Три історії

Спілкуючись з іноземцями, що мешкають у Харкові, іноді доводиться вислуховувати такі жахливі оповіді про досвід спілкування з нашими «правоохоронцями», що волосся на голові стає дибки. Звісно, в цих історіях виклад фактів подається суб’єктивно, без врахування причин та підстав, які спонукали міліціонерів поводитись настільки жорстко та зухвало. Втім, якщо навіть лише половина з почутого є правдою, боляче й соромно стає за нашу міліцію, яка, в очах іноземців, що до нас приїжджають, часто уособлює образ ворога, а не захисника. 1. Приблизно рік тому громадянин Ефіопії був доставлений до Київського РВ м. Харкова. Як йому повідомили міліціонери – нібито за заявою громадянки, яку побив невідомий (як вдалося пізніше з’ясувати представникам ефіопського земляцтва, громадянка скаржилася на побиття, скоєно особою європейської зовнішності). Від африканця вимагали зізнання у злочині, відібрали мобільний телефон та гроші, а коли той почав пручатися – побили. Зраділий, що його «просто» відпустили, не порушивши кримінальну справу, громадянин Ефіопії навідріз відмовився скаржитися на незаконні дії міліціонерів, побоюючись, що в такому разі йому взагалі буде непереливки. 2. У серпні 2012 р. до помешкання громадянина Узбекистану, який вдень відсипався після важкої нічної робочої зміни, завітали працівники міліції Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області. Точніше сказати – вдерлися як злодії, оскільки він прокинувся від того, що по хаті хтось ходить. Коли приїжджий підхопився, незвані гості його «заспокоїли», назвавшись працівниками кримінального розшуку. «Щоб не мав проблем», вимагали заплатити гроші, коли він відмовився – ображали й обзивали. Тоді громадянин Узбекистану викликав за телефоном міліцію, візитери пішли геть, але наряд за викликом так і не приїхав. Скарга, написана після означеного інциденту, не дала ніяких результатів. 3. На початку грудня 2012 р. до громадянина Грузії, що мешкає у Харкові (в Жовтневому районі), прийшов наш співвітчизник, який з ним щось не поділив. Назвав гостя з сонячного Кавказу лайливим словом «чорнож…й» та закликав іти «розбиратися». Не бажаючи наражатися на конфлікт, громадянин Грузії просто виштовхав за двері дебошира. Проте, останній викликав міліцію. Міліціонери, цього разу приїхавши досить швидко, об’явили приїжджому, що необхідно сплатити 200 доларів США, аби не розпочали стосовно нього кримінальне провадження – той заплатив. А наступного дня до його помешкання пожалували працівники кримінального розшуку та, не заставши нікого з дорослих, заявили 2-м неповнолітнім дітям, щоб батьки приїхали з грошима, інакше малих заберуть у заручники. Цей візит спричинив у одного з дітлахів приступ епілепсії… Ще раз наголошуємо, що наведені вище історії записані зі слів самих іноземців. В них можуть бути неточності або перебільшення, пов’язані з особистим фактором оповідачів. Однак, на жаль, це є лишень 3-ма епізодами серед численних порушень прав іноземців і мігрантів, які постійно відбуваються у «міліцейському місті» Харкові, та слугують характерним свідченням існуючої болючої проблеми. Працівники міліції по відношенню до іноземців, замість того, щоб здійснювати свою головну функцію – захищати Закон, нерідко виступають в ролі таких собі мисливців – за показниками чи грошовими знаками.