пошук  
версія для друку
30.07.2013

Вкрадені документи?

   

Як ми писали раніше, Харківський апеляційний адміністративний суд задовольнив скаргу Михайла Гаєвського, скасувавши ухвалу Дзержинського райсуду м. Харкова, зобов’язавши продовжити розгляд справи. Дзержинський райсуд передав справу до Ленінського райсуду. Документи, додані до скарги М. Гаєвським, зникли.

До вашої уваги – невеличке інтерв’ю Михайла Гаєвського нашому виданню, але спочатку – коротко про ситуацію. 30 січня минулого року Дзержинський районний суд м. Харкова видав судовий наказ про стягнення з Михайла Гаєвського коштів на користь КП «Харківські теплові мережі» (КП «ХТМ»). Про існування наказу М. Гаєвський дізнався лише на початку червня, отримавши з Дзержинського відділу Державної виконавчої служби України (ДВС) ухвалу про відкриття виконавчого провадження – ані наказу, ані жодних документів суд на адресу М. Гаєвського не висилав. З тієї ж ухвали виходило, що в квартирі М. Гаєвського мешкає якась жінка, якої, насправді, ніколи там не було, і хто вона – невідомо.

М. Гаєвський звернувся у ДВС із проханням призупинити виконавче провадження, а також до Голови Дзержинського райсуду з проханням зупинити стягнення по судовому наказу і відкликати його з ДВС. Такі заяви надсилалися неодноразово, відповідей не було, відповідь же з ДВС прийшла лише після звернення до Мінюсту та Дзержинської прокуратури.

М. Гаєвський звертався до Генпрокуратури, Вищої ради юстиції, Уповноваженого з прав людини. А 26 вересня 2012 р. М. Гаєвський отримав повістку, якою його викликали у судове засідання, призначене на 25 вересня, в яке він, природньо, з’явитися не міг, а з жовтня на підставі судового наказу, якого М. Гаєвський так і не бачив, почалися щомісячні стягнення на користь КП «ХТМ». Також з вищевказаних джерел стало відомо, що суддя Шишкін видав чотири судові накази з однаковими номерами, однакового змісту, але під різними датами! – і жоден з них на адресу М. Гаєвського висланий не був.

30 грудня 2012 року Дзержинський райсуд вкотре відмовив М. Гаєвському у відкритті провадження у справі за адмінпозовом, у якому він просив визнати незаконною бездіяльність Дзержинського райсуду в частині ненаправлення на його адресу судового наказу; визнати незаконними дії Дзержинського райсуду в частині видачі судового наказу КП «ХТМ» для пред’явлення до виконання; зобов’язати Дзержинський райсуд відкликати судовий наказ з Дзержинського відділу ДВС та зупинити утримання коштів з пенсії; зобов’язати Дзержинський райсуд вислати на його адресу судовий наказ із доданими до нього документами; зобов’язати Дзержинський районний суд відновити строк для оскарження судового наказу; зобов’язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі утриманих з його пенсії коштів.

М. Гаєвський, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дзержинського райсуду від 30 грудня 2012 року. Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду 1 квітня сього року апеляційну скаргу М. Гаєвського задовольнила, ухвалу Дзержинського районного суду від 30 грудня 2012 року скасувала, а також ухвалила направити справу до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

М. Гаєвський. Після рішення Харківського апеляційного адміністративного суду Дзержинський суд затих – після 1 квітня жодним чином себе не проявляв, і мені довелося знову, вже наприкінці травня, 27 числа, написати заяву до Дзержинського райсуду на ім’я Голови, про те, що апеляційний суд ухвалив таке рішення і чому вони не реагують? Після чого суддя Дзержинського райсуду, вже новий – Цвіра – відповів, що, виявляється, вони мою справу передали до Ленінського районного суду для розгляду.

Кореспондент. З яких міркувань?

М. Г. Бо самі на себе не розглядають. Він посилається на певні документи. Отже, мене повідомили, що 5 червня передали справу до Ленінського райсуду.

Після чого з Ленінського районного суду мені приходить ухвала, підписана суддею Ольховським, в якій він пише, що моя справа залишена без руху у зв’язку з тим, що – перше: немає копій документів на всіх осіб, що беруть участь, і друге: згідно із вказівкою колегії суддів апеляційного адміністративного суду я повинен відкоригувати свої позовні вимоги.

Кор. А хіба там таке було?

М. Г. Брехня. Я розумію, що брехня. В мене миттєво виникає питання: а куди поділися документи, якщо в усі суди я надавав потрібну кількість і в жодного суду, а їх три було – окружний адміністративний, Дзержинський районний, апеляційний адміністративний – у них ніяких претензій щодо кількості документів не було. Отже, пропажа відбулася де? Чи то в Дзержинському райсуді, чи то в Ленінському.

Кор. Чи то між ними – під час пересилання.

М. Г. Так. Хтось навмисне щось там вчинив.

Кор. Може, не ненавмисне?

М. Г. Ну, оскільки на Ленінський райсуд в мене підозри якось дотепер не падали, тому я дійшов висновку, що це знову підступи Дзержинського райсуду, що попросту, вчергове (це вже не вперше) вони в мене вкрали документи. Я зробив необхідну кількість копій та відвіз до Ленінського райсуду. Щодо ж того, аби коригувати свої позовні вимоги, я рекомендував судді Ольховському уважно прочитати мою позовну заяву, на що він, миттєво практично, у той самий день відповів – ось це я не відмовлю собі у задоволенні процитувати:

«Враховуючи, що Гаєвським М. П. недоліки позовної заяви в встановлений строк в повному обсязі не усунені, а також з урахуванням неможливості розгляду в одному адміністративному провадженні позовних вимог, порядок вирішення яких регулюються різними процесуальними законами і неможливістю суду самостійно визначитись з цього питання, позовна заява підлягає поверненню позивачу».

Тобто, я мав вказати судові, за якими процесуальними законами й статтями він повинен оце розглядати. Ну, більшої маячні, правду кажучи, я ще не бачив.

Кор. Виникають сумніви щодо кваліфікованості судді.

М. Г. Отож. А сумніви є. Чому? Ухвала «про залишення позовної заяви без руху» містить величезну кількість помилок проти граматики. Тому суддя, який пише такою мовою, допускається такої кількості помилок, ясно, не може бути ані компетентним, ані кваліфікованим. Ну, а далі мої дії були прості – я написав апеляційну скаргу на ухвалу судді Ольховського й подав її до Харківського апеляційного адміністративного суду, щоби моя справа все-таки була розглянута в Ленінському районному суді.

Розмовляв В. Бацунов

ГРОМАДСЬКА ПРИЙМАЛЬНЯ ХПГ

вул. Іванова, 27
вхід з боку Пушкінського в’їзду у підворіття (№ 7А, ліворуч – «Нотаріус»),
далі – прямо повз гаражі до ґанку.

Запис по телефону 7006281.

Експерт ХПГ з питань ЖКГ
Михайло Петрович Гаєвський
приймає по вівторках з 10:30.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори