пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201322
04.08.2013 | Євген Захаров

Померла Ірина Жиленко

   

Учора, 3 серпня 2013 року, не стало Ірини Жиленко. Вона померла ще зовсім молодою – 72 роки – після важкої хвороби. Останній раз ми бачились 14 січня минулого року на врученні премії імені Василя Стуса. Вона тоді подарувала мені свої спогади «Homo feriens» із зворушливим надписом. Ці спогади – енциклопедія покоління шестидесятників, щоденники, листи, усе емоційно, щиро і чутливо – такою тільки і може бути проза поета. А поетом вона була чудовим.

Відспівування буде завтра, у понеділок, у Фролівському монастирі о 14.00, на Контрактовій площі. Поховання - пізніше.

Нестерпна втрата.

Щирі співчуття дочці Орисі, сину Павлу, усім близьким та друзям.

 

Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року. Закінчила українську філологію в Київському університеті, працювала в редакціях різних київських газет та журналів.

Писати вірші почала з дитинства. Перша збірка поезій «Соло на сольфі» (1965) викликала жваву та довгу дискусію в пресі. Автор близько двадцяти книг, в тому числі: «Автопортрет у червоному» (1971), «Вікно у сад» (1978), «Концерт для скрипки, дощу и цвіркуна» (1979), «Дім под каштаном» 1982), «Ярмарок чудес» (1982), «Збулося літо» (1983), «Останній вуличний шарманщик» (1985), «Дівчинка на Кулі» (1987), «Чайна Церемонія» (1990), «Вечірка у старій вінарні» (1994), «Пори року» (1999), Поетичний цикл «Казки на заході сонця». Збірники поезії «Вікно у сад», «Вірш для Діани», «Крамничка антікварій. Захід сонця », «Євангеліє від ластівки», «Цвітіння сивини».

Автор ряду дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, и про ті, як корисно іноді помилитися номером» (1986). збірників віршів «Достигають колосочки», (1964), «Вуличка мого дитинства», (1979), «Казки буфетного гнома» (1985) та багатьох інших. У 2011 році вийшла книга спогадів «Homo feriens», яка перед тим друкувалася в журналі «Сучасність».

Лауреат премії імені Володимира Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі»), Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні»).

Лауреат премії імені Василя Стуса (2012).

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль