пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201317
14.06.2013 | Георгій Кобзар

Парламентські слухання: права людини законодавчо закріплені, але повсякденно порушуються

   

Бідність, залежні суди, катування за ґратами, жорстоке поводження міліції, політичні переслідування, дискримінація представників сексуальних меншин. Саме про ці найтиповіші проблеми говорили правозахисники на слуханнях з питань дотримання прав людини, що відбулися 12 червня у Верховній Раді.

Голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров не пригадує, аби за останні більш ніж 10 років у Верховній Раді проходила широка дискусія щодо дотримання прав людини. «Було комітетське обговорення проблем, але не в сесійній залі. Парламентські слухання про права людини були останній раз десь у 2001 році», – зауважив Захаров в інтерв’ю «Німецькій хвилі», нарікаючи, що представники влади в Україні не цікавляться проблемами прав людини.

Політичні в’язні стали звичним явищем в Україні, а влада і не збирається прислухатися до своїх опонентів. Суди залишаються повністю залежними і виносять замовні рішення, ігноруючи права людей на справедливе судочинство. Крім цього, продовжується жорстка лінія щодо бізнесу, внаслідок чого підприємці «закриваються» і немає з кого збирати податки та з чого виплачувати соціальні зобов’язання, в країні посилюється нерівність між бідними та багатими. «Це парадокс – в Україні бідними є люди, які працюють. Я думаю, саме цей факт буде вироком українській владі», – зазначив Є. Захаров.

Про порушення соціально-економічних прав співгромадян говорила на парламентських слуханнях заступник голови Союзу юристів України Ніна Карпачова. За її словами, у травні поточного року борги із зарплати в країні перевищили 1,56 мільярда гривень (близько 156 мільйонів євро), а бідність вразила понад 70 відсотків населення. Розрив між багатими і бідними верствами досяг 45-кратної величини, в той час як середньоєвропейський показник не перевищує 4,5 рази.

А в правозахисній організації «Міжнародна Амністія» відзначають збільшення випадків катувань людей в українських СІЗО та в’язницях і безкарність правоохоронців, які знущаються над людьми. Міжнародні правозахисники занепокоєні відсутністю незалежного органу, який би неупереджено розслідував факти тортур над людьми, вчинених міліціонерами.

Також «Міжнародна Амністія» звертає увагу на випадки порушення в Україні прав біженців, яких українська влада висилала з країни незважаючи на те, що на батьківщині вони зазнавали переслідувань. МА вказує Україні на дискримінацію прав представників сексуальних меншин та намагання ухвалити «гомофобні» закони.

У свою чергу директор Фонду народонаселення ООН в Україні Нузхат Ехсан, виступаючи перед парламентарями, висловила стурбованість зростанням гендерної нерівності в країні. Ситуація в цій сфері в Україні гірше, ніж в Росії та інших сусідніх державах, підкреслила Ехсан: «Є відмінності в заробітній платі, зберігаються стереотипні уявлення про роль і статус жінок, які в свою чергу призводять до гендерної професійної сегрегації і недостатнього представництву жінок на керівних посадах, зокрема в парламенті».

Голова комітету Верховної ради з прав людини Валерій Пацкан у своїй доповіді відмітив, що, хоча за роки незалежності Україна змогла створити правову базу у сфері захисту прав людини і стати членом Ради Європи, останнім часом намітилася тенденція згортання досягнутого. «Перш за все це стосується свободи слова і свободи мирних зібрань», – вважає народний депутат.

Втім, представники Міністерства юстиції, Верховного Суду і Генпрокуратури з парламентської трибуни звітували, що кількість ув’язнених в СІЗО скорочується, число скарг громадян, розглянутих судами, зростає, а міліція відтепер фіксує всі заяви про злочини та проводить по ним досудові розслідування.

Певні поступки є, – погоджується й Євген Захаров. Зокрема, за його словами, почав діяти новий КПК, розпочалося надання безкоштовної правової допомоги, а правозахисники тепер мають змогу здійснювати незалежні відвідування місць позбавлення волі в рамках Національного превентивного механізму, що розбудовується за схемою «Омбудсмен +».

Однак, «ложкою меду в діжці з дьогтем» назвав спроби речників влади зосередити увагу виключно на позитивних зрушеннях Є. Захаров. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» він зазначив, що найнебезпечнішою сьогодні стає загроза побудови в Україні поліцейської держави. «При тому підході, який практикують правоохоронні органи, потенційними правопорушниками є не тільки лідери опозиції, правозахисники або громадські діячі, а всі, хто живе в цій країні», – наголосив Захаров.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори