пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201313
15.05.2013 | Галина Добош
джерело: www.radiosvoboda.org

«Ми подолали страх» – один із організаторів Норильського повстання Євген Грицяк

   

Наукова конференція, присвячена 60-річчю Норильського повстання, відбулася у вівторок у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Науковці аналізували першу масову акцію непокори в’язнів радянських таборів. У Івано-Франківську зібралися тому, що у Снятинському районі живе один із організаторів повстання Євген Грицяк. Учасники конференції наголошували на важливості ненасильницьких методів боротьби і в сучасній Україні.
87-річний Євген Грицяк приїхав зі села Устя Снятинського району, де живе з донькою, онуком і їхніми родинами. Згадує події Норильського повстання, наче і не минуло 60 років. Тоді доведені до відчаю нелюдськими умовами життя і праці майже 20 тисяч політв’язнів повстали. Першим був Норильськ, де протягом 70 днів вони відстоювали людську гідність. Норильськ, потім Воркута і Кінгір, за словами одного з керівників Норильського повстання, «сполошили большевицьке командування» і змусили до змін. Політв’язні вимагали не лише скорочення робочого дня, дозволів на листування і побачення, а й припинення тортур. Вони висунули політичні вимоги, включно з переглядом особових справ.
Суспільство все було пройняте страхом. Одні одних боялися, ніхто не знав, кому вірити, кому не вірити, на кого настукають
Євген Грицяк
«Від нас пішов початок. Чому? Бо ми подолали страх, – розповідає Євген Грицяк. – Ви знаєте, то суспільство все було пройняте страхом. Одні одних боялися, ніхто не знав, кому вірити, кому не вірити, на кого настукають – і пішов, пропала людина. Це був дуже великий страх. Було, що голого чоловіка, що запротестував, не хотів іти на роботу, якісь мав причини, то його голого вигнали на сніг, за вахту, за ворота. І там конвой кинув його на сніг. Ну якщо один їх так страхав непослух, а як нас було п’ять тисяч! Першого липня розстріляли п’яту зону, вона від нас у трьох кілометрах була. Ми чули ту стрільбу, а нам не видно було, бо ми так у видолинці такій наш лагер був. І ми вже знали, що їх постріляли і будуть нас стріляти».

Від теми українства – до теми ненасильницьких методів боротьби

Табір, в якому очолював повстання Євген Грицяк, був єдиним, де обійшлося без кровопролиття. Згодом він написав книгу про Норильське повстання.
А кінорежисер Михайло Ткачук, лауреат Шевченківської премії, премії імені Василя Стуса, 10 років тому почав знімати фільм про це повстання. І саме тоді закцентував увагу на тому, що серед повсталих 70 відсотків були українці. Він зізнається, що тоді найбільше його цікавила тема українства. А зараз бачить інші акценти.
Суспільство зараз наелектризоване. Інколи здається, що навіть влада провокує на якийсь зрив
Михайло Ткачук
«Справа в тім, що я якось відійшов від цієї теми, а зараз ми до неї підходимо під зовсім іншим кутом. Нас цікавлять зараз ненасильницькі методи боротьби. Суспільство зараз наелектризоване, ми всі відчуваємо це.. І нам треба знайти вихід. Інколи здається, що навіть влада провокує на якийсь зрив, розумієте? Ні, можна йти методом Махатма Ганді. Особливо це може провести молодь, яка може йти спокійно, піднявши голову. І якщо буде це велика маса, нормальна маса, розумна, а не просто маса, тоді ми зможемо протидіяти тій владі», – говорить Михайло Ткачук.

Історія як привід до міркувань про сьогодення

Історію потрібно знати задля сьогоднішнього дня, вважає письменник Юрій Андрухович, який був модератором конференції. Він каже, що мав на це кілька причин: давнє знайомство з кінорежисером Михайлом Ткачуком, який зробив фільм про Норильське повстання і бажання особисто познайомитися з Євгеном Грицяком.
«Тут, на мій погляд, страшенно важлива подія історична, страшенно важлива атмосфера сьогоднішня, в якій нам треба щось з цим робити. І тут є такий шанс поміркувати про це», – каже Юрій Андрухович.
Серед учасників конференції 25-річний Тарас Романюк – онук Євгена Грицяка. За фахом він історик, дипломну роботу писав про повстання в таборах ГУЛАГу – Норильському, Кінгірському, Воркутинському.
«Як історик можу сказати, що це дійсно маловідомо. І на даний момент не бачу, щоб молодь дуже активно цікавилася цим питанням», – каже онук керівника Норильського повстання.
Конференцією в Івано-Франківську розпочинається всеукраїнський тур університетськими містами. Наступна конференція запланована у Києво-Могилянській академії.
14.05.2013

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори