІЛ-інфікованих людей, що знаходяться в пенітенціарних установах, зокрема Дніпропетровської області, може досягати 36%.

У Херсонській області в 2012 році на ВІЛ-інфекцію було обстежено 663 людини, 88 – з позитивним результатом (13.3%). У 2011 році, було обстежено 926, позитивний результат отримали 77 осіб (8.3%). Зростання кількості ВІЛ-інфікованих склало 5%.

Цю ж цифру відстоював і голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Тетяна Александріна. За даними цієї служби, кількість ВІЛ-інфікованих серед загальної кількості засуджених, становить 13,6%.

Однак навіть офіційні дані показують, що тільки за останні три місяці 2012 року, приріст ВІЛ-інфікованих склав 553 особи. Що склало 6 чоловік на день.

Захворюваність на туберкульоз у пенітенціарних установах, незважаючи на незначне зниження, залишається високою (майже в 13 разів вище, ніж на волі). При цьому доступність лікування ВІЛ-інфекції та туберкульозу залишається на недостатньому рівні.
Так, на початку 2012 року, на свободі АРВ-лікування отримували більше 20% людей, що живуть з ВІЛ, у пенітенціарній системі – понад 15%.

Відзначена нерівномірність доступу до АРВ-препаратів за територіальною ознакою. Наприклаад, на початок 2012 року в Кіровоградській області, що налічує менше 3 тисяч засуджених та ув’язнених, і в Запорізькій, (близько 10 тисяч), кількість людей, які отримують АРВ-терапію, істотно не відрізнялася. У Кіровоградській області – 8, у Запорізькій – 14.

На тривожно низькому рівні залишилася діагностика туберкульозу і деяких інших захворювань. При цьому в 2012 році, на придбання медичного обладнання Державним бюджетом фінансування не передбачалося.

У результаті майже кожна третя смерть (з 1021) в кримінально-виконавчих установах була викликана СНІДом. СНІД залишається головною причиною смертності в системі виконання покарань. При цьому на свободі головною причиною смертності є серцево-судинні хвороби. СНІД і туберкульоз займають 4-5 місце.

Незважаючи на прийняття ряду нормативно-правових актів, що регулюють надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим, ситуація істотно не змінилася.

Таким чином ситуація з медичною допомогою в пенітенціарній системі, що склалася в 2012 році, ще раз доводить, що збереження здоров’я громадян не є пріоритетом роботи ані пенітенціарного відомства, ані самої держави.

Такі висновки містяться в щорічній доповіді про реалізацію медичних прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом в пенітенціарних установах України в 2012 році. Документ, підготовлений Кіровоградським обласним відділенням ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», представляє огляд ситуації, аналіз причин і перелік рекомендацій, здатних підвищити ефективність роботи пенітенціарної медицини в Україні.

На думку громадських активістів, зараз необхідно негайно розробити і затвердити на законодавчому рівні механізм здійснення громадського контролю за дотриманням прав засуджених і ув’язнених. А також закріпити прозору процедуру розгляду його результатів.

Крім того, доповідь підтверджує висновки експертів щодо необхідності перепідпорядкування медичних служб пенітенціарної служби Міністерству охорони здоров’я.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори