MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чи скресла крига для українських присяжних?

24.09.2013   
Георгій Кобзар
Перші українські суди присяжних ще нікого не виправдали. Вочевидь, вони на це й не здатні.

На Харківщині задіяно новаційну норму нового Кримінального процесуального кодексу – суд присяжних. За словами прокурора Харківської області Геннадія Тюріна, суд присяжних осудив одного чоловіка: підсудний, який раніше вже вчиняв злочини, був засуджений на довічне ув’язнення за жорстоке вбивство.

Як повідомляє газета «Вести», до цього судами присяжних в Україні були винесені 8 вироків: 3 – у Луганській області, 2 – в Автономній Республіці Крим, та по 1 – у Миколаївській, Хмельницькій та Рівненській областях.

Приговори у більшості стосувалися вбивств, скоєних після прийому спиртного. У 6 випадках присяжні виявляли певну поблажливість – і вбивці отримали 14 або 15 років в’язниці замість довічного.

Одні з перших процесів з присяжними були в Луганській області. Так, суд присяжних засудив жителя райцентру Попасна, який у п’яному стані вбив свого сусіда, до 15 років позбавлення волі.

Інший суд за участю присяжних у селищі Білокуракине розглядав подвійне вбивство. Місцевий безробітний під час застілля вбив одразу двох товаришів, а третьому зламав щелепу. Провину намагався перекласти на свою співмешканку та її дітей.

За порадою адвоката вбивця попросив, щоб його справу розглядав суд присяжних. Ними обрали директора будинку культури, шкільного вчителя та начальника бюро технічної інвентаризації. Коли голосували за міру покарання у нарадчій кімнаті, всі присяжні і двоє суддів виступили одностайно за довічне ув’язнення обвинуваченому.

 

Як розповів суддя Віктор Поліно, що працює в Білокуракінському суді, ще важко оцінити новий склад суду присяжних, адже замало практики. «Але якщо порівнювати з народними засідателями радянських часів, то ті були більш підготовленими. До цього стажувалися в суді, наприклад. Нинішні присяжні – це, швидше, моральні авторитети», – зазначив суддя.

На думку співголови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, модель суду присяжних у новому КПК не відповідає сучасним вимогам. «Це не суд присяжних, а, швидше, пародія на нього. Чинна модель нагадує те, що було за радянських часів – коли був суддя і двоє присяжних засідателів. Їх у народі називали «кивали», тому що вони весь час підтакували судді, ніяк не впливали на роботу суду насправді і просто грали декоративну роль і нічого більше», – наголосив правозахисник.

Формально вітчизняні присяжні мають такі ж права, як і судді. До того ж, сам відбір присяжних (а їх вибирають з числа авторитетних людей голосуванням на сесії райради), на думку законодавців, вже є великим  плюсом у лібералізації правосуддя. Втім, процедура прийняття їх рішень суттєво відрізняється від класичного суду присяжних, що діє, наприклад, у США, де присяжні виносять рішення стосовно вини чи невинуватості обвинуваченого, а суддя тільки визначає рівень відповідальності визнаного винним.

Нагадаємо, новий Кримінальний процесуальний кодекс , згідно з яким в Україні введено інститут суду присяжних, набув чинності 20 листопада 2012 року. Згідно з КПК, суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Обвинувачений у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання щодо розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Відзначимо, що раніше в Харкові затвердили списки присяжних для всіх районних судів міста. Списки були складені окремо для кожного суду, у них увійшли від 12 до 24 осіб.

 Поділитися