«Повторення пройденого» замість «уроків на завтра»?

Навіть якщо у школі ми, за висловом класика, «…учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь», та й то, мабуть, пам’ятаємо, що в ході уроку є різні складові. Засвоєння нового матеріалу, наприклад. Чи визначення домашніх завдань… У цьому плані недавні парламентські слухання на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» чомусь більше видаються схожими на повторення пройденого матеріалу: «у нас все добре», «у нас ідуть глибинні реформи»…

Не було, на думку звичайного простого громадянина, на цьому великому педагогічному уроці ні визначення того, над чим доведеться працювати завтра, ні, особливо, «роботи над помилками».

А втім, у допитливих учнів зажди виникають запитання до теми…

Про сім’ю і школу

Мабуть, це вперше в Україні з трибуни такого високого рівня, хай і опосередковано, через приклади з європейських країн, прозвучала теза про можливість притягнення батьків до суду за те, що не докладають достатніх зусиль для виховання і навчання дітей. Важко не погодитися з тим, що моральний обов’язок батьків - виховувати свою дитину.

Та з іншого боку, на кого розрахований цей, як образно каже один відомий керівник, «плач Ярославни»? На матір, котра миє вікна в помешканнях осіб середнього класу в Італії, чи на батька, котрий зводить маєтки московським олігархам? Чи на тих батьків, котрі з самого світанку «тягають» на українських ринках ящики з рибою, курячими стегенцями чи іншою продукцією, щоб хоч прогодувати своє «чадо»? Чи на тих, чиї діти-мажори, влаштувавши перегони на дорогих автомобілях, вбивають хлопчака, котрий повертається зі школи, чи вагітну жінку, котра свою дитину вже ніколи у школу не поведе?

Виникає також запитання: чи не захотять у такому випадку й самі батьки подати до суду зустрічний позов до закладів освіти за ті, як кажуть в народі, «добровільно-примусові» побори, котрі починаються як тільки мама чи батько бере своє дитя за руку і приводить до дитсадка?

На жаль, треба констатувати, що стосунки між родиною і школою значною мірою з площини моральної перейшли у площину матеріальну. Факти про те, скільки коштів з гаманця українців забирає безкоштовна освіта теж звучали на парламентських слуханнях.

Але, мабуть, треба говорити й про наслідки такого рівня суспільних стосунків? Скажімо, яким буде ставлення до вчителя, котрий змушений просити своїх вихованців принести по 50 копійок, аби купити віник для класу? Чи «дійдуть» слова педагога про погану поведінку сина до батька, що приїхав до школи на «крутому» авто, а в  учительській натрапив поглядом на оголошення такого змісту: «Прохання до всіх вчителів здати гроші на вікно»? 

З іншого боку, навряд так багато розмов точилося б навколо «матеріально-фінансового» питання, якби йшлося лише виключно про першочергові потреби навчального закладу. Та й кошти, котрі діти несуть в школу, здебільшого збираються готівкою, не відомо де і як вони оприбутковуються. І чи оприбутковуються взагалі.

І попри всі поради боротися з цим явищем самі батьки «виходити на стежину війни» з цього приводу не будуть. Хіба що ті, кому взагалі немає чого втрачати.

Але ж у більшості випадків ціна питання – майбутнє дитини, на котре  впливає, в тому числі, й рівень атестату, отриманого в школі. Ні для кого не становить секрету, що великою мірою це залежить від ставлення школи, вчителя до свого учня. У тій системі, що склалася в українській освіті, батькам набагато легше  «купити» прихильність педагогів, високі оцінки, гарний атестат, а іноді й золоту медаль, ніж брати на себе моральну відповідальність за виховання дитини.

Робота над помилками

Сьогодні, мабуть, тільки лінивий в Україні не писав про ту злощасну помилку в підручнику з математики, де 12:2=12. І справа з критикою підручників зовсім не залежить від молодих дівчат-журналісток, які вчора вийшли зі школи, чи старих «акул пера», які вже давно забули про школу.

Помилки в підручниках були завжди. Пам’ятаємо, як вчитель казав: «Діти у цьому прикладі (чи задачі) помилка. Ми його розв’язувати не будемо». Недоречність пропускалася і навчальний процес йшов далі.

Можливо, справа все-таки не в дріб’язкових технічних моментах, а в тому, що не проводиться ота сама, конче необхідна у навчальному процесі «робота над помилками». А хвилі зауважень з їх приводу, незалежно від того, чи йдеться про вчителів чи громадськість через журналістські публікації розбиваються об високий чиновницько-освітній вал. Нівелюється саме право людини бути вислуханим і почутим.

Так, на час написання цього матеріалу 14342 запитання було поставлено Українському центру оцінювання якості освіти з приводу ЗНО 2013 року. Більшість з них стосуються тих помилок, які знайшли в тестових завданнях абітурієнти та вчителі. А втім, наведемо дещо із спілкування,   котре розгорнулося між учасниками ЗНО і Українським центром оцінювання якості освіти (матеріали з сайту УЦОЯО):

Запитання: Хімія завдання №49. Питання сформульоване не коректно! Там можлива і інша послідовність: етаналь-етанол-етанова кислота-хлоретанова кислота!

Відповідь центру:  Правильні відповіді до завдань тесту з хімії, ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання:  Я вважаю, що завдання №1 у тестовому зошиті з української мови та літератури (ЗНО 2013 1 сесія) сформульовано не конкретно, відповідь не є однозначною. Адже у слові ЧЕРГОВИЙ наголос теж падає на другий склад, а у слові ОЗНАКА наголос може падати як на другий, так і на перший склад.

Відповідь центру:  Правильні відповіді до завдань тесту з української мови і літератури, який абітурієнти складали під час двох сесій, ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання:  У визначенні результатів ЗНО 2013 з Математики І сессія є помилка в 24 завданні, адже інтеграл не може дорівнювати від'ємному значенню. Чи буде анульовано це завдання?

Відповідь центру:  Правильні відповіді до завдань тестів з математики, які абітурієнти складали під час обох сесій, ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання:  Тема № 20 Англія Переворот 1668 р. - який саме переворот мається на увазі. Прошу надати історичну назву.

Відповідь центру:  Зверніться по допомогу до свого вчителя.

Запитання:  В мене є питання щодо зно з англ. мови. Відповідь на питання 33 є цілковито неправильною. Прошу це переглянути. Правильна відповідь є слово has, а не have, на це вказує допоміжне питальне слово does. А також є суперечності стосовно відповіді на питання 30, адже вказана правильна відповідь fitted in є цілковито неправильна, оскільки дане словосполучення означає - пасувати по фігурі.

Відповідь центру:  Правильні відповіді до завдань тесту з англійської мови ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання:  Чому на 7 запитання з англійської мови відповідь A, якщо у тексті чорним по білому написано, що це був відомий художник (famous painter), а не великий артист (great artist). Можливо ті, хто складають тести, й самі не знають англійської? Тоді чому вимагають у дітей тих знань, якими самі не володіють???

Відповідь центру:   Правильні відповіді до завдань тесту з англійської мови ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання:  Дайте, будь ласка, пояснення стосовно відповіді, наданих у відповідному розділі, до запитання №7 з тесту Англійської мови І сесія, на мою думку відповідь не є правильна, адже логотип зробив художник, а не артист. У завданні потрібно вказати ПРАВИЛЬНУ відповідь. Дякую.

Відповідь центру:  Правильні відповіді до завдань тесту з англійської мови ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання: Доброго вечора. Я розумію, що предметно фахова комісія ухвалила зміст тестів. Та у жодному джерелі я не знайшов інформації, що річковий рак має п'ять пар ХОДИЛЬНИХ кінцівок. [зно біологія 24 питання], та саме цю відповідь подають правильною. Невже фахівці УЦОЯО вважають, що клешні у рака ХОДИЛЬНІ? Прошу Вас змістовної відповіді, адже я вважаю це порушенням моїх прав - не коректні питання на ЗНО.

Відповідь центру:  Жодних помилок при опублікуванні правильних відповідей з біології не було. Для отримання детальних роз’яснень зверніться до Українського центру оцінювання якості освіти з письмовою заявою.

Запитання:  Я вважаю, що відповідь на питання номер 10 з біології не правильна, на малюнку чітко видно, що це каріотип здорової жінки, а не чоловіка, так як у чоловіка остання пара у каріотипі ХУ. Це вже остаточні відповіді?

Відповідь центру:   Правильні відповіді до завдань тесту з біології, ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них.

Запитання: Ви можете відповісти щось, окрім:  правильні відповіді ухвалено предметною фаховою комісією без жодних зауважень до змісту тестових завдань та однозначності відповідей на них, і тому подібне??

Відповідь центру:  Український центр оцінювання якості освіти не може коментувати рішення, ухвалені комісійно фахівцями з певного навчального предмета.

Не хочеться коментувати й оцінювати це спілкування… Хоча… Можливо тепер українське народне прислів’я «Тоді, як рак свисне» вже варто переінакшити і говорити: «Тоді, як рак на ходильних кінцівках в школу піде»? А там, дивись, і вуз закінчить. А там ще й  XX чи  XY хромосом набуде (тепер вже без різниці), та й в люди виб’ється…

Про «липові дуби» чи «дубові липи»

В освіті, як відомо, є певні стандарти. Важливо тільки, щоб не були вони подвійними. Як наприклад з тією ж корупцією, про яку все-таки було згадано під час парламентських слухань.

Багато хто з нас, 30-40-50-літніх і старших вдячний своїм вчителям за те, що чесно вчили, знаходили шляхи до наших душ, намагалися віддати все краще, що знали і вміли самі.

Але, давайте визнаємо, корупція у освіті була завжди - в більшому чи іншому вимірі, бо там працюють люди. Одні – чесно, інші не дуже.

 Ось слова сьогоднішнього студента: «Зі старшими викладачами (маються на увазі люди середнього і старшого віку Авт.)  домовитися здати екзамен за гроші важко. Буває, взагалі неможливо. А з молодими просто. У нас один взагалі розцінки приносить за курсові…».

А ось розповідь дівчини, яка навчається у одному з філіалів вузів на периферії, ситуація в яких, здається, взагалі неконтрольована.

Так от, складання сесій «за гроші» там, де навчається студенка, не виняток, а правило. Вона відмовилася здавати кошти, бо вважала, що добре знає матеріал і складе іспит сама. Події, про які розповідає, розвивалися так. У день екзамену, викладач, який прийхав до філії з основного вузу, за списком відповідати її не викликав взагалі. Коли вже останньою зайшла до аудиторії, сказав, що прийом екзаменів закінчено, він поспішає, порадив їхати до іншого міста, де він викладає у вузі. Призначив день і час. Дівчина поїхала, та виявилося, що викладач у відрядженні, хоч за день перед тим вона телефонувала й уточняла про зустріч.

Врешті-решт після кількох безрезультатних поїздок разом з донькою до викладача приїхав батько і «вирішив все»  із тими нещасливими екзаменами.

Корупцією це, звичайно, назвати важко. Так собі, моральне знущання над людиною.

Кажуть, що вчителя і дерево пізнають по плодах. Недавно один із знайомих викладачів з сумом поділився думкою про те, що їх заклад «час переводити з підпорядкування Міністерства освіти до Міністерства деревообробної промисловості, бо, мовляв, приймають на навчання «дуб», а випускають «липу».

Можливо, все-таки висловився занадто різко. Не хотілося б, щоб результатом роботи цілої і дуже важливої для нашого суспільства галузі були «дубові» липи або «липові» дуби.

31.10.2013