Як розірвати договір оренди, що «підписувала» нерухлива людина?

Пенсіонерка Ж., яка практично була позбавлена можливості рухатись, оскільки не володіла кінцівками, перебувала на обліку в Шевченківській Центральній районній лікарні з діагнозом: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, церебральний атеросклероз, синдром Паркінсонізму, нібито в травні 2008 року… уклала договір оренди своєї земельної ділянки з селянським господарством. Після смерті старенької, її донька й спадкоємець, не домовившись із орендарем щодо скасування означеного договору, була вимушена звернутися за правовою допомогою до члена Харківської правозахисної групи адвоката Романа Лихачова. Вона зазначила, що підпис на договорі оренди земельної ділянки належить невідомій особі, а не її матері. Втім, 20 грудня 2012 р. Шевченківський районний суд Харківської області у задоволенні позову до селянського господарства про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовив. При цьому судом навіть не розглянуто питання щодо задоволення клопотання, яке містилося в позовній заяві, щодо витребування з Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області матеріалів кримінальної справи про фальсифікацію підписів орендодавців на договорах оренди землі, укладених із селянським господарством (оскільки в даній справі міститься оригінал договору оренди земельної ділянки, нібито укладений між Ж. та селянським господарством). За відсутності даного оригіналу договору, позивач була позбавлена можливості заявляти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Судом були допущені й інші порушення норм чинного матеріального та процесуального права України. З огляду на те, що суд першої інстанції при розгляді справи неповно та не всебічно з’ясував всі обставини, не дослідив всі докази та не обґрунтував своє рішення, чим порушив право позивача на справедливий суд, вона звернулася до Апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою, в якій просила задовольнити свої позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі, підготовленій правозахисником Р. Лихачовим, було наголошено, що «Концепція справедливого судового розгляду, яка зазначена у ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, гарантує право на обґрунтоване судове рішення. Ця вимога випливає з обов’язку справедливого судового розгляду і є необхідною для здійснення правосуддя на всіх стадіях процесу». Апеляційний суд взяв до уваги доводи позивача та її адвоката, і днями виніс рішення, яким визнав недійсним оспорюваний договір оренди. Рішення суду вступило в законну силу.