пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201310
15.04.2013
джерело: helsinki.org.ua

Правозахисники виступають за якнайшвидше ухвалення ліберального закону про свободу мирних зборів

   

11 квітня 2013 року було оприлюднене рішення Європейського суду з прав людини в справі Вєренцова проти України. Суд пропонує українській владі невідкладно врегулювати ухвалити закон, який регулював би порядок інформування про підготовку мітингу, визначав мотиви й порядок дій влади для обмеження такого права.

Нагадаємо, Олексій Вєренцов отримав три доби адміністративного арешту за проведення мирної акції під прокуратурою м. Львова та відмову підкоритися міліціонерам, які вимагали захід припинити. Таке рішення прийняв Галицький районний суд м. Львова, не надавши Вєренцову можливості запросити адвоката. Згодом стало відомо, що Львівський апеляційний суд теж вважає, що на мирні зібрання потрібен дозвіл влади. Справа Вєренцова була підтримана Фондом стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.

Європейський суд з прав людини зазначив, що справа Вєренцова виявляє структурну проблему, а саме законодавчу прогалину стосовно свободи мирних зібрань, яка залишається в Україні з часів розпаду Радянського Союзу. єдиним існуючим документом, який на сьогодні встановлює порядок проведення демонстрацій, є Указ, який був прийнятий у 1988 році в СРСР (надалі – Указ 1988 року), який зазвичай не визнається українськими судами як такий, що підлягає до застосуванню. Тому, відповідно до статті 46 (обов’язкова сила рішень та їх виконання), Суд запропонував Україні терміново реформувати її законодавство та адміністративну практику з метою визначення вимог до організації та проведення мирних демонстрацій, так само як і підстави для їх обмеження.

В рішенні Європейський суд з прав людини, серед іншого, послався на дані УГСПЛ щодо заборони мирних зібрань в Україні, зокрема Суд зазначає: "За даними Української Гельсінської спілки з прав людини в 2012 році українська влада намагалися обмежити мирних зібрань в 358 випадках і в 90% випадків їм це вдалося".

За порушення свого права пан Вєренцов отримає від України 6000 євро.

Представником у справі в Європейському суді з прав людини був Володимир Яворський, член правління УГСПЛ. Він переконаний, що «виконання цього рішення вимагає від України прийняття закону, що чітко регулював би порядок мирних зібрань, а також змінити статтю Кодексу про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку організації мирних зібрань. Також це рішення знову вчергове піднімає проблеми порушення права на справедливий суд під адміністративного затримання особи і означає, що більшість арештованих учасників несанкціонованих мітингів можуть розраховувати на перемогу в Страсбурзі – як правило, їм інкримінують порушення ст.185-1 КоАП".

Максим Лациба, Координатор партнерства «За свободу мирних зібрань» вважає, що відсутність закону, що регулює свободу мирних зібрань, становить загрозу для українських активістів. Прикладом цього він назвав свавілля міліції проти «Демократичного альянсу» в Межигір’ї та харківські події з перекриттям трамваями доступу до місця проведення мирної акції. Пан Лациба вважає, що якщо громадські організації не підготують закон, його напишуть представники провладної партії.

Виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко зазначив, що УГСПЛ має намір адвокатувати якнайскоріше ухвалення ліберального закону щодо забезпечення свободи мирних зібрань і готова сприяти підготовці законопроекту, ґрунтуючись на багаторічних розробках своїх експертів та висновках Європейського суду і інших міжнародних експертних висновках. Він також зазначив, що УГСПЛ підтримає справу щодо перегляду притягнення пана Вєренцова до адміністративної відповідальності.

15.04.2013

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори