пошук  
версія для друку
01.08.2013 | Георгій Кобзар

Європейський суд визнав, що «Угорську Гвардію» розігнали законно

   

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в Страсбурзі постановив, що розпуск будапештським судом екстремістського націоналістичного угруповання «Угорська Гвардія» (Magyar Garda) не порушує 11-й параграф Європейської конвенції з прав людини щодо свободи об’єднань.

Magyar Garda Egyesulet (об’єднання «Угорська Гвардія») було засноване у травні 2007 року правим політичним рухом Jobbik Magyarorszagert Mazgalom (рухом за кращу Угорщину). Вже за 2 місяці Magyar Garda утворила Magyar Garda Mozgalom (рух «Угорська Гвардія»). Цей рух, яким керував очільник Габор Вона, більшістю спостерігачів визначався як неонацистський або неофашистський, заявленою метою його було «захищати Угорщину, яка страждає від дефіциту фізичної, духовної та ідеологічної оборони». Члени руху носили уніформу та проводили мітинги і демонстрації по всій Угорщині та закликали до захисту «етнічних угорців» від «циганських злочинців».

Після подій, які відбулися в селі Tatarszentgyorgy 09.12.2007 року, що «Міжнародна Амністія» охарактеризувала як «насильницький напад на ромів в Угорщині», генеральна прокуратура Будапешта почала судову процедуру з розформування об’єднання «Угорська Гвардія», внаслідок зловживання правом на свободу об’єднань і порушення прав ромів. Окружний суд Будапешта (Budapest Regional Court) виніс рішення на користь генеральної прокуратури, об’єднання було розформовано 16.12.2008 року.

«Угорська Гвардія» оскаржила дане рішення, але в липні 2009 року апеляція не була задоволена Апеляційним судом Будапешта. А в грудні 2009 року і Верховний суд Угорщини відхилив касацію так званих «гвардійців».

Тоді Габор Вона подав скаргу до Європейського суду з прав людини, посилаючись на 11-й параграф Конвенції, і стверджуючи, що розформування організації порушує його право на свободу об’єднань.

Проте Європейський суд одноголосно вирішив, що не було ніякого порушення 11-го параграфа, і постановив, що держава має право вживати профілактичні заходи для захисту демократії. Суд зазначив, що події, організовані рухом, тягли за собою реальну небезпеку насильства і розбратів, поривали порядок і громадський спокій, порушували право жителів сіл на свободу і безпеку, навіть якщо на самих демонстраціях, охоронюваних значними силами поліції, практично не було актів насильства.

«Рух, заснований об’єднанням пана Вони, організовував демонстрації, які транслювали ідею расової сегрегації, що нагадує дію угорського нацистського руху («Схрещені Стріли» – Arrow Cross), створював відчуття загрози і страху серед циганської меншини в країні», – повідомив Європейський суд з прав людини у своїй заяві для преси.

«По правді кажучи, ці воєнізовані ходи виходили за межі потреби у вираженні гнітючих або образливих термінів, захищених Конвенцією, зважаючи на фізичну наявність організованої і загрозливої групи активістів. Відповідно, єдиним способом, яким можна було знищити загрозу, що походила від цієї групи, було – усунути організаційну підтримку з боку даного об’єднання».

Таким чином, Європейський суд з прав людини у питанні контроверсії між правом на об’єднання ультраправих та захистом певних груп від насильства і дискримінації одностайно став на бік захисту.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори