Інтернет як ефективний засіб обстоювання прав людини. Досвід Польщі

У Польщі, як, втім, і в усьому світі, суспільство все частіше використовує інтернет для вираження свого невдоволення. Можна вважати, що саме різка суспільна реакція, ініційована користувачами інтернету, найчастіше допомагає скасувати невигідні для громадян рішення. Протягом останніх років мало місце кілька плідних ініціатив, до яких була залучена значна частина суспільства. Кілька таких ініціатив породили руху протесту, які вже неможливо було ігнорувати.

ACTA
У 2010 р. портал «Вікілікс» опублікував перші повідомлення, пов’язані з підготовкою договору ACTA, який стосується боротьби з контрафактною продукцією. Договір таємно розробляли ще з 2007 р. Японія, Канада, США, Швейцарія і Євросоюз, а потім Австралія, Мексика, Марокко, Нова Зеландія, Південна Корея і Сінгапур. У світі розгорнулася дискусія з питань права на конфіденційність, охорони особистих даних і свободи в інтернеті. У січні 2012 р. 22 держави, в тому числі Польща, підписали в Токіо договір, який викликав невдоволення. Європою прокотилася хвиля протестів. Помітну роль у бунті користувачів інтернету зіграли поляки.

Демонстрації проти введення угоди ACTA були найбільшим у Польщі опісля 1989 року послідовним цивільним протестом. Коли уряд прийняв рішення про підписання угоди, польські користувачі вирішили виступити проти. У «Фейсбуці» виникли сторінки анти-ACTA, до яких приєдналися сотні тисяч користувачів; хакери атакували урядові сторінки, а інформаційні сервіси закривали свої сайти. Тисячі людей заявляли свій протест на вулицях багатьох польських міст. Зрозуміло, що справа не тільки в суперечках про право інтелектуальної власності. Для одних було важливо повагу до свободи як фундаментального принципу інтернету, для інших - свобода викачувати файли або реформа авторського права. Мотивація демонстрантів могла бути самою різною, проте масштаб і сила цього протесту виявилися величезні.

- Завдяки дуже різким сигналам ми, мабуть, змогли в більшій мірі замислитися про свободу користувачів інтернету та їхні права, ніж про охорону власності і права тих, хто виробляє, - сказав прем’єр Дональд Туск перед березневим самітом Євросоюзу в Брюсселі (на якому, зокрема , мало розглядатися питання про ACTA) і додав, що така точка зору стає повсюдною. - Ми всі дещо пригнічені, тому що ми як держави були ангажовані в створення цього торгового договору, а роздуми прийшли пізніше - на щастя, не надто пізно.

У липні 2012 р. Європейський парламент відхилив угода - це означає, що воно не набуде чинності.

Після ACTA змінилося ставлення влади до інтернету. Вже в серпні 2012 р. було прийнято рішення провести широкі консультації, що стосуються змін ITR (Правил міжнародного електрозв’язку, що регламентують умови та принципи надання міжнародних телекомунікаційних послуг), з метою спростити укладання угод між операторами різних країн.

- Ми одна з небагатьох країн, які винесли цей документ на публічне обговорення. Винесли потім, щоб відразу можна було сказати, що як уряд країни ми проти надмірної регуляції інтернету, проти блокування сторінок, відстеження користувачів в мережі, - сказав Міхал Боні, міністр з питань адміністрації та інформатизації.

Як Давид боровся з Голіафом
Коли кілька місяців тому зайшла мова про об’єднання двох платформ супутникового телебачення - телебачення «n», що належить Польському телебаченню, і головного його конкурента «Цифра +», власником якої був «Канал +», абоненти не очікували для себе особливих проблем. Але незабаром після утворення «nc +» колишні клієнти обох постачальників послуг були поінформовані про зміни, які стосувалися як пропонованих програм, так і укладених раніше договорів, а отже, і розцінок. Виявилося, що за не надто розширився спектр послуг абоненти повинні будуть платити набагато більше. Споживач був поставлений перед вибором: або погодитися на майже дворазове збільшення ціни, або терміново розірвати договір. Дезорієнтовані люди не могли додзвонитися по єдиному контактним телефоном. Атмосфера згущувалася годину від години. На офіційній сторінці «nc +» неприхильні висловлювання, що стосуються нової оферти, піддавалися цензурі або віддалялися. Незабаром стало ясно, наскільки збитковим був цей шлях.

Давид Зелінський, студент з Познані, в рамках протесту проти політики медіагіганта, відкрив у «Фейсбуці» сторінку «Анти-" nc + "». Блискавично до неї приєдналося понад 90 тис. користувачів. Інтернет і преса завирували. Двадцятирічний студент став неформальним виразником інтересів розсерджених клієнтів. Він відмовився від запропонованої зустрічі з президентом «nc +» і від імені «Анти-" nc + "» направив йому відкритого листа, в якому звинуватив адресата у відсутності доброї волі і ставленні до поляків як до другосортним громадянам Євросоюзу. І висловив свій погляд на те, як можна вирішити проблему.

Бунт клієнтів не був марним. Питанням зацікавився Департамент з захисту конкуренції і споживачів. Клієнтам принесли вибачення, прейскурант був переглянутий на користь телеглядачів, була припинена кампанія розірвання договорів. Крім того, за порушення колективних інтересів споживачів департамент наклав на власника «nc +» штраф у розмірі 11 млн. злотих.

Ельбановскіе
З вересня 2014 має розпочатися здійснення відкладай багато років реформи освіти, згідно з якою знижується шкільний вік. По всій країні розгорнулася дискусія про готовність шестирічних дітлахів до навчання в першому класі. Важливу роль у цій дискусії відіграють подружжя Ельбановскіе. Кароліна і Томаш, батьки шістьох дітей, розгорнули в 2009 р. в Інтернеті акцію «Рятуй малюків!» (Відкрили сторінку «ratujmaluchy.pl»), потім створили об’єднання «Омбудсмен прав батьків» і фонд під тією ж назвою. Все це потім, щоб привернути суспільну увагу до запланованої реформи освіти, відкласти її на максимально довгий термін і змусити уряд провести референдум з даної проблеми. Хоча питання стосується скасування обов’язкового навчання з шести років, Ельбановскіе, підтримувані зараз майже мільйоном поляків (стільки підписів вдалося зібрати під пропозицією провести референдум, який було направлено до Сейму), хочуть, щоб на референдумі було також поставлено питання, чи згодні поляки з ліквідацією гімназій і поверненням восьмирічної початкової школи та чотирирічної середньої (сьогодні початкова школа - 6 років, потім 3 роки гімназії і 3 роки середня школа), питання про заборону ліквідації шкіл, скасування обов’язкового дошкільного навчання для п’ятирічок, про повернення в загальноосвітні ліцеї повного курсу історії. Чи відбудеться референдум, вирішуватимуть депутати.

Досі діяв перехідний період: батьки могли вибирати, куди направити свого шестирічного дитини - у перший клас або в нульовий (підготовчого). Однак, як показує статистика, протягом ряду років лише 20% дітей починають навчання в першому класі.
Сумніви батьків стосуються також рівня юридичної, кадрової, організаційної готовності шкіл до реформи. Батьки також не впевнені, чи достатньо діти емоційно зрілі, щоб розпочати навчання за методикою, застосовуваної в польській школі, і чи готові вчителі працювати з шестирічними дітьми. Автори реформи звертаються до досвіду європейських країн, де діти починають ходити в школу навіть раніше. Однак там навчання малюків більше нагадує те, що ми знаємо за нашим дитячим садам: навчання через гру, а не школу з партами, дзвінками, коридорами, зайнятими старшими дітьми, кепським позаурочних наглядом і переповненими приміщеннями.

Найбільше роздратування викликає відсутність добросовісної інформації - зовсім невідомо, як виглядатиме навчання шестирічок, що стане з п’ятирічними: чи залишаться вони в нульових класах дитячих садів або теж потраплять в школи (органи місцевого самоврядування майже всюди ліквідували нульові класи в дитячих садах) і т. д. відчуває тиск громадськості прем’єр Туск нещодавно сказав, що розділить перший «призов» шестирічок навпіл, щоб не подвоювати число «призовників» в одному навчальному році.

Невідомо, чи принесуть протести батьків очікувані результати, але проти пропонованих урядом змін виступили вже секція працівників освіти профспілки «Солідарність» (70 тис. вчителів і працівників шкіл) і Комітет педагогічних наук Польської Академії наук. Ясно одне: завдяки широкій громадської кампанії не вдасться замести під килим проблеми, пов’язані з реформою, а викликані до дошки уряд і міністр освіти повинні будуть дуже постаратися, щоб переконати громадськість у своїй правоті. Перші кроки зроблено: на нещодавній прес-конференції, після багатьох років нехтування і відсутності добросовісної інформацією, прем’єр повідомив про створення «гарячої лінії» для батьків та інтернет-сервісу, присвяченого шестирічкам.

Після 1989 р., в дев’яності роки, коли всім довелося опинитися в новій дійсності, мало хто рядові люди виступали з цивільними ініціативами. Це зрозуміло: від імені громадян за їхні інтереси боролися профспілки, різного роду фонди, об’єднання, громадські організації; в той же час окремі громадяни, особливо молодь, не надто прагнули висловити своє невдоволення, відстоювати свої погляди.

Сьогодні, щоб змінити дійсність, зацікавити проблемою, викликати дискусію по всій країні, вже не треба втягуватися в політику, просити ЗМІ про втручання і т.п. Іноді достатньо однієї людини, інтернету і лавини відгуків.

Элиза Вольская, "Новая Польша"