пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201316
13.06.2013 | Наталка Комарницька
джерело: tvi.ua

Євген Захаров: Вважаю неправильним, що опозиція образилася на Лутковську (+відео)

   

У Верховній Раді пройшли парламентські слухання, присвячені дотриманню прав людини в Україні. Упродовж трьох годин про це говорили з трибуни міністр юстиції Лавринович, голова профільного парламентського комітету Пацкан, голова Верховного Суду Романюк, омбудсмен Лутковська, голова Державної судової адміністрації Кирилюк та депутати різних фракцій і десятки представників громадських правозахисних організацій.

Тим часом під парламентом активісти мітингували проти закону про мирні зібрання. У першому читанні цей документ було прийнято парламентом у далекому 2008 році. Тепер до Верховної Ради протестанти принесли скелет як символ цього реанімованого закону. На думку організаторів акції, його норми у разі прийняття суттєво обмежать права громадян мирно збиратися і висловлювати свої думки.

Гості студії – учасники парламентських слухань, відомі правозахисники Євген Захаров з Харківської правозахисної групи та Олександр Букалов з правозахисної організації "Донецький меморіал".

Євген ЗАХАРОВ: У нас, крім кримінальних справ, є ще позасудові переслідування

– Закон про мирні зібрання – це новий законопроект, створений робочою групою, яка дуже довго над ним працювала. До її складу входили і депутати з комітету, і представники громадськості, й експерти, і депутати з різних фракцій. Закінчилося це тим, що той законопроект, який підготували і хочуть внести для першого читання, врешті підтримали 4 фракції парламенту: три опозиційні фракції і фракція Партії регіонів.

Тут є багато протестів. Твердження, що цей закон – реанімація старого, – це просто не правда. Там іншим шляхом вирішуються ті правові питання, які є. Можу сказати, що цей законопроект загалом відповідає керівним принципам ОБСЄ щодо законодавства про свободу мирних зібрань, відповідає і практиці Європейського суду з прав людини по 11-ій статті у цій частині "Свобода мирних зібрань", і його можна вносити й ухвалювати в першому читанні, а потім його треба чистити. Це правда. Загалом він відповідає всім вимогам і міжнародним стандартам.

Я вважаю ту критику, яку ми чуємо від певної групи громадських активістів, несправедливою.

Ці слухання взагалі перші за 20 років незалежності на цю тему – перші парламентські слухання з прав людини за участі громадськості з усього спектру прав людини. Єдиний раз у 2001 році були парламентські слухання також з прав людини, проте вони були присвячені конкретній темі: проблема катувань і поганого поводження. А тут – увесь спектр прав людини.

Я дуже ціную і для мене є дуже важливою ініціатива парламентського Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, що вони запропонували це провести, довели цю ініціативу до результату. Я бачу, що в них щирі наміри. Тобто цей склад комітету, який є сьогодні, справді хоче покращити ситуацію у царині прав людини.

Що в них вийде – то інша справа, але вже те, що вони цього хочуть, і те, що вони це зробили і роблять – тобто вони вже збирають рекомендації з різних проблем, які є, а після того будуть ставити питання в парламенті, що є такі проблеми…, і будуть фактично примушувати і парламент, і органи виконавчої влади вирішувати ці проблеми. А ми будемо їм у цьому допомагати.

Я сподіваюся, що такі дії, як ми сьогодні побачили з організації цих зібрань – хоч там були, звичайно, певні недоліки і т.д., – це початок певного шляху, який буде далі.

Є й інші політичні справи, не тільки справа Тимошенко, до речі. Є кримінальні справи з політичними мотивами, вони залишаються. Наприклад, це справа "васильківських терористів". Також усі забули, наприклад, про долю БЮТівця Шкіля, який зараз перебуває за межами України, оскільки йому загрожує кримінальне покарання ще у старій справі 9 березня 2001 року. Щодо Арсена Авакова, то справу по його підприємствах не закрито і люди, які з ним працювали, зараз під вартою. Його ж рятує тільки його депутатський статус. Були загрози на адресу Гримчака, як відомо. Коротше кажучи, не все так просто. Не тільки справа Тимошенко.

Плюс є ще кримінальні справи, пов’язані з активістами громадянського суспільства. А ще є купа справ адміністративних.

Тобто в нас, окрім кримінальних справ, є політичні переслідування позасудові, є політичні переслідування незаконні, і про це треба говорити. Цього не має бути в країні, яка є членом Ради Європи, яка взагалі про себе каже, що вона правова держава, демократична, цивілізована і т.д.

Критика опозиції щодо звіту омбудсмена несправедлива. Звіт справді про права людини, він ставить загальні проблеми, які є, їх окреслює, каже, що треба робити, щоб їх вирішити. В принципі, доповідь по суті і її треба було ухвалювати, на мій погляд.

А опозиція образилася на позицію Лутковської, що вона не хоче взагалі говорити про справу Тимошенко, і тому й відкинула цю доповідь взагалі і не забажала за неї голосувати.

Я вважаю, що це неправильно, бо одне одному не має заважати: ви можете не погоджуватись із Лутковською – я сам з нею в цьому питанні не погоджуюсь, – але доповідь треба читати, розуміти і підтримувати. Адже ця доповідь спрямована на захист прав людини.

Лутковська хоче залишатися виключно в межах своєї компетенції, своїх повноважень. Справді, її повноваження не передбачають коментування нею судових рішень і втручання взагалі в діяльність судової влади.

Я вважаю, що треба було розглядати доповідь по суті, а не пов’язувати це напряму зі справою Тимошенко. Це суто політичний підхід, а не підхід до проблематики прав людини.

Щодо справи Тимошенко – ну, у Лутковської такий підхід, вона не хоче коментувати судові справи, вона не хоче публічно заявляти свою позицію щодо цього, вважаючи, що це політичне питання.

Я з цим не згоден абсолютно. Я вважаю, що коли в кримінальних справах є політичні мотиви, то це якраз пряме завдання для уповноваженого виявляти це, бо усунення політичних мотивів із кримінального судочинства – це проблема прав людини, позаяк політичні мотиви в кримінальному судочинстві призводять до порушення права на справедливий суд, до фальсифікації доказів, до несправедливих вироків і т.д. І власне це те, що ми бачимо у справі Юлії Тимошенко, маю на увазі у "газовій справі". Я вважаю цей вирок несправедливим і незаконним.

Олександр БУКАЛОВ: Система і її жорстокість залишаються – ось у чому проблема

– Представники влади вже не можуть ігнорувати наявність значних проблем у сфері захисту прав людини, на них треба якось реагувати, і їх мовчання вже доволі красномовне. У різних сторін були різні мотиви для того, щоби провести ці слухання, але дуже добре, що вони відбулися і можна було почути різних людей, їхні позиції, думки. Тепер важливо, щоби ті рекомендації, які будуть підготовлені як результат цих слухань, реалізовувались.

Це тільки перший крок, і що з цього вийде, буде зрозуміло принаймні через певний час. А сьогодні є непогані наміри, непогані задумки, начебто готовність влади до того, щоб щось робити. Але чи вона показова, чи буде щось реально змінюватися – для цього потрібен час.

Якщо було 360, потім 340, 320, можливо, вже навіть і 300, а в Європі – 70-80, то нам ще йти і йти до цього.

Мене турбує трошки те, що зниження кількості осіб в ув’язненні відбуваються майже виключно за рахунок слідчих ізоляторів. Так, там стало менше людей. Так, вони розвантажили, – але кількість в’язнів залишається, вона мало змінюється. Тому всі ці зміни ще нічого особливого не міняють у глобальних проблемах: ставлення до засуджених, медичні умови перебування, безоплатна праця, фактично рабська, яка там існує, і ще купа проблем залишаються.

А ті правила, наприклад, внутрішнього розпорядку, що готують, більш жорстокі, ніж ті, що є зараз. Тобто людей може стати менше, але сама система і жорстокість її залишаються – ось у чому велика проблема.

13 червня 2013 року

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори