Права людини – основа європейських цінностей
Зараз українська влада ледь не щохвилинно проголошує, що вона прагне привести Україну до Європи. Але чи розділяють українські політики європейські цінності?
Пропонуємо читачам витяги зі статті «Європейські цінності: реальність чи міф?», підготовленої журналістом «Радіо Свобода» Богданом Цюпиним.
Президент Німеччини Йоахім Ґаук у програмній промові в Берліні в лютому наполягав, що цінності у європейців є, і вони дуже чіткі: «Ми маємо за що разом виступати: за мир і свободу, за демократію і верховенство закону, за рівність, права людини і солідарність. Усі ці європейські цінності не просто обіцянка. Вони закладені в угодах і закарбовані в законодавстві».
Згадані вище основні положення збігаються з тим, що виявило опитування європейців «Євробарометр», проведене кілька років тому на замовлення Єврокомісії.
На першому місці серед ідеалів для опитуваних у 27 країнах ЄС виявилися права людини (37%), потім у списку – мир (35%), демократія (34%), верховенство закону (22%), повага до інших культур (17%), солідарність (15%), повага до життя людини(14%), рівність (13%), особиста свобода(11%), толерантність(10%), самовираження (4%), і на останньому місці у переліку цінностей – релігія, яка виявилася важливою для 3% опитаних.
Щоправда, 5% респондентів не знали, що відповісти на запитання, чи можливо вважали, що європейських цінностей не існує.
Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, очевидно, був би одним із тих, хто категорично з цим не погодився б. Отримуючи від імені ЄС Нобелівську премію миру 2012 року, він сказав: «Це гарна нагода, щоб нагадати собі, чого досяг Європейський союз. Він приніс тривалий мир між колишніми ворогами, які воювали у багатьох руйнівних війнах на континенті, включно з двома світовими війнами. Він приніс тривалу свободу, справедливість і демократію для 500 мільйонів людей, включно з багатьма тими, які ще не так давно жили під диктатурами і тоталітарними режимами».
Звичайно, що не лише європейці хочуть жити в мирі і не лише для європейців цінними є життя, та свобода, але європейськість певного набору цінностей виявляється саме у їх пріоритетності.
Наприклад, для європейців досить низьке місце займає релігія, але найвищим ідеалом є права людини. Цілком можливо, що у багатьох країнах мусульманського світу список цінностей був би схожий, але розташування їх було б іншим.
Інша особливість полягає у тому, що європейці створили систему – Європейський союз, щоб підтримувати і захищати свої цінності. На чому також наголошує німецький президент: «Наші європейські цінності обов’язкові. Вони пов’язують нас разом. Коли європейські держави часом порушують європейські правила, на них можна позиватися у європейських судах… Європа гарантує, що громадськість і засоби масової інформації завжди матимуть можливість критикувати і ставати на бік тих, кого переслідують і утискають, особливо в диктаторських та авторитарних країнах. Європейський канон цінностей не обмежений національними кордонами, і він чинний понад нашими національними, етнічними, культурними та релігійними особливостями».
Британський дослідник сучасної історії професор Тімоті Ґартон Аш – один із тих, хто говорить про необхідність постійно нагадувати про цінності і наголошувати на здобутках Європи для кожного покоління: «Я вважаю, що цілком виправдано запитували людей: для чого Європа, навіщо вона нам потрібна, що в ній доброго? Один із засновників європейського руху граф Куденгове-Калерґі на першому конгресі Європи у Гаазі сказав: «Не забуваймо, друзі, що Європа – це не мета, а засіб досягнення мети». Такі цінності як свобода, справедливість чи мир – це мета, а Європа – це лише засіб їх втілення».
Європейські ідеали є переважно загальнолюдськими, а їхня європейськість часто полягає лише в тому, наскільки їх готові втілювати і відстоювати самі європейці.