пошук  
версія для друку
14.05.2013 | Костянтин Рєуцький

Рідкісних людських якостей офіцери

   

Можливо, я подорожую мало, і десь ще в нашій частині світу є «правоохоронці» більш цинічні й наглі, ніж в Україні, але я таких не зустрічав.

Днями повертався з РФ, поруч зі мною їхав хлопчина з Азербайджану. За його словами, їхав до Полтави, провідати цивільну дружину та доньку. Але це не головне, хай би й тільки заради прикордонного штампа їхав – хто йому заборонить? Російські прикордонники на білгородській митниці не сказали йому ані слова. А в нашій рідній Козачій Лопані почався формений кордебалет. Наші прикордонники і міліціонери вилися навколо нього зграями, стікаючи слиною. Протягом 15 хвилин до нього «підкочували» тричі. Першими прикордонники – троє нахаб, вже після перевірки, знаючи, що ніяких підстав немає, по-хамськи зажадали його в тамбур і спробували «розвести» на гроші. При цьому не особливо соромилися, у вагоні все було чутно. Хлопчина виявився не промах, з процедурою цілком собі знайомий, і охоронцям кордону нічого не «обломилося».

Слідом за ними хлопця смикнув міліцейський патруль. Ніхто з пасажирів їх не зацікавив, а азербайджанця без передмов попросили до тамбуру. Хлопець поцікавився, на якій підставі та, не почувши нічого зрозумілого, ввічливо порадив їм іти… Що вони й зробили.

Але не минуло й хвилини, як з того боку, де розтанув патруль, з’явилися ще дві особи – одна у формі, інша – по-спортивному. Ці теж – прямо до азербайджанця: «Пред’явіть паспорт, пройдімо до тамбуру!»

Тут вже і я не витримав, і вступив в комунікацію. Поцікавився, якого, власне, рожна, їм потрібно саме від цього громадянина, і чому б їм не дотриматися процедури? Виявилося, що закон «Про міліцію» вони читали давно і неуважно, та не в курсі, що повинні представитися людині, до якої звертаються, і виразно сформулювати свої вимоги, посилаючись на конкретні норми права. Нахабні особи розгубилися, але не сильно...

Рідкісних людських якостей офіцери. Не дарма ми податки платимо!

Але скаргу на міліціонерів я таки відправив. Що раджу робити і всім, хто стає свідком таких ситуацій. Тому що, поки ми не будемо цього робити, переконуючи себе, що скаржитися складно/марно – до тих пір, як мені здається, і продовжуватиметься це свавілля.

СКАРГА
Повідомляю про порушення з боку двох працівників міліції, зафіксоване мною на прикордонному пункті Казача Лопань. Близько 9:30 7 травня 2013 року у вагон № 15 поїзду, що прямував за маршрутом Москва-Сімферополь, увійшли двоє людей – один з них був вдягнутий у міліцейську форму, другий – у цивільний одяг. Вдягнений у міліцейську форму чоловік підійшов до одного з пасажирів вагону, громадянина Азербайджану, (якого, як можна припустити, ідентифікував за зовнішніми ознаками, як іноземця) висунув вимогу надати йому паспорт та пройти разом з ним у тамбур вагону. При цьому, вдягнений у міліцейську форму чоловік, грубо порушив вимоги Закону України «Про міліцію» – він не мав законних підстав звертатися до вказаного громадянина (особливо з огляду на те, що за декілька хвилин до того, документи цього пасажира вже перевірили офіцери прикордонної служби та інший наряд міліції), звертаючись до громадянина, не назвав своє прізвище, звання та посаду, не назвав підстави звернення і не обґрунтував свої вимоги посиланнями на нормативно-правові акти. Більше того, на мої зауваження з цього приводу чоловік у міліцейській формі відреагував зверхньо і грубо, спитавши мене, чи не знаходжуся я у стані «з бодуна». Пояснити причини звернення саме до вказаного пасажира не змогла і особа у штатському, яка супроводжувала людину у міліцейській формі. На моє прохання представитися ця особа назвала себе працівником карного розшуку і надала службове посвідчення, але у такий спосіб, щоб я не зміг нічого роздивитися. На повторне прохання надати посвідчення вказана особа запросила мене вийти до тамбура. Особа у міліцейській формі службове посвідчення надати відмовилася, але представила себе як майора міліції Луговського Віктора Сергійовича. Особа у цивільному намагалася заборонити мені вести аудіо запис подій, обґрунтовуючи свою вимогу таким чином: «Кабінет Міністрів, указ, пункт 2.3.5.». Викладені факти я можу підтвердити матеріалами аудіофіксації, які доступні в Інтернет за наступним посиланням: http://goo.gl/37FE0
Зауважу, що якщо описані особи дійсно є працівниками міліції, то їхній непрофесіоналізм, незнання законів та відомчих актів, що регламентують права та повноваження працівників міліції, грубість та хамство по відношенню до громадян, в інтересах яких вони й мають працювати, свідчать про вкрай низький рівень підготовки особистого складу харківської міліції.
З огляду на вищеозначене, вимагаю:
- ретельної перевірки викладеної у скарзі інформації, перевірки відповідності кваліфікаційним вимогам працівника міліції Луговського Віктора Сергійовича, встановлення особи іншого працівника міліції, який 7 травня вчиняв неправомірні дії у вагоні №15 потягу Москва-Сімферополь,
- притягнення обох вказаних працівників міліції до дисциплінарної відповідальності,
- впровадження заходів, які сприятимуть попередженню подібних порушень з боку працівників харківської міліції у майбутньому.
Матеріали службової перевірки прошу надати мені для ознайомлення.

Відповідь на цю скаргу прошу надіслати у передбачений чинним законодавством термін на адресу…
З повагою,
Костянтин Рєуцький
09.05.2013 р.

Коментар «ПЛ»:

Вже скільки разів твердили світу, тобто – правоохоронцям, що етнічний профайлінг (коли працівниками міліції безпідставно перевіряються документи, що посвідчують особу, у іноземців і громадян України «неслов’янської» зовнішності) є незаконною дискримінаційною практикою. Однак, все марно – означена практика залишається повсякденною.

Хоча у своїх заключних зауваженнях, наданих Україні Комітетом ООН з ліквідації расової дискримінації у 2011 році, прямо наголошується: «Комітет наполягає на тому, щоб держава-учасниця забезпечила запобігання расового або етнічного профілювання з боку міліції протягом проведення перевірки документів іноземців або, так званих, видимих меншин».

Для досягнення цієї мети Комітет рекомендує державі провести розслідування та притягнути до відповідальності винних у скоєнні подібних актів, незалежно від їх офіційного статусу, а також продовжити поширення тематичного навчання з прав людини серед співробітників Міністерства внутрішніх справ.

Юрій Чумак

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори