MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В Україні вперше провели громадську оцінку діяльності міліції

13.06.2013    джерело: www.khisr.kharkov.ua
Харківський інститут соціальних досліджень вперше в історії країни провів соціологічне дослідження, за допомогою якого громадяни оцінили діяльність міліції. Опитування було проведено у 2012 році, у ньому взяли участь 15 000 респондентів у всіх регіонах України.

Харківський інститут соціальних досліджень вперше в історії країни провів соціологічне дослідження, за допомогою якого громадяни оцінили діяльність міліції. Опитування було проведено у 2012 році, у ньому взяли участь 15000 респондентів у всіх регіонах України. Запропонована модель оцінки діяльності міліції сприятиме зниженню тиску наявних показників на працівників міліції та поступовій переорієнтації їхньої діяльності на потреби населення.

Основні висновки дослідження:

• Громадяни дають доволі невисоку оцінку ефективності роботи міліції. Так, тільки чверть опитаних (25.2%) оцінює роботу міліції України як ефективну. Понад половина (51.3%) вказує на її неефективність, а 23.5% вагаються з відповіддю.

• В суспільстві є значним страх стати жертвою злочину – 64.6% опитаних побоюються стати жертвою будь-якого злочину взагалі. Серед факторів, що викликають побоювання й занепокоєння в громадян, найпоширенішими є найбільш видимі, пов’язані з порядком на вулицях – пограбування на вулиці, п’яні, фізичні напади на людей, образи, чіпляння.

• Дослідження показує, що жертвами злочинів протягом останнього року стали 6.0% населення країни. Таким чином, оцінна кількість жертв злочинів протягом ріку складає більше 2 млн. 300 тис. осіб. Водночас, з них до міліції звертається близько 1 млн. 400 тис. осіб, а потерпілими від злочинів було визнано 343159 (згідно з даними статистики МВС за 2011 рік).

• До міліції звертаються менш ніж дві третини жертв злочинів (61.8%). Відповідно, про значну частину злочинів жертви не повідомляли міліцію (38.2%). Дослідження показує, що до найбільш латентних злочинів належать вимагання як із боку злочинців (80.0%), так і з боку посадових осіб (72.7%) – респонденти просто не вірять в ефективність міліції в цьому випадку, тому не звертаються до неї. Найчастіше громадяни повідомляють про квартирні крадіжки (81.9%), пограбування (понад 80%), викрадення автотранспорту (93.8%) з огляду на значні збитки й зухвалість такого виду злочинів. Очевидно, що офіційну статистику за цими видами злочинних діянь можна вважати близькою до реальної картини.

• Більшість жертв злочинів, що звернулися по допомогу до міліції, залишилися незадоволеними тим, як розібралися з їхнім випадком (65.0%).

• Дослідження показало істотну закритість і «невидимість» діяльності міліції для місцевої громади: більш ніж половина опитаних не знає нічого про свого дільничного, а три чверті – про начальника райвідділу свого району.

«Така оцінка діяльності міліції вже два десятиліття практикується у країнах Західної Європи та США, та допомагає відобразити реальну картину стану злочинності. Таким чином дослідження є ефективним інструментом для побудови діалогу між громадянами та міліцією», – зазначив Денис Кобзін, директор Харківського інституту соціальних досліджень.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Повну версію дослідження можна завантажити за посиланням.

Методологія:

Дослідження було проведено Харківським інститутом соціальних досліджень в 2012 році та репрезентує все населення України. Обсяг вибіркової сукупності становив 15000 респондентів віком від 16 років. Опитування було проведене у 24 областях України та АР Крим (для кожної області обсяг вибірки складає 600 респондентів) за маршрутною вибіркою за місцем проживання респондентів методом особистого (face-to-face) інтерв’ю. В побудові вибірки було реалізовано трьохступеневий відбір із квотним відбором за статтю та віком на останньому ступені. Максимальна статистична похибка вибірки не перевищує 0.8% (з імовірністю 95%) для загальнонаціональних даних без урахування дизайн-ефекту.

Харківський інститут соціальних досліджень створений у 1999 році і займається правозахисною, моніторинговою, методичною та дослідницькою діяльністю, в яку залучені фахівці в галузі соціології, права і психології. Правозахисна діяльність пов’язана з втіленням проектів, які спрямовані на демократизацію діяльності органів внутрішніх справ й підвищення впливу громадського контролю за правоохоронною діяльністю. Моніторингова діяльність спрямована створення в Україні системи регулярних візитів у місця несвободи в рамках національного превентивного механізму. Методична робота Інституту стосується розробки посібників, пов’язаних із взаємодією громадян з органами внутрішніх справ в Україні. Важливим напрямком діяльності організації є дослідницька робота – ХІСД постійно проводить соціологічні дослідження щодо оцінки роботи міліції за допомогою громадської думки; дотримання прав етнічних меншин в діяльності органів внутрішніх справ, правових потреб населення України, трудової дискримінації людей старшого віку, дотримання прав іноземних студентів при взаємодії з міліцією, дослідження нетолерантних організацій в Україні, проблем ромського населення тощо.

Партнерами інституту є UNICEF, Рада Європи, ОБСЄ, Міжнародний фонд «Відродження», Датський інститут прав людини, Британська Рада, Польський Гельсінський Фонд з прав людини, Національний фонд на підтримку демократії, інститут «Відкрите суспільство» та ін.

12.06.2013

 Поділитися