пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
05.03.2013

Основний засіб боротьби зі СНІДом у пенітенціарній системі – маніпуляції зі статистикою

   

Збільшення кількості ВІЛ-інфікованих людей, які отримують лікування, прийняття нових нормативно-правових актів та ряд інших ініціатив, реалізованих у 2012 році, так і не змогли зменшити смертність від СНІДу в пенітенціарній системі. Визнавши свою неспроможність, кримінально-виконавча служба України, схоже, придумала новий спосіб – маніпуляції зі статистикою.

Про ці та інші проблеми пенітенціарної медицини йдеться у щорічній доповіді про дотримання медичних прав ВІЛ-позитивних засуджених та ув’язнених у 2012 році, підготовленій Кіровоградським обласним відділенням Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Протягом всього 2012 пенітенціарна система України залишалася на піку популярності. Причому не тільки у журналістів і міжнародних політиків, але й у звичайних громадян. Небувалу популярність і увагу тюремному відомству принесли не реформи і нові методи роботи, а життя й умови утримання лідерів опозиції. Це пролило світло на роботу установ з виконання покарань. Результати роботи медичної служби відомства стали очевидні.

Не менш очевидні вони і в результатах надання медичної допомоги тим, кому вона життєво необхідна – людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Однак якщо публічність опозиційних лідерів таки змусила працювати в посиленому ритмі і медико-санітарні частини ДПТСУ, і Міністерство охорони здоров’я, то багатьом ВІЛ-позитивним людям, які не мають політичної значущості, отримати якісне лікування та діагностику так і не вдалося.

Не дивлячись на несуттєве збільшення фінансування, у порівнянні з 2011 роком – майже на 200 млн. гривень, – в 2012 пенітенціарна медицина все одно не справлялася з потоком проблем і хвороб.

У пенітенціарних установах продовжувала зростати захворюваність на ВІЛ-інфекцією. За офіційною статистикою, поширеність ВІЛ-інфекції в місцях позбавлення волі, як мінімум в 3 рази вище, ніж у населення в цілому. Однак і ці дані, скоріше за все, занижені.

Надаючи офіційну інформацію Кіровоградському відділенню ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», Державна пенітенціарна служба повідомила, що протягом 2012 року кількість ВІЛ-позитивних засуджених та ув’язнених скоротилася. З 6910 (на 01.01.2012) до 6479 (на 01.01.2013). При цьому офіційний сайт ГПтСУ, містить абсолютно інші цифри. Станом на 01.01.2013 року сайт повідомляє, що кількість ВІЛ-позитивних людей, взятих на облік, складає 6957 чоловік.

Про високу поширеність ВІЛ-інфекції, в установах пенітенціарної системи, говорять і інші джерела.

Так, згідно з інформацією громадської організації «Дорога життя», кількість ВІЛ-інфікованих людей, що знаходяться в пенітенціарних установах, зокрема Дніпропетровської області, може досягати 36%.

У Херсонській області в 2012 році на ВІЛ-інфекцію було обстежено 663 людини, 88 – з позитивним результатом (13.3%). У 2011 році, було обстежено 926, позитивний результат отримали 77 осіб (8.3%). Зростання кількості ВІЛ-інфікованих склало 5%.

Цю ж цифру відстоював і голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Тетяна Александріна. За даними цієї служби, кількість ВІЛ-інфікованих серед загальної кількості засуджених, становить 13,6%.

Однак навіть офіційні дані показують, що тільки за останні три місяці 2012 року, приріст ВІЛ-інфікованих склав 553 особи. Що склало 6 чоловік на день.

Захворюваність на туберкульоз у пенітенціарних установах, незважаючи на незначне зниження, залишається високою (майже в 13 разів вище, ніж на волі). При цьому доступність лікування ВІЛ-інфекції та туберкульозу залишається на недостатньому рівні.
Так, на початку 2012 року, на свободі АРВ-лікування отримували більше 20% людей, що живуть з ВІЛ, у пенітенціарній системі – понад 15%.

Відзначена нерівномірність доступу до АРВ-препаратів за територіальною ознакою. Наприклаад, на початок 2012 року в Кіровоградській області, що налічує менше 3 тисяч засуджених та ув’язнених, і в Запорізькій, (близько 10 тисяч), кількість людей, які отримують АРВ-терапію, істотно не відрізнялася. У Кіровоградській області – 8, у Запорізькій – 14.

На тривожно низькому рівні залишилася діагностика туберкульозу і деяких інших захворювань. При цьому в 2012 році, на придбання медичного обладнання Державним бюджетом фінансування не передбачалося.

У результаті майже кожна третя смерть (з 1021) в кримінально-виконавчих установах була викликана СНІДом. СНІД залишається головною причиною смертності в системі виконання покарань. При цьому на свободі головною причиною смертності є серцево-судинні хвороби. СНІД і туберкульоз займають 4-5 місце.

Незважаючи на прийняття ряду нормативно-правових актів, що регулюють надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим, ситуація істотно не змінилася.

Таким чином ситуація з медичною допомогою в пенітенціарній системі, що склалася в 2012 році, ще раз доводить, що збереження здоров’я громадян не є пріоритетом роботи ані пенітенціарного відомства, ані самої держави.

Такі висновки містяться в щорічній доповіді про реалізацію медичних прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом в пенітенціарних установах України в 2012 році. Документ, підготовлений Кіровоградським обласним відділенням ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», представляє огляд ситуації, аналіз причин і перелік рекомендацій, здатних підвищити ефективність роботи пенітенціарної медицини в Україні.

На думку громадських активістів, зараз необхідно негайно розробити і затвердити на законодавчому рівні механізм здійснення громадського контролю за дотриманням прав засуджених і ув’язнених. А також закріпити прозору процедуру розгляду його результатів.

Крім того, доповідь підтверджує висновки експертів щодо необхідності перепідпорядкування медичних служб пенітенціарної служби Міністерству охорони здоров’я.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль