MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ДТП чи вбивство? Знов про осінню пригоду на кримській трасі 2009 року

20.06.2013   
Володимир Бацунов
Паперове море – листи, запити, відповіді, постанови тощо – стає більш широким і глибоким, система нібито вирішила потопити справу під тоннами макулатури. Чи прийде, нарешті, цьому край і справа загибелі Олександра Бугаєнка буде ретельно розслідувана й дані відповіді на всі питання?

«Права людини» неодноразово писали про випадок на трасі Алушта–Судак–Феодосія в жовтні 2009 року, а також про події, які відбувалися потім (Пригода на трасі. Що ж насправді відбулося?, Ще раз про події на автошляху Алушта–Судак–Феодосія, «Та тільки хура й досі там…»). Нагадаємо перебіг подій.

Ввечері 21 жовтня 2009 року на 118 кілометрі згаданого автошляху у власному розбитому автомобілі BMW-318 був знайдений мертвим з великою кількістю тілесних ушкоджень підприємець Олександр Бугаєнко. ДАІ кваліфікувала подію як ДТП – з погляду правоохоронців водій у темний час доби не впорався із керуванням, виїхав за межі проїзної частини, де автомобіль перекинувся. А за кілька днів після похорону дружині загиблого Ніні Бугаєнко передали диск з фотографіями, зробленими на місті пригоди під час міліцейського огляду. Чомусь ці фотографії не приєднали до матеріалів офіційного розслідування; особи ж, які передали диск, зажадали заради власної безпеки залишитися невідомими. Побачене на знімках викликало в Ніни серйозні сумніви в тому, що її чоловік загинув саме в наслідок ДТП. І чому слідство намагалося такі важливі фото приховати?

Згідно із фотографіями, у замку запалювання на час події не було ключа, і на місці пригоди його не знайдено – то яким чином авто дісталося місця пригоди? Відсутнє лобове скло, яке знайшли неподалік, а двірники цілі. Згідно із висновком, відбулося перекидання машини, але яким чином виникли вм’ятини спереду та ззаду праворуч, – не пояснюється. На знімках можна побачити велику кількість ушкоджень на тілі потерпілого, що не зафіксовані в акті судово-медичного дослідження (обстеження) трупа. І це може вказувати не на недбалість експерта, а, як і з фотографіями, на приховування доказів обставин загибелі людини. Зокрема, руки потерпілого сильно забруднені по лікоть (в акті судово-медичного дослідження ані слова про забруднення рук), але салон чистий: ані бруду, ані крові – кров тільки на передній лівій дверці.

І ще багато питань, відповісти на які можна лише після відкриття кримінальної справи, адже тільки після цього може бути проведений ряд слідчо-процесуальних дій з обов’язковим попередженням експертів про відповідальність, а саме: авто-технічну та трасологічну експертизи автомобіля, авто-технічну експертизу обставин ДТП, судово-хімічну експертизу, судово-медичну експертизу, вилучення й дослідження одягу постраждалого, також зняття інформації з каналів зв’язку й дослідження телефонних розмов О.Бугаєнка та осіб, які можуть бути причетними до його смерті. Необхідно також отримати відомості, що складають банківську таємницю, адже Ніна Бугаєнко каже, що її чоловік мав при собі перед загибеллю велику грошову суму – 50 тис. євро – готівкою, яка зникла – цього без порушення кримінальної справи також зробити неможливо. Ніна Бугаєнко має підстави припускати, що її чоловіка вбито з метою заволодіння його майном, а ДТП – імітоване, щоби приховати вбивство. Ніна Бугаєнко припускає, що і прокуратура, і МВС з певних причин покриває вбивство її чоловіка, не даючи справі ходу.

У порушенні кримінальної справи Ніні Бугаєнко старшим слідчим СВ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим капітаном міліції Д.Барановим відмовлено. Ніна звернулася зі скаргою до Феодосійського міського суду, який у березні 2010 року скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріал постановив направити в Феодосійський МВ ГУ МВС України в АР Крим для проведення додаткової перевірки.

Ніна Бугаєнко та її дочка отримували загрози від невідомих осіб. Крім того, Ніна розповіла про два випадки її отруєння: одного разу чадним газом, другого – якоюсь невідомою речовиною, але медики не захотіли брати до уваги її слова, що дії невідомих осіб могли бути спробами замаху на її життя, відмовились повідомити про це правоохоронні органи та навіть взяти аналіз крові.

Також Ніна Бугаєнко виявила певні махінації зі своєю власністю. Виявилося, що, згідно державного реєстру іпотек, дві її крамниці були закладені під кредит двома різними підприємцями, які не мають до Ніни Бугаєнко жодного стосунку. Справа в тім, що крамниці знаходяться у будівлях, що розділені по закону між Ніною та іншими власниками – згаданими сусідам-підприємцями, а в іпотечних договорах зазначені адреси будівель без деталізації, тож виходить, що власність Ніни закладена іншими людьми. Коли це з’ясувалося, одним підприємцем кредит був начебто швидко погашений, стосовно ж іншого питання залишається відкритим. Також в іншій будівлі частина належить Ніні, а частина була комунальною власністю. Оцю останню частину продали і всьому приміщенню надали єдину адресу.

Після цього її автівку пошкодили, обливши якоюсь хімічною речовиною – і тут у відкритті кримінальної справи відмовлено начебто через те, що шкода нібито невелика, але в автосалоні експерти оцінили цю «невелику» шкоду в 14 тис. грн.!

Помічник прокурора АР Крим з нагляду за міліцією І.Плотніков усно повідомив Ніну Бугаєнко, що кримінальну справу буде порушено не пізніше 9 червня 2010 року, але цього зроблено не було. 25 листопада у відкритті кримінальної справи знову відмовили!

12 серпня 2011 року суддя Київського райсуду м.Сімферополя В.Можелянський задовольнив чергову скаргу Ніни Бугаєнко про оскарження постанови заступника начальника відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АРК майора міліції Д.Гордієнка про відмову у відкритті кримінальної справи. Постанову майора Гордієнка скасовано. Суддя, розглянувши скаргу, у постанові суду зазначив, що «обстоятельства обязывали следственные органы возбудить уголовное дело, в процессе расследования которого назначить не только судебно-медицинскую, а также иные экспертизы, проведение которых вызывается необходимостью полного, всестороннего и объективного расследования, в том числе версий и доводов Бугаенко Н.И. / Суд убеждён, что постановление заместителя начальника ОР ДТП СУ ГУ МВД Украины в АРК майора милиции Гордиенко Д.В. от 28 марта 2011 года об отказе в возбуждении уголовного [дела] принято вопреки вышеуказанным требованиям закона и без учёта конкретных обстоятельств, что является безусловным основанием для его отмены» (підкреслення моє – В.Б.).

Але все дарма. Всупереч постанові суду міліція відмовляє в порушенні кримінальної справи, прокуратура скасовує рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, направляє матеріали для проведення додаткової перевірки в міліцію, міліція справу не відкриває. І так – десятки разів. Замкнене коло.

Дві ідентичні відповіді з прокуратури за різні дати.

Як зазначено, протягом чотирьох років постанова про відмову у відкритті кримінальної справи багато разів скасовувалася прокуратурою й поверталася в слідчі органи. І жодного разу нікого не притягнуто до відповідальності за недбале розслідування! Зрештою 20 грудня 2012 року кримінальне провадження відкрили, а 25 лютого сього року – закрили «на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю в діях Бугаєнка А.І. складу кримінального правопорушення». Закрив провадження старший слідчий СВ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим майор міліції С.В.Прудій. Досудове розслідування обмежилося перевіркою версії ДТП, слідчим не виконані вказівки суду, що містяться в постанові від 12 серпня 2011 року, а саме: зняття інформації з каналів зв’язку для з’ясування, які телефонні розмови мав загиблий Олександр Бугаєнко перед смертю; отримання відомостей, що становлять банківську таємницю для перевірки відомостей про грошові операції перед і після загибелі О.Бугаєнка; ексгумація тіла загиблого; проведення повторної судово-медичної експертизи; проведення повторної комісійної авто-технічної експертизи автомобіля; повторної авто-трасологічної експертизи автомобіля та інших слідчих дій.

Одразу після отримання постанови про закриття кримінального провадження 28 лютого 2013 року Ніна Бугаєнко звернулася до молодшого радника юстиції помічника прокурора Ю.Гончаренка, повідомивши, що слідчий С.Прудій передчасно закрив провадження, не виконавши жодного пункту постанови Київського райсуду Сімферополя від 12 серпня 2011 року, на що, як каже Ніна, Ю.Гончаренко відповів, що постанова суду його не цікавить, бо він вважає її суб’єктивною думкою судді, тож і виконувати її не збирається. Постанову ж слідчого Прудія вважає законною – Олександр Бугаєнко загинув у наслідок ДТП, а Ніна Бугаєнко може скаржитися куди хоче і все одно нічого не доведе.

11 березня на постанову про закриття кримінального провадження від 25 лютого Ніна Бугаєнко подала скаргу до Феодосійського міського суду слідчому судді, а 15 березня прийшла до судді А.М.Терентьєва, щоби з’ясувати, коли відбудеться засідання, на що суддя відповів, щоби вона нікому не задурювала голову, що це було ДТП, про вбивство мови бути не може, потім попрохав секретарку вивести Ніну з кабінету. Секретарка на ходу повідомила, що засідання призначено на 18 березня, здається, на 15:00, деталі будуть у повістці, яку Ніні нібито направили.

Ніна каже, що не отримавши повістки, прийшла до суду 18 березня на 15-ту годину. Судді Терентьєва у кабінеті не було, а з’явився він лише о 15:40. Секретарка запросила Ніну в кабінет. Ніна хотіла передати пакет документів, що стосуються порушень у слідчих органах, але суддя сказав, що нічого не візьме, бо процес вже закінчено – він відбувся за відсутності Ніни, бо вона не з’явилася! На питання Ніни, як це можливо, бо вона просиділа під дверима порожнього кабінету, суддя, не змигнувши оком, відповів, що то її не було.

Кінець кінцем справа повернулася назад, бо слідчий Прудій приніс постанову помічника прокурора Гончаренка про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Через це судове провадження за скаргою Ніні на постанову слідчого Прудія про про закриття кримінального провадження від 25.02.2013 року – закрито. Справа знову повернулася на додаткове розслідування. Суддя сказав, що це тепер проблема слідчого Прудія, а також щоби Ніна «не мріяла» про ексгумацію, бо труп вже згнив.

Ніна потребувала негайно ознайомити її з матеріалами справи – їй сказали прийти наступного дня. Вона побачила протокол проведення судового засідання, з якого витікало, що засідання відбулося 18 березня, з 15:00 до 15:30 (якраз у той час, коли Ніна сиділа під дверима порожнього кабінету судді Терентєва), звукозапис відсутній. Ніна попросила надати їй про це довідку, їй відповіли, що треба почекати, мовляв, звукозапис, можливо, знайдеться за два-три дні. Ніна пообіцяла поскаржитися у вищі органи, після чого довідку про відсутність звукозапису їй таки надали. Варто також зазначити, що судову повістку, відправлену 14 березня, Ніна отримала вже 23 березня.

Враховуючи вищеописані події Ніна Бугаєнко робить висновок про змову слідчих органів, прокуратури й працівників суду міста Феодосії з метою приховати злочин, який, можливо, скоїли державні посадовці. Вчинення та подальше приховування слідів особливо тяжкого злочину, ймовірно, відбулося за участі співробітників правоохоронних органів, які використовували службове положення й владу з корисливих мотивів.

Ані Ніну Бугаєнко, ані її дочку в міліції відмовляються визнавати потерпілою – попри всі надані документи. А ще, як сказали Ніні в міліції, її постійно викликають на допити, на які вона не приходить. Як з’ясувалося, виклики відправляють на адресу, під якою вона не мешкає. Причому, як каже Ніна, адреса її проживання й контактний телефон в міліції відомі. Інакше, як затягування справи вона це не розцінює, а свої контакти вона знову уточнила – їй пообіцяли надсилати повістки саме на уточнену адресу.

Нарешті, на 6 квітня 2013 року Ніну Бугаєнко вперше за чотири роки (!) викликали повісткою до Феодосійського міськвідділу для свідчення стосовно загибелі її чоловіка. Свої пояснення на 18 сторінках вона закінчила писати близько 17-ої години. Але як стало відомо з відповіді прокуратури м.Феодосії від 6 червня 2013 року, того ж дня, 6 квітня, «винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України оскільки встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. / 31.05.2013 вказане кримінальне провадження направлено прокуратурою м. Феодосії на адресу прокуратури АР Крим та станом на 06.06.2013 воно до прокуратури міста (?) не надходило. / Після повернення кримінального провадження до СВ Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим, Ви, як заявник, маєте право звернутись до слідчого підрозділу із відповідною заявою про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. / Таким чином, на цей час не вбачається підстав для вжиття заходів прокурорського реагування з питань, порушених у Вашому зверненні» (підкреслення моє – В.Б.).

Повістка.

Лист з прокуратури.

У листі прокуратури Криму від 11 червня сього року перший заступник прокурора АРК О.Домніков пише, що «прокуратурою автономії направлено відповідного листа прокурору міста щодо активізації нагляду за досудовим розслідуванням вказаного провадження». Активізація нагляду, контроль прокуратури тощо. Знову й знову. За чим нагляд? Що контролюється? Аби причини загибелі її чоловіка й надалі не розслідувалася, – припускає Ніна Бугаєнко, бо час спливає, і жодного просування.

Ще лист з прокуратури.

Зазначимо, що скарга Ніни Бугаєнко, яку вона направили до Європейського суду з прав людини, чекає на розгляд.

Паперове море – листи, запити, відповіді, постанови тощо – стає більш широким і глибоким, система нібито вирішила потопити справу під тоннами макулатури. Чи прийде, нарешті, цьому край і справа загибелі Олександра Бугаєнка буде ретельно розслідувана й дані відповіді на всі питання?

 Поділитися