пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201307
18.03.2013 | Анастасія Москвичова

Студенти-іноземці: численні, але незахищені

   
В Україні навчається понад 60 тисяч студентів-іноземців. Це на 5 тисяч більше, ніж торік, повідомляє Міносвіти. Найбільше приїжджають із Туркменистану, Китаю, Азербайджану та Нігерії. На другому місці – Росія, Індія та Ірак. Тим часом експерти нарікають на складнощі інтеграції таких студентів в українське суспільство, а правозахисники зауважують останнім часом зростання нетерпимості стосовно іноземців загалом.
 
Днями було чергове засідання у справі Олаолу Фемі, луганського студента з Нігерії, якого звинувачують у замахові на вбивство групи молодих луганців, хоча його захисники стверджують, що хлопець просто захищався від нападу расистів.

Виходець із Бангладеш Момінул Хок уже багато років живе і працює в Україні, викладаючи макроекономіку у кількох столичних вишах. Він каже, що ставлення до іноземців значно погіршилося у 90-х, після розвалу Радянського Союзу. Сам він свого часу став жертвою нападу, іноді відчував особливий інтерес з боку правоохоронців через «неслов’янську зовнішність»: могли перевіряти документи по кілька разів на день.

Тепер, за словами Хока, ситуація покращилась. У всякому разі, з боку вишів дискримінації відносно студентів він не помічає. Але по приїзді в Україну студенти бачать зовсім не те, що їм показували у рекламних буклетах. У країнах, звідки приїжджають на навчання, працюють посередники, напряму із вишами не пов’язані, тому інформація від них буває викривлена, пояснює викладач.

«Багато хто із новоприбулих студентів планували тут навчатися і одночасно працювати, щоб себе забезпечувати. В Україні такої системи немає», – додає Момінул Хок.

Не інтегруються, бо не розуміють мови – дослідниця

Дослідження щодо студентів із-за кордону проводить Східноєвропейський інститут розвитку. Останні з оприлюднених датуються 2008 роком. І хоча нині моніторинг триває, робити підсумок фахівці поки ще не готові. Очільниця інституту Мрідула Гош, однак, переконана, що з того часу ситуація докорінно не змінилась.

«Ми бачили, що студенти дуже мало знають про Україну, не розуміють української мови, бо навчання у багатьох випадках ведеться англійською мовою, – зауважує дослідниця. – У них було багато проблем із отриманням медичної допомоги, вони зазнавали дискримінації і порушення прав, коли виходили на вулицю».

Не можна, однак, говорити, що студенти зовсім не інтегруються. Зокрема, виходець із Нігерії Іторо Джордж Ебонг, з яким вдалося поспілкуватись Радіо Свобода, крім того, що вивчає медицину, також є волонтером у міжнародній правозахисній організації і бере участь у її проектах. У 2008-му, за його словами, на нього напали на автобусній зупинці. Він, однак, зауважує: «Я відчуваю певний прогрес, порівнюючи, наприклад, 2006-й і 2012-й у питанні взаємодії між іноземцями і українським суспільством. Я пов’язую це із діяльністю правозахисних організацій і таких студентів, як я, що намагаються подолати табу навколо розмов про проблеми іноземних студентів».

Кількість нападів на іноземців знову зросла – Захаров

Дані про дискримінацію іноземців збирають інші громадські організації, не виділяючи студентів окремо. Ситуацію відстежує, наприклад, Харківська правозахисна група спільно з Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини правоохоронними органами.

За словами правозахисника Євгена Захарова, до 2006 року випадків нападів через расову чи етнічну належність майже не було. Потім, говорить Захаров, почався розвиток руху скінхедів, які за прикладом російських «колег» стали влаштовувати показові напади і викладати відео на своїх сайтах в Інтернеті.

Однак, за словами правозахисника, після того, як низка держав, серед яких Франція і Сполучені Штати, назвали Україну «небезпечною для людей з небілим кольором шкіри», відбулося кілька гучних судових процесів і нападників досить жорстко покарали. Тоді хвиля нападів на іноземців пішла на спад.

«На жаль, у 2011–2012-му знову почалося зростання кількості таких випадків. Наш моніторинг це засвідчив. Із квітня 2011-го по квітень 2012-го було 48 нападів саме на іноземців», – зазначає Захаров.

Погіршення ситуації правозахисник пов’язує із ліквідацією у 2010-му міліцейських підрозділів, які розслідували злочини, вчинені іноземцями і проти іноземців.

10 кримінальних справ щодо нетерпимості – минулого року

Як повідомив на запит Радіо Свобода заступник начальника управління зв’язків з громадськістю МВС Іван Бабаєв, злочини проти іноземців розслідуються все одно. За даними МВС, минулого року порушено 10 кримінальних справ за фактами учинення злочинів, пов’язаних з расовою, національною належністю потерпілих або їхніми релігійними переконаннями. А цього року такі злочини не вчинялись.

У минулорічному звіті Європейської комісії проти расизму та нетерпимості Ради Європи зауважують, що попри покращення ситуації, напади на іноземних студентів все одно відбуваються. Експерти радять вишам для полегшення інтеграції вживати заходів щодо вивчення такими студентами української мови і не ізолювати їх від інших студентів в окремі гуртожитки.

Окрім того, на сьогодні запобігання дискримінації – у компетенції Міністерства культури. Зокрема, відповідно до указу Президента, до завдань відомства належать «заходи щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалюванню міжетнічної ворожнечі».

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори