пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201316
14.06.2013 | Ірина Виртосу

Доступ до правосуддя повинен бути безбар’єрним

   

Десять сходинок для молодії здорової людини і для 70-річної бабусі – це зовсім різні сходинки!

Як би ми не ставилися до судової системи в нашій країні, треба визнати, що в цивілізованому світі не існує іншого, більш справедливого способу вирішення суперечок, ніж звернення до незалежного арбітру – суду. Суд покликаний не тільки визначати провину людини та її міру, а й захищати громадян від будь-якого посягання – чи то з боку держави, чи у стосунках між людьми.

Існує чимала, але при цьому непомітна група населення, яка в нашій країні не має фізичної можливості скористатися правом на справедливий суд. Йдеться про маломобільні групи населення (ММГН). Стати частиною цієї групи кожен з нас може в будь-який момент – і не тільки внаслідок нещасного випадку або тяжкої хвороби.

Згідно із визначенням, маломобільні групи населення – це люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них належать не тільки люди з інвалідністю (у тому числі, візочники), а й люди з тимчасовими порушеннями здоров'я (наприклад, людина на милицях стає маломобільною), літні люди, яким через вік та стан здоров’я важко самостійно пересуватися, вагітні жінки, люди з дитячими візочками та багато інших.

В Україні існують спеціальні будівельні норми, що визначають критерії доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення (ДБН В.2.2-17: 2006). Однак ці норми стають обов’язковими тільки при проектуванні та реконструкції будинків і споруд.

«Переважна більшість будівель судів – це якраз не новобудови. Зазвичай це пам’ятки архітектури, які, тим не менш, повинні бути доступні для всіх без винятку на виконання одного з основних принципів правосуддя – його загальності. Суд має бути доступним. Неможливість потрапити в будівлю суду істотно обмежує наше право на справедливий суд і робить нас беззахисними», – зауважує співкоординатор кампанії «Правосуддя – без бар’єрів» юрист Олена Луньова.

Адвокат Дмитро Жарий понад 2 роки оббивав пороги (чи б то пак – через них перечіплявся колесами!) дніпропетровських судів, судячись з аптекою через пандус. Цікава річ, що самі суди були не набагато доступнішими.

Він упевнений, що навіть у такій непростій ситуації можна значно покращити умови архітектурної доступності. І в першу чергу, ці питання потрібно вирішувати з точки зору дотримання діючих державних будівельних нормативів, а не «формально»: який-небудь пандус вчепити, чи ще принизливіше – вмонтувати кнопку для виклику охоронця… на висоті близько 2-х метрів.

Для того, щоб забезпечити необхідний мінімум – потрібно не так багато, стверджує адвокат. По-перше, кожний суд має бути обладнаний пандусом, який відповідає технічним нормам. По-друге, облаштувати на першому поверсі зал судового розгляду, зручний для маломобільних груп. По-третє, забезпечити доступний санвузол.

За словами Жарого, в Україні містична кількість судів – їх 666. І чи справді ситуація з доступністю до них є настільки критичною, вирішили з’ясувати активісти кампанії «Правосуддя – без бар’єрів».

Учасники кампанії упродовж травня-червня здійснюють моніторинг безбар’єрності українських судів, зважаючи на такі критерії доступності, як наявність пандуса, ліфта, ширина вхідних дверей, доступність інформації тощо.

Також проводиться фотофіксація побаченого. Наразі моніторинг доступності близько 30 судів був здійснений у Луганській, Вінницькій, Херсонській, Чернівецькій, Тернопільській областях, у місті Києві та в Криму (Сімферополь, Ялта, Алушта, Керч).

Моніторинг безбар’єрності судів проводиться з ініціативи учасників та учасниць Другого Міжнародного Курсу з прав людини для молодих активістів, реалізованого в рамках спільної стратегії Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та Білоруської правозахисної школи.

За результатами моніторингу будуть підготовлені узагальнені висновки і складено рекомендації по кожному об’єкту. Ці рекомендації будуть направлені в Державну судову адміністрацію, комітети доступності та органи місцевого самоврядування, із пропозиціями усунути виявлені проблеми.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори