MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Дніпропетровські теракти» були «освячені» СБУ?

12.09.2013   

Засідання Індустріального райсуду в Дніпропетровську призводить до шокуючих висновків.

Слідчі СБУ мали можливість ще в листопаді 2011 року викрити терористів, але не скористалися нею і допустили вибухи 27 квітня. Такий висновок можна зробити після показів свідків в Індустріальному суді.

11 вересня свідчення давали реалізатор, який стверджує, що продав мобільний телефон та стартовий пакет МТС підсудному Федоряку у листопаді 2011 року, а також слідчий СБУ Олег Смоляренко, який керував оперативно-слідчою групою, яка розслідувала перший вибух у Дніпропетровську в листопаді 2011 року.

Реалізатор каже, що детально описав особу, яка купила у нього телефон і стартовий пакет, ця обставина підтверджується і протоколом допита цього свідку від 27.12.2011 року. Крім того, на запитання головуючої, чи знає він когось, хто знаходиться на лаві підсудних, він беззаперечно визнав Федоряка, що свідчить про його добру пам’ять на обличчя.

За версією слідства саме цей покупець відправляв з купленого номера смс-повідомлення «терористичного характеру» до СБУ. Під час допиту ще 27.12.2011 року, реалізатору демонструвалося відео з камер зовнішнього спостереження, на якому він упізнав того покупця, . Тобто виходить, що станом на грудень 2011 року слідчі мали детальний опис підозрюваного, зроблений свідком, та зображення підозрюваного на відео.

Вказавши, що саме він керував слідчо-оперативною групою, та мав усі необхідні повноваження на надання доручень для проведення оперативних заходів, слідчий Смоляренко не зміг згадати, які дії були здійснені правоохоронцями для встановлення особи цього покупця та його розшук.

«Це не дивно, оскільки в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував щонайменші спроби слідчих знайти підозрюваного у терактах. Не складався фоторобот, не було здійснено навіть спроб зняти зображення з камер спостереження з місця, де відбулася реалізація стартового пакету Федоряку, а вже наявне у слідства відео не поширювалося для розшуку цієї особи», - пояснив адвокат Дмитра Реви Віталій Погосян.

Слідчий Смоляренко дивувався у засіданні, чому йому задають такі очевидні запитання. На що суддя Вікторія Ігнатенко красномовно заявила: «Ми бачили, як проводяться у вас слідчі дії. Там все так добре проводиться… А ось тут все інакше проводиться, розумієте», - зазначила суддя, якій дісталася справа «терористів» з усіма її нестиковками та фальсифікаціями.

«Із самих же матеріалів справи, досліджених у суді, випливає, що слідство мало всю необхідну інформацію, аби встановити місцезнаходження Віталія Федоряка і припинити діяльність так званої терористичної групи. Але відповідні дії не були зроблені, і менш ніж через півроку у центрі Дніпропетровська сталося чотири потужних вибухи та постраждали десятки людей. Якщо працівники СБУ такі некомпетентні, то за що вони отримали свої нагороди та подяки за «успішне розслідування»?  А якщо вони дійсно професіонали, то напевно могли знати, хто і як готував ці теракти, допустили ці вибухи, фактично ставши співучасниками злочину проти суспільства», - заявила адвокат і сестра Дмитра Реви Оксана Томчук.

Всі ми бачили поширене в ЗМІ відео особи в червоній куртці, яка за версією слідства заклала вибухівку в магазин «Сільпо» в Запоріжжі. Під час розгляду справи з’ясувалося, що перед Сукачовим, який буцімто і закладав цю вибухівку, до супермаркету завітав Федоряк – розвідник, який повинен був з’ясувати, де там знаходяться камери спостереження. Отже, якщо обличчя особи, яка закладала вибухівку, була закрите мобільним телефоном, то розвідник Федоряк йшов з відкритим обличчям, та дивився безпосередньо в ті камери, які фіксували в подальшому його подільника.

Знов ніхто нікого не шукав, маючи такі відеоматеріали. Випадковість?

Чи не забагато випадковостей у цій справі, яка все більше розвалюється  на очах?

(Наш інформ.)

 

 

 

 Поділитися